Уряд готовий залишити країну без хліба?

Хлібопекарські підприємства України потерпають від власних прорахунків та наслідків войовничої боротьби з інфляцією, започаткованої ще навіть не урядом Юлії Тимошенко, а "антикризовим" Кабміном Віктора Януковича.

Нинішній прем'єр продовжує роздавати антикризові обіцянки, кошти на які не передбачено в бюджеті.

В понеділок профспілка працівників харчової промисловості разом з власниками підприємств пікетувала Кабмін і погрожувала в буквальному розумінні залишити країну без хлібу, якщо уряд не прийме постанови, погодженої з ними ще до нового року.

Пекарі хочуть вільно підвищувати ціни на хліб і не зважати на жодні "соціальні" сорти, націнку на які може зараз обмежувати місцева влада. Мовляв, через кризу люди стали купувати більше саме такого, дешевого хлібу, і зростання цін на інші сорти більше не покриває збитків.

А збитки сьогодні виникли через доларові кредити, взяті на початку осені за сприяння уряду, і заборону Мінекономіки включати курсову різницю в собівартість хліба.

Наскільки ж хліб має подорожчати, на їх думку? Володимир Слабовський, президент Всеукраїнської асоціації пекарів і, одночасно, пекарського холдингу "Т і С", намагався відповіді уникнути. Він запевняв, що зараз ціноутворення на хліб майже ринкове, але невдовзі можливість вільно міняти ціну буде питанням виживання галузі.

Щоправда, кілька хвилин перед тим він бідкався, що хліб продається за ціною зерна. Потім, притиснутий журналістами, сказав, що подорожчання відбудеться "щонайменше відсотків на десять".

"А якщо з банками не вдасться домовитися про рефінансування доларових кредитів, то буде всі 70%!" - вигукнув віце-президент асоціації пекарів Михайло Стадник.

"Не кажіть же конкретних цифр!" - поспішив перебити Слабовський свого заступника. Мовляв, за ними треба звертатися до Нацбанку: чим більше курс - тим більша ринкова ціна хлібу.

Представник "Консалтингового агентства ААА" Марія Колесник уточнює, що підприємства частково стримають ціну за рахунок зниження якості продукту. Тому, за її словами, подорожчання може скласти 20% і вище.

"Гривні просто фізично в країні не було. І нам Міністерство економіки допомогло отримати доларові кредити для того, щоб ми закупили зерно на ринку по 1300 гривень. Тепер його вже можна купувати по 1200 гривень, а наше зерно, з урахуванням курсової різниці, коштує нам більше 2 тисяч гривень. Сьогодні нам цю різницю не дозволяють навіть включати в собівартість хлібу", - пояснює ситуацію Володимир Слабовський.

Однак Марія Колесник вважає, що у вересні фінансова криза була достатньо чіткою для того, щоб її передбачити.

"Недоцільно було брати кредити на закупівлю зерна, а не обладнання. Менеджмент мав врахувати валютні ризики. А тепер вони намагаються перекласти свої помилки на кінцевого споживача", - каже експерт.

З іншого боку, цілком зрозуміло, що банки навіть не сподіваються отримати від НБУ рефінансування на те, щоб пролонгувати доларові кредити харчопрому. Хоча з тої суми, яка від початку кризи була виділена на підтримку реального сектора, пекарям вистачило би 1 відсотка.

Відповідно, на кредитну підтримку ніхто особливо й не сподівався, хоча Верховна Рада у вівторок на диво оперативно прийняла запропонований пекарями документ у першому читанні. Але найбільш принциповим питанням залишалося обмеження рентабельності, регульоване урядом.

Тому після прес-конференції голова профспілки працівників харчової промисловості Анатолій Тельних повів тисячу працівників галузі на штурм вже Кабміну.

Представники асоціації вимагали скасування урядової постанови №1222 від 17 жовтня 2007 року. Вона зобов'язувала будь-яку зміну ціни на хліб погоджувати з місцевою владою. І якщо подорожчання складало більш ніж 1% на місяць - та мала право обмежити рентабельність.

"Ми були би щасливі працювати з рентабельністю в 10%", - казав, виступаючи, голова асоціації. За його словами, в Одеській області обмеження складає 3%, в Миколаївській і Херсонській - 2%, у Львові та цілому ряді інших областей - 5%, а от у Чернігові, де традиційно житнього хлібу споживається до 70%, штурмом місцевої адміністрації вдалося добитися 10%.

Пекарі проводили свою акцію в понеділок. Це був день розгляду питання на рівні Мінекономіки. Минулої середи, тобто, тоді, коли її ще реально могли розглянути, перед засіданням Кабміну один із заступників міністра економіки ніби-то штучно заблокував її.

Саме на Мінекономіки сипалася більшість звинувачень від мітингувальників: мовляв, вони панічно бояться підвищення ціни, а зупинки двох третин пекарських підприємств їх не лякає.

В результаті, Слабовського таки пустили до уряду, де допізна велися переговори. Які закінчились нічим.

У вівторок зранку Юлія Тимошенко заявила, що для підтримки пекарів вона наступного тижня винесе на розгляд Верховної ради запропонований ними законопроект №3560.

Закон передбачає пролонгацію кредитів хлібопекарням; перерахування валютних кредитів у гривневі за курсом 5,05 UAH/USD; зобов'язання НБУ рефінансувати банки, які "перерахують кредити на три роки зі збереженням діючих вимог до резервування".

Навіть якщо законопроект і справді розглянуть оперативно - то він додасться до купи "антикризового блефу", грошей на виконання якого все одно в держави немає.

У вівторок представники пекарів розповіли, що під час переговорів їхні пропозиції підтримав і міністр аграрної політики, і два заступники міністра економіки.

"А потім вони десь знайшли хворого Данилишина, і він по телефону сказав, що він не вважає за доцільне змінювати законодавство до закінчення кризи. Я вважаю, що криза закінчиться разом з нами. А Данилишин - це такий цап-відбувайло, якого виставив Кабмін нам на з'їдіння", - розповів "Економічній правді" Володимир Слабовський.

Він натякнув, що тепер профспілки таки зупинять заводи і залишать Україну без хлібу. Однак голова ЦК профспілки Анатолій Тельних розповів, що спершу вони планують провести всеукраїнські збори, а потім на кілька годин припинити відвантаження хлібу по всій Україні.

Чи подіють такі заходи на Кабмін, профспілковий діяч спрогнозувати відмовився.