Україна змінить умови членства в СОТ?

До кінця цього року Україна має намір скористатися своїм правом на зміну умов власного членства в СОТ, яке їй дає стаття XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі СОТ.

Відповідно до неї, члени цієї організації можуть ініціювати переговорний процес про перегляд митних ставок на черговий трирічний термін перебування в ній, який для України настає з 2012 року.

Нагадаємо, що Україна стала членом СОТ у 2008 році і, на думку вітчизняних чиновників, товаровиробників та експертів, результати цієї події вельми неоднозначні. Як заявив нещодавно з цього приводу прем'єр-міністр України Микола Азаров, "в чомусь ми виграли, але в чомусь і програли".

Право на зміни

Ще у вересні ряд галузевих об'єднань України провели спільний захід з метою переконати уряд у необхідності захисту та розвитку національного товаровиробника.

Ініціаторами виступили асоціації суднобудівників і автовиробників "Укрсудпром" і "Укравтопром", Всеукраїнське галузеве об'єднання організацій роботодавців хімічної промисловості, Всеукраїнське об'єднання "Укрлегпром", Українська аграрна конфедерація, об'єднання виробників м'ясопродуктів "Укрм'ясопродукт", союз молочних підприємств України, асоціації "Укрцукор", "Укроліяпром", "Виноградарі та винороби України" та інші.

"За три роки членства в СОТ Україна більше втратила, ніж набула, і це повинно послужити підставою для проведення переговорів про зміну умов її членства в цієї організації", підкреслив під час круглого столу голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Ініціатори заходу також наполягали і на необхідності подачі заявки до Секретаріату СОТ на перегляд зобов'язань, які Україна взяла на себе щодо доступу на її внутрішній ринок товарів і послуг.

За підсумками круглого столу було направлено відповідне клопотання до Кабінету міністрів України. І вже 19 вересня Азаров офіційно заявив про те, що Україна має намір ініціювати переговорний процес про зміну тарифних умов, на яких вона вступила до СОТ.

І хоча при цьому він не уточнив, про які саме групи товарів буде йти мова, експерти вважають, що Україна буде домагатися перегляду митних ставок на продукцію авіа-, судно- і автомобілебудування, а також легкої і харчової промисловості.

На думку аналітика з макроекономіки ІГ "Арт-капітал" Олега Іванця, насправді зобов'язання, які Україна взяла на себе при вступі до СОТ, не створюють будь-яких істотних перешкод для розвитку її економіки, а преференції, які вона отримала для певних галузей, не є справжнім стимулом для їх розвитку.

"Ми бачимо, що за майже 10 років дії дуже жорстких обмежень імпорту на ринку автопрому в Україні так і не почали збирати автомобілі, які могли б повноцінно конкурувати з імпортними аналогами", – підкреслює експерт.

А ось впровадження аналогічних обмежень на ввезення сільськогосподарської техніки з його точки зору було б цілком виправданим.

"За умови, що одночасно будуть створені стимули для розвитку її виробництва в Україні. Адже на сьогодні це найбільш перспективна галузь машинобудування", вважає Іванець.

Поряд з цим керівник проектів АК Kreston GCG Олександр Куксін впевнений, що вступ України до СОТ мав цілу низку негативних наслідків.

"Одним з яскравих прикладів тому є колосальне зростання обсягів імпорту деяких продуктів харчової промисловості. Зокрема, обсяги ввезення масла і жирів зросли з менш ніж 1% в 2008 році до 40% в 2009 році, свинини – в 3 рази. І подібна тенденція діє і в багатьох інших галузях", додав експерт.

Тому, на думку Куксіна, Україні слід було б добитися перегляду тарифів на продукцію харчової та легкої промисловості, а також – автобудування.

Області преференцій

Отже, цілком очевидно, що пропозиції України про перегляд тарифних зобов'язань будуть стосуватися окремих товарних позицій в деяких галузях. І, згідно з даними Азарова, з кінця вересня уряд займається збором пропозицій від зацікавлених галузевих асоціацій та об'єднань експортерів.

"Йтиметься, насамперед, про галузі, підконтрольні великому бізнесу, які постачають левову частку своєї продукції на внутрішній ринок і при цьому конкурують із західними виробниками", - припускає Іванець.

Першим і головним у цьому списку, на його думку, є автопром. Адже зараз цей сегмент відновлюється набагато більш активно, ніж інші.

