Заробітчани міняють Росію на Європу
Середній місячний дохід українських заробітчан у Росії - 870 дол, Польщі - 560 дол, Німеччині - 1 800 дол. У Португалії цей показник становить 800 євро, як і в португальців. Тут рідко можна зустріти безробітного українця.
За десять місяців 2014 року українці подали майже 319 тис заявок на роботу у Польщі, що на 61% більше порівняно з аналогічним періодом 2013 року.
Війна, масові скорочення, девальвація гривні, відсутність робочих місць все частіше змушують громадян задумуватися про пошуки роботи за кордоном.
Воєнні дії скорегували карту української трудової міграції.
Якщо раніше східний та західний напрями були однаково популярні, то тепер заробітчани все частіше вибирають європейські країни.
На чемоданах
Безробіття, низький рівень доходів та обмежені можливості професійного зростання, корупція, незадоволення владою та, як наслідок, невпевненість у завтрашньому дні штовхають українців за кордон у пошуках кращого життя.
За дослідженням американського інституту Gallup, у 2013 році 21% дорослих українців хотіли б переїхати в іншу країну.
"Через війну та кризу кількість кандидатів, зацікавлених у зарубіжних вакансіях, помітно зросла. Багато фахівців готові переїхати в ЄС чи інші держави. З країн СНД найбільш привабливими є Казахстан, Азербайджан та Грузія", - розповідає операційний менеджер холдингу "Анкор" Наталія Бондаренко.
Існує дві категорії громадян, які шукають роботу за кордоном: тимчасові трудові мігранти, яких часто називають заробітчанами, та спеціалісти, які цілеспрямовано шукають можливості для виїзду в іншу країну на постійне місце проживання, зокрема, шляхом отримання стабільної та добре оплачуваної роботи.
Період трудової міграції заробітчан - від кількох місяців до кількох років.
"Охочих поїхати за кордон побільшало як серед тимчасових мігрантів, так і серед тих, хто бажає залишити Україну. У перших основні причини - бажання перечекати нестабільні часи за межами України, уникнути мобілізації, отримати хоч якусь роботу через втрату роботи в Україні або через вимушене переселення.
Ця категорія вірить в майбутнє, планує жити в Україні, але думає, перш за все, про те, як і на що утримувати сім'ю", - пояснює директор рекрутингової компанії "Едельвейс менеджмент консалтинг ГмбХ" Лілія Терещенко.
У громадян, що бажають залишити батьківщину назавжди, причини схожі. До них можна додати розчарування та втому від нестабільної політичної та економічної ситуації, неможливість реалізувати кар'єрні амбіції, закриття власного бізнесу.
Кваліфікованих фахівців працювати за кордоном також стимулює лібералізація візової та імміграційної політики країн-сусідів. Найчастіше українці їздять за кордон на роботу, яка не потребує спеціальних навичок.
"Блакитних комірців" найчастіше запрошують на сезонну роботу, пов'язану із збиранням врожаю. Люди їдуть у Польщу, Великобританію, Голландію, Данію. На них є попит у готельній і ресторанній сферах", - розповідає Бондаренко.
Багато українців воліють залишатися за кордоном нелегально, хоча їх число скорочується. "Кількість нелегалів у Чехії після введення там нових законів у 2011 році зменшується. Зараз можна нарахувати максимум кілька тисяч осіб", - каже експерт ГО "Українська ініціатива в Чеській республіці" Богдан Райчинець.
Статус українців за кордоном у 2010-2012 роках
Джерело: Міжнародна організація праці |
Географія заробітчанства
Найпопулярнішими країнами для працевлаштування вважаються США, Канада, ЄС. За даними компанії DJS Research, найпривабливішою країною для трудових мігрантів є Ірландія, особливо це стосується працівників сфери ІТ.
