Парламентський тиждень: бюджет і нужник на узбіччі
Венчурні інвестиції в Україні - це як цукрові буряки на Марсі. Сплеску зацікавленості до України з боку інвесторів цей закон не додасть, але і шкоди від нього нема, навіть користь для прудких "інвесторів - податкових оптимізаторів".
Минулий парламентський тиждень став логічним продовженням тотального наступу регіоналів на економічному фронті.
Далеко позаду залишилися прийняті бюджет та програма соціально-економічного розвитку, низка системних змін у фіскальній сфері, закон про держзакупівлі, не кажучи про перші перемоги на ниві судової реформи та привид виборів.
Поряд з цим, суспільству вже анонсовано програму економічних реформ до 2014 року.
Прийняття Верховною радою постанови про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік стало наступним кроком коаліції, що мав підкреслити наміри нової влади системно підходити до вирішення економічних проблем, адже в останні роки влада відверто нехтувала такими засадничими документами.
Цікаво порівняти зазначену постанову і деякі актуальні економічні тренди з бюджетною резолюцією далекого 2000 року.
Бюджетна резолюція на 2000 рік | Сучасні напрямки економічної політики уряду і коаліції | Коментар |
Частка бюджету у ВВП - 28-30% | Частка бюджету у ВВП - не більше 30,5%, бюджетна резолюція на 2011 рік | Жодних змін |
Скорочення на 40% витрат на державне управління, включаючи АП, КМУ і ВРУ | Скорочення видатків на органи влади на 20%, антикризова програма Юлії Тимошенко | Проігноровано коаліцією |
Припинення практики затримки чи неповернення сум ПДВ | Упорядкування механізму відшкодування ПДВ, бюджетна резолюція на 2011 рік | Жодних змін. Хронічна хвороба економіки, джерело затикання бюджетних дір |
Збереження нульової ставки ПДВ на газ, вугілля та електроенергію | Нульова ставка ПДВ на імпортний газ, законопроект №6337 | ДПА відшкодовуватиме менше ПДВ, однак митники втрачають планові надходження |
Заборона уряду надавати держгарантії щодо іноземних позик компаніям у 2000 році | Гарантії уряду під іноземні запозичення для інвестиційних проектів, не більше 3% ВВП, бюджетна резолюція-2011 | Без іноземних коштів не обійтися |
Розробка закону про податок на рухоме та нерухоме майно, що є предметом розкоші | Введення податку на розкіш, бюджетна резолюція-2011 | Десять років тупцювання на місці. Ідеальне джерело наповнення бюджету |
Фінансування освіти і охорони здоров'я відповідно до вимог Конституції | Визначення понять "медична допомога" для формування переліку безплатних послуг, бюджетна резолюція-2011 | В цій країні хтось ще вірить у безкоштовну медицину? |
Продовження погашення заборгованості держави за знеціненими заощадженнями | Повернення знецінених заощаджень, програма розвитку на 2010 рік | Стандартний пункт будь-якої програми для наївного електорату |
Реструктуризація зовнішніх та внутрішніх боргів до 2010 року | Положення відсутнє | Держборг у 2000 році - 15,2 мільярда доларів. У 2010 році його "реструктурували" до 41,1 мільярда доларів |
Запровадження принципу адресності у наданні всіх видів соціальної допомоги і пільг | Допомога залежно від стану сім'ї, монетизація пільг на проїзд, бюджетна резолюція | Монетизація пільг Путіна на службі у Януковича |
Серед іншого, документом заплановано дефіцит бюджету на рівні максимум 4,5% ВВП, внутрішній борг - не більше 40% ВВП.
На податкових планах варто зупинитися докладніше. Складається враження, що прийняття Податкового кодексу стало для урядовців мантрою, яку вони вставляють куди тільки можна ледь чи не з часів здобуття незалежності.
Згідно із сучасними уявленнями авторів постанови, реформування податкової системи включатиме наступні елементи.
1. Поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств та ПДВ. Це спірне рішення, адже підприємства потерпають не стільки від розміру податків, скільки від системи їх адміністрування.
2. Переведення страхового ринку до загальної системи оподаткування. Це давно проголошений занепад епохи страхових оптимізаторів.
3. Удосконалення системи адміністрування ПДВ та зменшення кількості ухилень від його сплати. Схоже, так "удосконалять", що миша не пробіжить.
4. Подання в обов'язковому порядку податкової звітності в електронному вигляді. Навряд чи це вирішить всі проблеми, але намір прогресивний і довгоочікуваний. Крім того, хтось на цьому непогано заробить.
5. Поетапне підвищення ставок акцизного збору. Хто б сумнівався? Обговорення закону №6337 довело, що резерви підвищення акцизів ще не вичерпані.
6. Удосконалення оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Це відбудеться гарантовано, як і чергове зростання акцизів.
7. Запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу. Що таке "сімейний бізнес", науці не відомо, проте є підозра: йдеться про сім'ї народних депутатів.
8. Прийняття закону про легалізацію доходів та майна, з яких не сплачено податки і збори. У логіці парламентарям не відмовиш: спочатку легалізувати майно, а потім обкласти його податком на розкіш.
Серед інших прийнятих на минулому тижні законів варто відзначити пролонгацію з п'яти до семи років строку дії свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту. Венчурні інвестиції в Україні - це як цукрові буряки на Марсі.
Сплеску зацікавленості до України з боку іноземних інвесторів цей проект не додасть, але і шкоди від нього нема, навіть користь для прудких "інвесторів - податкових оптимізаторів".
Не забули депутати і про зміцнення позицій України як "транзитної держави".
Прийнятий ними закон спрощує процедури оформлення контейнерів у транзитному сполученні, що прибувають і відвантажуються водним транспортом. Передбачається, що закон зменшить перелік документів, які мають подаватися для здійснення транзиту вантажів територією України.
А ще він має виправити нерадісну ситуацію з товарообігом у портах, який у травні 2010 року склав мінус 20% порівняно з травнем 2009 року.
Ще один законопроект удосконалив закон про автодороги. Велика кількість об'єктів сервісу, що обліпили магістралі, досі перебували у правовому вакуумі.
Зокрема, неможливо було отримати дозвіл на розміщення готелів, кемпінгів, магазинів, АЗС, складів, медпунктів чи туалетів. Закон, зовсім не зайвий для країни, що готується прийняти "Євро-2012", або просто для цивілізованої країни.
 |
Юрій Шпак, економіст