Українська правда

На українські метзаводи налітай!

Якби світова криза вдарила по українському ринку плавлених сирків, уряд мав би повне право залишатися байдужим. Однак обвал відбувається в ключовій галузі вітчизняної економіки – металургійній. Дивно, що в таких умовах поведінка уряду нагадує торги "ти мені – я тобі".

Криза як вона є

Відкритий лист до влади завжди означає, що звичайні робочі процедури вже не діють. 7 жовтня представники гірничо-металургійного комплексу опублікували своє звернення до Прем'єра і Верховної Ради. Вони попросили до кінця року ввести мораторій на підвищення цін на паливо-енергетичні ресурси і тарифи на вантажні перевезення, а також ввести нульову ставку ПДВ на природний газ і електроенергію.

Документ підписали представники підприємств ГМК, об'єднання "Металургпром", "Укркокс", "Укртрубопром", "Укрметиз", "Укррудпром", профспілки і навіть Дніпропетровська облдержадміністрація.

Вони відзначили, що зниження світових цін на усі види металопродукції викликало падіння виробництва і зупинку деяких агрегатів. Склади заповнилися нереалізованими товарами, які у нинішніх умовах немає кому купувати.

Природно, всі ці явища призвели до "заморожування" зарплат. Але найгірше те, що підприємства ГМК у таких умовах не можуть проводити капремонт і технічне переоснащення.

Одночасно на іншому кінці світу - на конференції Всесвітньої асоціації виробників стали у Вашингтоні - група "Метінвест" розповіла про кризу в українському ГМК.

Директор дивізіону сталі і прокату холдингу Джек Маклахлан заявив: якщо держава продовжить ігнорувати проблеми металургів, це призведе до необоротних наслідків для багатьох підприємств.

"Всі учасники конференції відзначали кризові явища на ринках металопродукції, при цьому ніхто не прогнозував припинення кризи найближчим часом, але вказували на середньострокову перспективу нормалізації ситуації", - констатував Маклахлан.

Неприємності в металургів почалися ще влітку, коли стали падати світові ціни на прокат, і прибутки українських металургів різко "висохли". Колись надприбутковий ГМК опинився в "мінусах". У підприємств знизилися продажі і затоварилися склади.

Кризи, слід визнати, не чекали. Тому металурги без особливої старанності модернізовували потужності і знижували енергоємність продукції. І отут відбулося найнеприємніше.

Як відзначив аналітик "Astrum Інвестмент Менеджмент" Андрій Попович, з виробленого Україною сталевого прокату тільки 25% споживається всередині країни, у той час як 75% експортується. Внутрішнє споживання останнім часом знизилося майже на 10%, оскільки забудовники і машинобудівники зменшили обсяги виробництва. А на закордонних ринках вітчизняні металурги програють цінову боротьбу.

"Приміром, половина всієї сталі плавиться низькоефективним мартенівським способом. У цей час собівартість виробництва сталевої заготовки в Україні складає 550 - 580 дол./т, а в Китаї - 490 - 500 дол./т", - відзначив Попович.

З огляду на те, що металургія дає приблизно 38% експорту, чверть ВВП Україні та чверть податкових надходжень до бюджету, це тривожний сигнал: у країну стало приходити менше валюти, і економіка в цілому починає "задихатися".

За підсумками серпня Мінпромполітики ще прогнозувало збільшення виробництва чавуну і готового прокату на 2%, але вже за підсумками вересня погіршення кон'юнктури на ринках металопродукції внесло корективи у прогнози.

За даними Мінпромполітики, деякі метпідприємства перейшли на скорочений графік роботи, зокрема, на 4-денний робочий тиждень.

Середньодобове виробництво сталі на ММК ім. Ілліча склало 10 тис. тонн, у той час як 2007 року воно було на рівні 19,1 тис. тонн. У "Arcelor Mittal Кривій Ріг" - 13,9 тис. тонн проти 22,2 тис. тонн. На ДМК ім.Дзержинського - 3,9 тис. тонн проти 10,4 тис. тонн, на "Запоріжсталі" - 9,4 тис. тонн проти 12,2 тис. тонн, Макіївському метзаводі - 2,8 тис. тонн проти 4,8 тис. тонн.

