"Київміськбуд": продаж за копійки
Виявляється, під час кризи холдинг знецінився у 100 разів. Маніпуляції із заниженням вартості підприємства можуть свідчити, що відбулася показова угода продажу. За нею стояв один учасник, який сам собі продав компанію за символічну суму. Ним може виявитися зять Черновецького.
Суперечлива інформація про втрату контролю київської громади над "Київміськбудом" виявилася реальністю: повернути компанію місту майже неможливо.
Відчуження акцій вже підтвердили у Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку. Муніципальний пакет акцій "Київміськбуду" розміром 80% був проданий на аукціоні на "Українській універсальній торговій біржі" 27 липня 2009 року.
У торгах взяли участь дві компанії. Переможцем визнана фінансова компанія "Новий регіон", яка сплатила за пакет лише 114 мільйонів гривень. Кошти від продажу були переведені на рахунки Київради чотирма траншами з липня по вересень 2009 року.
Проте кінцевих покупців чиновникам виявити поки що не вдалося. Судячи з усього, нові власники київського холдингу не поспішають постати перед громадою Києва. Над цим питанням у поті чола працює прокуратура. Для полегшення її роботи суди навіть видали санкцію на виїмку документів, що становлять банківську таємницю.
Виїмку мають зробити у банках "Хрещатик" та Експобанку. Це допоможе відстежити рух коштів на рахунках фірми "Новий регіон", яка, на думку слідства, незаконно викупила акції "Київміськбуду".
У правоохоронних органах впевнені: відчуження акцій "Київміськбуду" відбулося на користь фінансової компанії без дотримання передбачених законодавством процедур, без інформування громадськості і без оцінки об'єкта.
Приватизація імені Черновецького
Відсутність відомостей про експертну оцінку вартості столичного будівельного холдингу - дивний факт. З початку діяльності Леоніда Черновецького на посаді київського міського голови питання продажу "Київміськбуду" та визначення його вартості набуло особливого розмаху.
Запам'яталася недвозначна заява нового мера, яку він зробив у перші місяці правління Києвом. Він сказав, що через рік-півтора у місті не залишиться жодного комунального підприємства, усі продадуть.
Чутки про підготовку компанії до продажу вперше з'явилися у липні 2007 року. Тоді ж Київрада включила холдинг до списку підприємств, які підлягають приватизації.
Це рішення, за словами опозиційних до "Блоку Черновецького" депутатів, суперечить інтересам столичної громади, оскільки воно позбавляє її права власності на стратегічно важливий актив. Мовляв, наявність у власності громади контрольного пакета акцій холдингу впливає на забезпечення городян доступним житлом.
До того ж, на момент прийняття рішення існувала заборона відчужувати комунальний пакет акцій "Київміськбуду" відповідно до розпорядження президента від 2003 року. Цей документ дав підстави вважати прийняте рішення незаконним, тож у листопаді 2007 року київська прокуратура його опротестувала.
Утім, Київрада відхилила протест, і згодом Головне управління з питань комунальної власності Київради швидко обрало оцінювача відчужуваного пакету акцій - фірму "Імідж". Результати проведеної нею оцінки 80% акцій "Київміськбуду" досі не відомі.
Серед найбільш вірогідних претендентів на купівлю холдингу тоді фігурували переважно російські структури. Однією з них виявилася компанія "Міракс Групп".
Під час візиту до Москви Черновецький зустрівся з керівництвом цього російського забудовника. Невдовзі фірма вийшла на закритий для іноземців міський будівельний ринок і почала зводити на вулиці Глибочицькій відому висотку "Міракс-Плаза".
Серед інших претендентів також називали дружину московського мера Олену Батурину із своїм будівельним дітищем - компанією "Ітеко".
Крім бізнесменів з Росії, столичним холдингом цікавився найбагатший український бізнесмен Рінат Ахметов. Преса писала, що власник групи "СКМ" готував проект створення міст-супутників навколо Києва і пропонував через покійного міністра МВС Євгена Кушнарьова столичному мерові продати йому підприємство.
Невідомо, скільки пропонували міській владі за "Київміськбуд" ці бізнесмени, але оприлюднена ДКЦПФР ціна 114 мільйонів, за якою було продано холдинг, влаштувала б напевно і підприємців середньої ланки. Раніше Київська міська держадміністрація оцінювала холдинг 3,6 мільярда гривень.
У той же час, за оцінками групи компаній "ТЕКТ", реальна ринкова вартість цього пакета акцій перевищує 10 мільярдів гривень. Це більше 5% доходів держбюджету-2010 рік та значно більше запропонованих на 2010 рік надходжень від приватизації державного майна. Виявляється, під час кризи холдинг знецінився у 100 разів.
Маніпуляції із заниженням вартості підприємства можуть свідчити про два сценарії подій, які відбулися, припускає співрозмовник "Економічної правди" з "Київміськбуду".
Перший, найбільш імовірний, передбачає показову угоду продажу, за якою насправді стоїть один учасник, котрий сам собі продає компанію за символічну суму. Кінцевим покупцем може виявитися зять Черновецького В'ячеслав Супруненко.
Після того, як дивним чином у його руках опинилася значна частина підприємств, що входять до "Київміськбуду", такий результат виглядає найбільш логічним.
Другий варіант - відчуження акцій на користь все тієї ж "еліти" Чернівецького для перепродажу будівельної імперії, яка складатиметься з переважної частини підприємств-підрядників і важливого соціального бренда.
