Парламентський тиждень: горілка з Молдови, тарифи від Януковича

Головними документами, які минулого тижня розглянув парламент, стали Податковий кодекс, що пройшов перше читання, і закон про Кабмін, який скоротив функції парламенту та уряду і став "контрольним пострілом" у голову опозиції.

Передусім Верховна рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Молдовою.

З переліку товарів, що імпортуються в Україну з Молдови, вилучено цукор, цукрові сиропи, насіння цукрового буряку, етиловий спирт та міцні алкогольні напої. З переліку товарів, що експортуються з України, вилучено необроблені шкіри, металобрухт чорних, легованих і кольорових металів.

Іншою угодою Україна поглибила співробітництво з Пакистаном. Держави нададуть одна одній режим найбільшого сприяння. З цією країною у 1990-х роках Київ уклав найбільший контракт українських зброярів на постачання 320 танків Т-80УД.

Також депутати ратифікували протокол між урядами України та Грузії.

Підготовці до "Євро-2012", схоже, не заважають жодні політичні буревії. Минулого тижня Верховна рада дозволила українським банкам відкривати рахунки УЄФА до 20 листопада 2012 року для здійснення операцій у період підготовки та проведення чемпіонату. УЕФА має почати продаж квитків на матчі у березні 2011 року.

Закон про Кабінет міністрів ділиться на дві частини: змістовний розділ і розділ змін до інших правових актів. Саме у другій частині були заховані численні норми, покликані перетворити конституційний лад України у президентську монархію.

Зокрема, реєстр корпоративних прав тепер формує та веде уповноважений президентом орган. Досі це робив орган, уповноважений Кабміном. Тепер не тільки уряд і уповноважені ним органи можуть рекомендувати підприємцям примірні та типові договори, але й органи, уповноважені президентом. Отака дерегуляція.

Далі ще цікавіше. Як відомо, відповідний закон передбачає створення комісії з регулювання ринку комунальних послуг. З 1 січня 2011 року її мав створити уряд. Тепер цю норму виучено, і коли вона буде працювати, невідомо. Болючі питання комунальних тарифів і реформ у сфері ЖКГ залишаються.

Наразі функції комісії з формування тарифів виконуватиме Національна комісія регулювання електроенергетики. Раніше її голова і чотири члени призначалися Кабміном, а тепер це "парафія" президента. Віднині адреса для пікетувань проти майбутніх "космічних" тарифів на комунальні послуги одна: Банкова, 11.

Рахункова палата, а в її особі і парламент, теж отримали по руках. Якщо раніше цей контрольний орган відстежував надходження і використання бюджетних коштів, то тепер йому залишили лише функцію нагляду за використанням грошей.

Тепер перевиконання надходжень державного бюджету визнаватиметься лише на підставі висновків Мінфіну. Рахункова палата такі звіти не готуватиме. Місячні та квартальні звіти про надходження податків уже не надходитимуть до палати. Дивно, що право на отримання таких висновків залишили за Верховною радою.

Просто, на відміну від фахівців палати, більшість депутатів будуть дивитися на звітні цифри, як хтось на нові ворота, і проголосують за все, що треба Банковій.

Бюджетний комітет теж, до речі, уже майже потрібен. З ним уже не погоджуватимуть перерозподіл обсягів субвенцій і додаткових дотацій з казни місцевим бюджетам. Крім того, він тепер не може попередньо розглядати висновки Рахункової палати щодо результатів контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Членам комітету залишається хіба що пити каву з представниками Рахункової палати під портретом президента та вести неквапливі розмови довгими осінніми вечорами.

Також відтепер Верховна рада контролює Рахункову палату щодо виконання нею повноважень, керуючись не законом, а Конституцією. Добре, що не десятьма заповідями. Навіщо взагалі спеціальні закони, коли є Конституція?

Зміни до закону про природні монополії дуже символічно надають президенту країни право утворювати та ліквідовувати національні комісії з регулювання природних монополій, затверджувати положення про них, призначати та припиняти повноваження голів і членів комісій за поданням прем'єр-міністра.

Серед інших змін: заступників голови Державної податкової адміністрації призначатиме та звільнятиме президент за поданням прем'єра. Затверджувати положення про Держфінпослуг буде гарант, а призначатиме голову відомства та не менше трьох заступників теж він, тільки уже за поданням прем'єр-міністра.

Суттєво змінилися законодавчі підвалини роботи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тепер вона підпорядкована президенту і підзвітна не тільки Верховній раді, але й уряду. Голова комісії та її члени призначаються за поданням прем'єра і звільняються президентом. Погодження парламенту не потрібне.

Минулого тижня депутати встигли змінити закон про цінні папери та фондовий ринок.

Останнім часом за допомогою облігацій в економіку України було інвестовано сотні мільйонів гривень. Основними емітентами облігацій були провідні банки та підприємства, що працюють у реальному секторі. Лише у житлове будівництво протягом 2006-2008 років вкладено 23 мільярди гривень.

Завдяки широкому застосуванню облігацій портфелі багатьох інституціональних вітчизняних та іноземних інвесторів сформовано переважно за рахунок таких цінних паперів. Також велика кількість облігацій перебуває у власності приватних осіб.

У той же час невиконання емітентами своїх зобов'язань за облігаціями у визначений умовами їх випуску строк - "технічний" дефолт - є поширеним явищем на тлі кризи. Це шкодить фінансовій сфері, реальному сектору, негативно позначається на інвестиційній привабливості емітентів та інвестиційному іміджеві держави.

Законопроект запропонував надати можливість продовжити строки обігу та погашення облігацій підприємств, визначені умовами їх розміщення, у разі викупу емітентом усього відповідного випуску облігацій або згоди на продовження таких строків усіх власників відповідного випуску облігацій.

При цьому ціна викупу не може бути нижчою за номінальну вартість паперів. Тривалість періоду, на який можуть бути подовжені строки обігу та погашення облігацій підприємств, не може перевищувати строк, визначений умовами розміщення паперів. При цьому не допускається повторне подовження строків.

Тепер емітент "житлових" облігацій повинен бути власником або орендатором земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт будівництва під забезпечення випуску, або має укласти договір участі у будівництві житла з органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, що володіє відповідним правом на цю ділянку.

Положення закону також стосуються обігу облігацій, випущених раніше.