За інформацією ОЕСР, в останні роки зростає популярність Німеччини. Кількість працівників з держав Євросоюзу у 2012-2013 роках зросла у цій країні на 132 тис осіб, з інших країн - на 37 тис 2012 році та на 21 тис у 2013 році.
Водночас заробітчани полишають Іспанію через високий рівень безробіття. У 2012 році в країну прибуло 210 тис мігрантів проти 700 тис у 2007 році.
На жаль, в Україні не так часто проводяться дослідження, які б описували географію трудової міграції співвітчизників.
За даними Держкомстату та Інституту демографії і соціальних досліджень імені Птухи, у 2010-2012 роках найбільше трудових мігрантів з України було в РФ - 496 тис, Польщі - 168 тис, Італії - 153 тис, Чехії - 151 тис, Іспанії - 52,6 тис.
Розвиток будівництва у Білорусі посилив інтерес заробітчан і до цієї країни. Натомість Росією українські трудові мігранти цікавляться все менше і менше.
"Це зумовлено політичними мотивами. Українців, особливо із заходу, не так радо зустрічають, як раніше, а вони становили майже половину міграційного потоку до Росії", - зауважує експерт організації "Карітас України" Григорій Селещук.
Тиск на економіку РФ у вигляді санкцій та різке падіння рубля змусили задуматися про переїзд з Росії не лише українців, а й вихідців з країн центральної Азії. Тепер заробітчани зможуть переслати рідним значно менші суми.
Для українців створені додаткові перешкоди з боку російської влади. З 1 січня 2015 року вона вимагає отримувати так звані трудові патенти.
"За останній рік міграція з Росії в Україну активізувалася, особливо у західний регіон. За неточними даними, в Україну виїхало від 500 тис до 1 млн етнічних українців, які не бачать перспектив у Росії через терор російської влади. Однак українці, які мають сталі робочі контракти, залишаються.
За офіційними даними їх 500-600 тис в Сибіру і близьких нафтових районах та 50-200 тис - у центральному регіоні та Московській області", - розповідає ректор Українського державного університету в Москві, професор Віктор Ідзьо.
Поки Росія втрачає популярність серед заробітчан, працевлаштування в західних країнах стає все привабливішим на тлі зростання курсів долара та євро.
Praca w Polsce
До 2008 року Польща посідала третє місце за популярністю серед українських трудових мігрантів. За три роки країна стала другою, а зараз через погіршення економічної ситуації в Україні Польща особливо приваблива для заробітчан.
Кількість виданих дозволів на працю у Польщі в 2010-2014 роках
Джерело: Міністерство праці і соціальної політики Польщі |
У 2013 році Польща видала громадянам України 20 416 дозволів на роботу, що становить 52,2% від загальної кількості виданих дозволів. У 2014 році число таких документів сягнуло 26 315 або 60% від загального числа виданих дозволів.
Дозволи на роботу, видані іноземцям у Польщі
Джерело: Міністерство праці і соціальної політики Польщі |
"У 2013 році місцеві центри зайнятості зареєстрували 217 571 заяву роботодавців про намір доручити громадянину України виконувати роботу. Їх частка становить 92,3% від загальної кількості зареєстрованих заяв у 2013 році.
З січня по листопад 2014 року кількість таких заяв зросла на 65,7% порівняно з аналогічним періодом 2013 року, сягнувши 345 312 заяв", - повідомили у Міністерстві праці та соціальної політики Польщі у відповідь на запит автора.
Заяви українців на працю у Польщі і видані їм дозволи
2014 рік | Заяви | Дозволи |
Перше півріччя | 12 041 | 11 318 |
Друге півріччя | 16 872 | 14 997 |
Джерело: Міністерство праці і соціальної політики Польщі
Як поінформував прес-секретар Міністерства праці та соціальної політики Польщі Януш Сеймей, кількість українців, які працюють у Польщі, може відрізнятися від числа дозволів чи заяв роботодавців.