Посібник для рейдерів
За останньою інформацією, новими власниками столичного забудовника стали інвестиційні компанії Atima Ltd., Investion Ltd. і Akvista Ltd.
Недавно прес-служба холдингу повідомила, що керівники цих офшорних осередків письмово повідомили керівництво "Київміськбуду", що вони мають намір як портфельні інвестори бути присутніми у наглядовій раді холдингу.
Представники цих компаній також захотіли зустрітися з президентом компанії Василем Можаровим "для обговорення питань стратегічного розвитку холдингу".
Хто ж стоїть за цими структурами? "Дуже важко зробити якісь висновки, коли нема документів про продаж з боку продавця, усунено реєстратора і відсутні будь-які відомості про покупця-посередника та самого замовника", - каже джерело "ЕП".
З цим складно не погодитися. Так, за дивних обставин наприкінці березня 2010 року у голови комісії Київради з питань приватизації, депутата від "Блоку Черновецького" Петра Іванова на стоянці на проспекті Перемоги вкрали джип "Фольксваген", у якому начебто знаходилися приватизаційні документи за чотири роки.
Опозиція у Київраді тоді заявляла, що це фіктивне викрадення. За словами депутатів, приватизаційні справи за чотири роки могли влізти тільки в автобус.
Заплутаною є ситуація і навколо основних зберігачів та реєстраторів, які фігурують у справі. За словами голови ДКЦПФР Дмитра Тевелєва, реєстратор холдингу "Термінал-Реєстр" не повідомляв комісію про угоду продажу, хоча це слід було зробити протягом двох днів.
Крім того, після внесення запису про зміну власника у реєстр пакет паперів було знерухомлено у зберігача "Фондовий союз "Україна", який згадується і в інших підприємствах-"сателітах" холдингу, підконтрольних В'ячеславу Супруненку. Тоді ж було змінено і реєстратора: функції "Термінал-Реєстру" перейшли до фірми "Адрем".
У "Київміськбуді" пояснили, що змінили реєстратора через завищення розцінок на надання послуг компанією "Термінал-Реєстр". Рішення приймала наглядова рада, яку очолює соратник Черновецького Денис Комарницький.
У ДКЦПФР кажуть, що відстежити подальшу долю акцій "Київміськбуду" неможливо. Ні "Новий регіон", ні "Фондовий союз "Україна", ні згадані реєстратори за місцем реєстрації виявлені не були.
Не зникли поки що тільки причетні до продажу київські чиновники. Проте визначити їх теж неможливо, враховуючи відсутність документів з продажу. Відомо лише, що розпорядження про передачу акцій підписував заступник начальника головного управління комунальної власності КМДА Юрій Стретович.
Чинний мер уникає спілкування з пресою. Замість нього говорить його персональний сайт, але зовсім не про ситуацію навколо "Київміськбуду" або інших комунальних підприємств, які були продані за сумнівними схемами. Щастить тільки першому заступнику міського голови Олександру Попову, який щодня говорить з мером.
Все можуть королі
Незважаючи на ознаки неправомірності у комбінаціях, які використовували покупці, шансів на повернення будівельного холдингу місту немає. Слизькі проміжні угоди навряд чи поставлять під сумнів добропорядність кінцевих покупців акцій.
За даними ДКЦПФР, відповідно до угоди про купівлю комунального пакета холдингу від 27 липня 2009 року, "Новий регіон" повинен був реалізувати його протягом року. Про те, що пакет вже перепродано, зокрема, свідчить бажання згаданих представників нових власників зустрітися з президентом "Київміськбуду".
Портфельні інвестори можуть не хвилюватися. За словами голови комітету Дмитра Тевелєва, у випадку здійснення продажу 80% акцій підприємства з дотриманням норм закону, покупці акцій у будь-якому випадку будуть визнані сумлінними.
Теоретично новий господар вже є добросовісним власником, і законних підстав для витребування у нього акцій немає, підтверджують юристи.
Повернути Києву підприємство може тільки тактика, подібна до тієї, яку використали для захоплення муніципального підприємства. Наявність політичної волі в Україні часто виявляється більш дієвою, ніж законодавство.
"Я не хочу коментувати правову сторону, це справа юристів і правоохоронних органів. Це підприємство має належати місту. Якщо хтось вважає, що ми не праві, то нехай це доведе", - каже Олександр Попов.
Крім заступника мера, справою зацікавилася Адміністрація президента. Один з депутатів Київради пояснив "ЕП", що Попов беззаперечно виконує накази Банкової. Не виключено, каже співрозмовник, що контроль над "Київміськбудом" може стати "розмінною монетою" для досягнення Партією регіонів інших політичних цілей.
Тимчасом володарі "політичної волі" не збавляють обертів. Попов ініціював проведення позачергових зборів акціонерів холдингу на 5 жовтня 2010 року, хоча у виданні ДКЦПФР зазначено, що чергові збори акціонерів заплановані на 7 жовтня.
Оскільки на порядок денний першого заходу винесли питання про призначення нових членів наглядової ради, можна очікувати нової революції у "Київміськбуді".
Можливий також інший розвиток подій. За інформацією "ЕП", представники менеджменту компанії не збираються приходити на позачергові збори, адже оголошувати їх можуть тільки власники більше 10% акцій.