У цілому в Україні у вересні 2008 року відбулося зниження виробництва чавуну на 18,6% до попереднього місяця і на 29,5% до червня поточного року. Зниження виробництва сталі - на 20% і 32%.

"Таким чином, у металургії спостерігається різке падіння обсягів виробництва, що позначиться і на результатах роботи галузі в цілому по року", - відзначив представник Мінпромполітики.

Металургів ще можна врятувати

Здивувала в цій ситуації поведінка уряду. Ще в серпні на зустрічі з Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко керівник ММК ім. Ілліча Володимир Бойко запропонував список заходів, що допомогли б металургам пережити кризовий період.

Список пільгових заходів, озвучених Бойко, включав ті ж самі пункти, що і названі у відкритому листі.

Виступаючи на початку вересня, Бойко був оптимістичним. За його словами, Тимошенко, начебто, підтримала пропозиції металургів. Прем'єр навіть доручила відрегулювати тарифи на вантажні залізничні перевезення, запропонувала скасувати аукціони з продажу коксівного вугілля, а метпідприємствам - самим займатися видобутком вугілля.

Під ці цілі Міністерство охорони навколишнього природного середовища повинне було розглянути питання передачі підприємствам розвіданих ділянок з родовищами вугілля.

Першою практичною дією стало скасування у вересні цільової надбавки до ціни на природний газ, що поставляється підприємствам ГМК. І хоча рішення було, але на ділі цю надбавку дотепер не скасували. З виконанням інших обіцянок вийшло ще складніше.

Зокрема, "Укрзалізниця" призупинила заплановане раніше підвищення на 9,5% вартості перевезення сировини і готової продукції ГМК, але тільки на один місяць. Та й цей захід виявився половинчатим. Напередодні, 23 серпня, тарифи уже виросли на 6,5%. А у вересні знижки на перевезення отримали тільки виробники руди, концентрату і коксу.

Таким чином, про виконання доручення Прем'єра мова не йшла. Як наслідок, обсяги перевезень продукції ГМК за підсумками вересня вже упали на 30%.

"Дно оперативних і фінансових показників металургійної галузі ще не досягнуто. Я вважаю, що четвертий квартал буде важким. Після падіння обсягів виплавки сталі в Україні у вересні на 32% - до 2,5 млн. тонн, можливе й імовірне падіння ще на 40-60%", - відзначає аналітик інвестгрупи "Сократ" Дмитро Хорошун.

На його думку, важка ситуація протриває до 1 квітня 2009 року, коли можливий перегляд світових цін на коксівне вугілля. "Якщо переговори щодо світових цін затягнуться, то можливе продовження застою до літа 2009 року", - додав експерт.

Аналітик інвесткомпанії "Ренесанс Капітал" Костянтин Головко додав, що жовтень поточного року не виправдав надій на пожвавлення попиту на продукцію металургійної галузі. "Підійшов до кінця мусульманський Рамадан. Однак ріст активності з боку країн Азії не відзначений, що пов'язано із світовою фінансовою кризою. У покупців просто недостатньо коштів", - відзначив він.

"Першою під вінець" може піти "Запоріжсталь" (мільярдна модернізаційна програма при відсутності достатнього фінансування у власників). В ІСД також можуть з'явитися претенденти. З урахуванням боргів, нинішні власники ІСД можуть вирішити продати заводи, і, в принципі, розмови ці вже по ринку йдуть - злиття з "Євразом" (Росія) у першу чергу", - пояснив аналітик "Фоіл сек'юрітіз" Ісмаіл Сафаралієв.

Дмитро Хорошун з "Сократа" не виключає можливості захоплення ММК ім. Ілліча. На його думку, ІСД також може піти на перегляд вартості активів Алчевського меткомбінату, Дніпродзержинського металургійного комбінату ім. Дзержинського, Алчевського коксохімзаводу, змиритися з низькою ціною і продати активи.

Які вигоди принесе Україні перехід ГМК під контроль іноземців - окрема тема для дискусії. Наприклад, росіяни, що купили Миколаївський глиноземний завод, й у кращі часи звільняли персонал і знижували зарплати. Не обійшлося без скандалів і на "Arcelor Mittal Кривій Ріг".

Напевно, жоден житель Маріуполя не хоче, щоб Володимир Бойко продав свій контрольний пакет. Виходить, самий час зайнятися порятунком українських металургів, поки їх іще можна врятувати.

уряд металургія