"Але, незважаючи на досить гарні позиції вітчизняних виробників, споживання імпортних автомобілів також зростає", – нагадує експерт.

А тому посилення протекціоністських заходів в даній ситуації виглядає цілком природним.

Нагадаємо, що на сьогодні "Укравтопром" є чи не єдиним галузевим об'єднанням, яке голосно заявило про свою позицію у перегляді митних ставок і активно домагається позитивного результату.

"Інших аналогічних галузей досить мало, оскільки Україна взагалі виробляє дуже мало споживчих товарів", зазначив Іванець.

Так, наприкінці вересня президент корпорації "Богдан" Олег Свинарчук заявив про те, що умова вступу України до СОТ, що передбачає зведення ввізного мита на легкові автомобілі нанівець, має бути переглянута.

В іншому випадку, на його думку, країна може втратити власне автовиробництво.

При цьому Свинарчук нагадав, що на цей час в Україні створені потужності з виробництва майже 450 тисяч автомобілів, і підкреслив, що важливу роль у цьому процесі зіграли саме закони щодо захисту вітчизняного автовиробництва, які діяли до вступу України до СОТ.

Зараз же, переконаний він, українському автопрому необхідно виходити на новий етап розвитку, що неможливо без відповідного захисту ринку.

Поряд з цим Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) оприлюднила інформацію, згідно з якою Україна нібито вже подала заявку до Секретаріату СОТ на проведення консультацій із зацікавленими сторонами про відновлення мита на імпорт легкових авто з 10 до 25%, а також фіксації його на найближчі 15 років.

Як вважають у ВААІД, це не тільки спричинить зростання цін на автомобілі, а й призведе до чергового сплеску "сірого" імпорту.

В свою чергу, експерти групи AUTO-Consulting припускають, що даний конфлікт інтересів буде вирішений на користь автовиробників. Справа в тому, що європейці побічно зацікавлені в збереженні і навіть збільшенні мит, оскільки побоюються, що Україна може стати плацдармом для експансії на ринок ЄС зібраних на її підприємствах китайських або корейських автомобілів.

І, оскільки мито розповсюджуватиметься не тільки на імпорт авто в Україну, а й на експорт подібних машин в країни ЄС, воно може стати своєрідним захисним бар'єром. А тому – ймовірність того, що пропозиції України отримають підтримку країн ЄС, достатньо велика.

Неминучий дисбаланс

Було б логічним припустити, що ініціюючи корекцію умов членства України в СОТ, влада прагне створити оптимальні передумови для розвитку економіки в цілому, а не обмежується елементарної підтримкою того чи іншого лобі.

Проте не всі експерти дотримуються подібної думки.

"Ймовірно, уряд, бачить негативні наслідки вступу України до СОТ і ставить перед собою мету шляхом зміни тарифів відновити конкурентоспроможність українських виробників", - припускає Куксін.

У той же час Іванець вважає, що поки Кабмін лише намагається підтримати українських виробників легкових авто, і що це не дасть позитивного результату.

"Як показує практика, такі кроки призводять тільки до того, що український споживач отримує товар гірше і дорожче, ніж, скажімо, в ЄС. Для того щоб протекціоністські заходи працювали, необхідно поєднувати їх із зобов'язаннями виробників щодо підвищення якості продукції", додав він.

При цьому експерт застерігає, що державне регулювання цього роду провокує конфлікти, подібні до того, що виник між автовиробниками і автоімпортерами.

Таким чином держава створює особливі умови для однієї групи компаній і відбирає частку бізнесу в іншої. І аналогічна ситуація вже має місце і в багатьох ключових сегментах економіки.

Якщо ж при перегляді умов членства України в СОТ ще якась група виробників отримає преференції, до цих сегментів додадуться нові.

Як додає Куксін, подібного роду сценарію не варто очікувати в легкій і, тим більше, харчової промисловості.

Що ж стосується загальної оцінки потенційних пропозицій України щодо перегляду умов її членства в СОТ, то тут також думки експертів розходяться.

Куксін вважає, що в плані подальшого розвитку вітчизняної економіки пропозиції України щодо перегляду умов її членства в СОТ є достатньо збалансованими.

У той же час Іванець впевнений, що будь який баланс тут геть відсутній.

"В уряду немає загального плану розвитку економіки, отже – немає і зв'язку між умовами членства України в СОТ і конкретними кроками щодо виведення вітчизняної промисловості на конкурентний рівень", – підсумовує він.