Азарову не вдається підкорити Європу

Україна не змогла здолати протекціонізм Євросоюзу під час переговорів про створення Зони вільної торгівлі - ЗВТ.

Брюссель не хоче пускати до себе українську аграрну продукцію, натомість готовий виділити Україні "на реформи" 470 мільйонів євро.

Уряд вирішив компенсувати невдачі на західному "фронті" успіхами на "фронті" східному, реанімувавши ідею створення зони вільної торгівлі в рамках СНД.

Торгівля чи політика

Поїздка першого віце-прем'єра Андрія Клюєва до Брюсселя на початку березня не принесла вагомих результатів. Сторони лише пообіцяли консультуватися із спірних питань в режимі он-лайн.

Під час переговорів у лютому українські чиновники не приховували свого розчарування, говорячи про невигідність запропонованих Україні умов. Однак вони не полишали сподівань підписати угоду у 2011 році. Тим паче, що президент наказав уряду прискорити цей процес.

Для України створення зони вільної торгівлі з ЄС - вагомий політичний козир, це пряма дорога до набуття статусу асоційованого члена Євросоюзу. Проте для Євросоюзу це питання не таке гостре: частка України в імпорті до ЄС становить лише 1%, тоді як частка Європи в імпорті в Україну - 30%.

Закриті кордони

Під час підписання угоди про ЗВТ сторони мають право на винятки щодо певних видів аграрної продукції. У переговорах з ЄС найгостріша боротьба точиться стосовно цукру, курятини, свинини та молочної продукції. Також європейці не готові пускати до себе українські автомобілі та перевізників.

За словами прем'єр-міністра Миколи Азарова, запропоновані Європою квоти надто маленькі. Так, за пільговими ставками можна буде експортувати не більше 20 тисяч тонн зерна та 1 тисячу тонн свинини.

Україна запропонувала компроміс: поступово збільшувати квоти, доки вони не досягнуть такої величини, що втратить сенс. ЄС відмовився.

У розпал переговорів стало відомо про намір Євросоюзу запровадити мито на українські цукерки в розмірі 50%. За даними видання Euroactive, Брюссель вважає цю галузь в Україні добре модернізованою і "занадто конкурентоздатною".

Якщо мито буде введено, то кондитери зазнають значних втрат. Дехто розцінив це як спробу економічного тиску на Україну.

Ціна питання

В Брюсселі запевняють, що зона вільної торгівлі принесе Україні лише користь. Навіть підрахували, що доходи українців зростуть на 2-7%.

Офіційний Київ не такий оптимістичний. За урядовими прогнозами, ЗВТ у перші роки може зменшити на 20% бюджетні надходження від імпорту європейських товарів.

Скепсис викликає "зона" і у виробників. Експортери більше не вірять у відкритість ринків Євросоюзу, адже той швидко знаходить нові механізми захисту своїх ринків. У санітарні скандали вже потрапляли український мед, зерно та олія.

Непокоїть українських підприємців і необхідність відмовитися від використання географічних назв, що знаходяться на території Євросоюзу.

Виробникам шампанського і коньяку доведеться шукати інші назви, що може зашкодити експорту. Найбільшим імпортером українського коньяку є Росія, яка 2010 року спожила 41 тисячу декалітрів продукту.

ЗВТ як СОТ

Кабмін Азарова врахував наслідки поспішного вступу до СОТ України у 2008 році і тепер намагається "вибити" якомога більше переваг для виробників.

Після вступу до СОТ завоювати європейські ринки не вдалося. Квоти на метал ЄС скасував, але їх українські металурги до кінця не заповнювали.

Антикризова політика протекціонізму призвела до зниження частки Європи в українському експорті. За три останні роки вона впала на 3 процентні пункти до 26,9%, зрівнявши Європу з Росією у структурі експорту України.

Скоротилася і частка українських поставок до Північної та Південної Америки - з 5,5% до 3,9%. Не допомогло скасування Конгресом США в 2006 році дискримінаційної для виробників поправки Джексона-Веніка.

Натомість за останні три роки Україна збільшила частку в експорті до азійських країн на 4 процентні пункти до 26,7%. Однак із СОТ це майже не пов'язано, оскільки Київ і до вступу в цю організацію був досить конкурентним на азійських ринках.

Не знайшла Україна правди і в міжнародному арбітражу СОТ. Лише двічі Київ скористався правом подати позови, поскаржившись на Вірменію та Грузію, які підвищили мито на імпорт алкогольної та тютюнової продукції.

З Грузією до розгляду позову не дійшло, а Вірменія скористалася своїм правом перенести розгляд справи.

Водночас, Європейський Союз та США всіляко нарікали на порушення Україною правил СОТ через спроби створити зерновий пул з Росією та Казахстаном чи запровадження квот на експорт зернових.

Зрозумівши, що СОТ експорту ніяк не допомагає, а інші члени ігнорують її умови, Україна вирішила не поспішати з інтеграцію до організації.

Зокрема, Верховна рада відмовилася зменшувати на третину мито на експорт металобрухту. Також парламент готовий скасувати вимогу робити перестрахування ризиків лише у членів СОТ, що зробило ці послуги менш доступними для українських страховиків.

СНД не вихід

В таких умовах Київ активізував переговори про створення зони вільної торгівлі в рамках Співдружності незалежних держав, організації, яка давно перетворилася на формальний клуб колишніх республік СРСР.

Уряд таким чином хоче вплинути на позицію ЄС. Мовляв, не будете поступатися - можемо піти на глибшу інтеграцію з Росією аж до вступу до Митного союзу.

Втім, Україні, скоріш за все, таки доведеться піти на умови Європи, погодившись на створення зони вільної торгівлі із значними винятками для українських аграріїв.

Діватися просто нікуди: лише зона дасть можливість збільшити експорт в Європу, тим паче, що 90% спірних питань Україна та ЄС вже узгодили.