За його словами, частина громадян України має і дозвіл, і заяву, деякі не наважуються приїхати в Польщу або ж не отримують візу, а частина йде на роботу не в Польщі (їде в інші країни ЄС. - ЕП).
Крім того, деяким категоріям громадян не потрібен дозвіл на роботу, наприклад, вчителям іноземної мови або тим, хто має постійний вид на проживання. Оцінити кількість українців, що працюють у Польщі нелегально, непросто.
Деякі цифри має Державна інспекція праці Польщі. За її даними, у 2009-2013 роках кількість нелегалів з України становила 2 265 осіб. Однак ця інформація неточна, бо не включає заробітчан, які працюють у сфері послуг чи на сімейних фермах.
У Польщі українці знаходять роботу у різних сферах. Найбільш затребувані галузі - сільське господарство - сезонний збір ягід і фруктів, будівництво, виробництво, громадське харчування, туризм.
Дорога Німеччина
Заробітки українських трудових мігрантів залежать від сфери діяльності та країни. До того ж, варто розрізняти заробітчан та людей, що працюють за спеціальністю. "Тимчасові трудові мігранти, зайняті у будівництві, сільському господарстві, сфері послуг, торгівлі чи туризмі, отримують 500-1200 євро", - каже Терещенко.
За дослідженнями середній місячний дохід українських заробітчан у 2010-2012 роках становив: у Росії - 874 дол, Польщі - 560 дол, Німеччині - 1 798 дол.
Скільки заробляють трудові мігранти з України, 2010-2012 роки
Джерела: Держстат, МОП, Інститут демографії та соціальних досліджень |
За словами Райчинця, у Чехії близько 150 тис трудових мігрантів з України. "Більшість українців працюють у будівництві, жінки - в лікарнях і магазинах. Багато хто має малий бізнес. Зарплати подібні до тих, що отримують чехи", - каже він.
Як розповідає голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха, в цій країні середня зарплата українців становить 800 євро - як і в португальців.
"Тут рідко можна зустріти безробітного українця. Однак суттєвого збільшення числа мігрантів не спостерігається, адже в Португалії рівень безробіття сягає 14%. Нелегалу дуже важко знайти роботу", - каже він.
Люди, які їдуть за кордон працювати за спеціальністю, більш вимогливі до рівня оплати праці. Нерідко вони планують забрати з собою сім'ї, та й рівень витрат на життя диктує вимоги до оплати праці.
У пошуках кар'єрних перспектив за кордон виїжджають представники різних професій. Найчастіше - IT-спеціалісти, інженери, медики, технологи. Рідше - працівники фінансової сфери. "Рівень зарплати, на який зазвичай погоджуються спеціалісти, починається з 3 500 євро", - підкреслює Терещенко.
Середня зарплата в Україні, Польщі, Молдові та Білорусі, 2012 рік
Джерело: Forecasting migration between the EU |
Залишитися чи поїхати
Очевидно, що сумніви стосовно свого майбутнього в Україні у професійному плані невдовзі відвідуватимуть багатьох громадян. У короткостроковій перспективі зросте кількість і заробітчан, і охочих знайти постійну роботу за кордоном.
Чи стануть такі бажання та дії тенденцією, залежить від багатьох факторів: як від внутрішніх соціально-економічних, так і від міграційної політики та економічної ситуації в інших країнах. Говорити про масову хвилю міграції, мабуть, не варто, принаймні, якщо ситуація в Україні не загостриться.
Водночас, на думку експерта представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Анастасії Винниченко, можуть спостерігатися певні зміни в міграційному профілі України. За її словами, мігруватимуть більш молоді люди, жінки, міське населення. Мігранти виконуватимуть більш кваліфіковану роботу.
"Посилення правил для трудових мігрантів у Росії, девальвація рубля та продовження війни в Україні можуть вплинути на подальшу переорієнтацію трудової міграції з Росії до ЄС та інших країн", - прогнозує експерт.