Папірці Азарова скуповують іноземці
Новий випуск ПДВ-облігацій кардинально змінить розстановку сил. Якщо зараз йде конкуренція за продавця, то після надходження наступних траншів конкуренція зміститься у бік покупця, бо ринок уже буде насичений. Дисконти зростуть до 25%.
За місяць в Україні з'явився ринок ПДВ-облігацій і тут же змусив говорити про патріотизм. Зароблені в країні гроші підуть за кордон: папери скуповують іноземці.
Обсяг ринку нікому не відомий, але експерти прогнозують, що нерезиденти скуплять і додаткові випуски. "Поки що основні покупці ПДВ-облігацій - банки, а через них більшу частину паперів концентрують нерезиденти", - розповів "Економічній правді" член правління однієї з найбільших фінансових установ країни.
У реальності, відокремити облігації, які банки купують для себе і для клієнтів-іноземців, не можна. Аналітик інвестиційної групи "Сократ" Станіслав Картавих розповів, що іноземці працюють і з інвестиційними компаніями, і з банками.
"ПДВ-облігації приваблюють їх вищою прибутковістю порівняно з простими державними паперами при аналогічному рівні ризику", - зазначив він.
Зараз підприємство може продати свої ПДВ-облігації на вторинному ринку цінних паперів за 79-81% від номіналу. У середньому, дисконти становлять 19-19,5% від ціни облігації. Тобто така скупка приносить банкам прибутковість 14-17% річних.
"Банки можуть запропонувати клієнту привабливіші дисконти - аж до 18,5%. Вони можуть працювати на низькій маржі завдяки значним обсягам", - сказав Картавих.
Незважаючи на відсутність статистики, версію про значну присутність нерезидентів підтвердили експерти. "Більшість паперів купили нерезиденти", - розповіла голова ради директорів компанії "Інвестиційний капітал Україна" Валерія Гонтарєва.
Саме у портфелях іноземців може осісти переважна більшість ПДВ-ОВДП, які підприємства захочуть перевести у готівку. "Не виключаю, що значну частину ПДВ-облігацій з вторинного ринку зосередять нерезиденти, причому до погашення", - зазначив член наглядової ради банку "Київська Русь" Юрій Плотніков.
Крім нерезидентів, учасниками ринку стали фінансові установи та інвестиційні компанії. На думку Плотнікова, банки купуватимуть облігації, щоб зафіксувати їх прибутковість в операціях репо - продаж із зобов'язанням викупити папери згодом.
Стосовно стратегії поведінки нерезидентів і банків думки розділилися. Плотніков вважає, що в міру активізації кредитування економіки фінансові установи будуть позбуватися свого портфеля ПДВ-ОВДП.
Трейдер інвестиційної компанії Concorde Capital Дарія Васильєва переконана, що серед банків є як спекулятивні учасники, які купують папери для подальшого продажу, так і ті, які формують свій портфель на довгостроковий період.
Гонтарєва вважає, що нерезиденти та українські банки триматимуть ПДВ-облігації до погашення. У той же час, відзначила вона, нерезиденти при першому ж натяку на ринкову паніку будуть активно їх продавати. Плотніков назвав ще одну ймовірну групу кінцевих покупців ПДВ-облігацій - страхові компанії та інвестиційні фонди.
Крім основних покупців, на ринку працюють посередники. Вони не мають багато грошей, тому швидко купують папери у підприємств за низькими цінами і тут же перепродають їх банкам і нерезидентам трохи дорожче. Зазвичай посередниками є інвестиційні компанії. Їх дохід мізерний, зате гроші обертаються дуже швидко.
Гонтарєва підтвердила, що великі банки купують облігації у свої портфелі, а торговці працюють на клієнтів і зазвичай відразу продають папери, нічого не тримаючи.
"Дрібні торговці можуть викуповувати дрібні пакети, формувати лот за 1-2 мільйони гривень і продавати його великим торгівцям. Заробітки мізерні: 0,1-0,2% від суми угоди. Активно торгує наша компанія - "Інвестиційний Капітал Україна", "Аструм", "ІНГ Банк". Інші банки все більше купують у власний портфель", - зазначила вона.
Інші експерти підтвердили: посередники заробляють небагато. "Свій відсоток хочуть усі, тому активність посередників висока. Про їх заробіток важко судити, тому що у кожного з них окремі стосунки і з власником облігацій, і з покупцем. Допускаю, що посередники готові працювати і за десяті частки відсотка", - розповів Плотніков.
"Заробіток посередників може становити 0,1-2%. Маржа залежить від обсягів угоди і попиту", - додала Васильєва з Concorde Capital - одного з активних посередників.
У серпні була популярною думка, що у вільний продаж потрапить 40-50% випущених облігацій. Інші підприємства начебто чекатимуть до погашення.
Поки що жоден експерт не взявся назвати ємність вторинного ринку ПДВ-ОВДП. Даних справді нема. Основна скупка проводиться не через біржу, а в підприємств. На біржі акції з'являться пізніше, коли між собою будуть торгувати фінансисти.
У той же час, експерти упевнені, що ринок зможе "проковтнути" не тільки зроблені випуски на 16,4 мільярда гривень, але й додаткові випуски. До кінця 2010 року уряд може надрукувати ПДВ-облігацій ще на 10-12 мільярдів гривень, щоб зменшити заборгованість, накопичену з відшкодування податку на додану вартість.
"Через значний інтерес нерезидентів до цього ринку та зростання їх довіри до українських державних паперів не виключаю, що і новий випуск вдало розміститься у їх портфелях без особливого підвищення ціни. Тим більше, що по-іншому нерезиденти зараз інвестувати в Україну не можуть", - вважає Плотніков.
Однак додатковий випуск може позначитися на ціні викупу паперів. За законами ринку, якщо товару більше, його ціна зменшується.
"Потенційний випуск буде означати кардинальну зміну розстановки сил на ринку. Якщо зараз йде конкуренція за продавця, то після надходження наступних траншів конкуренція зміститься у бік покупця, оскільки ринок уже буде насичений. Це призведе до зростання дисконтів", - вважає Картавих.
Нові 10-12 мільярдів можуть суттєво вплинути на ринок - дисконти сягнуть 25%, додала Гонтарєва. Васильєва ж переконана, що ймовірність додаткового випуску ПДВ-облігацій до кінця 2010 року невелика, тому розмови на цю тему ринок сприймає нейтрально.