Бензин дешевшає повільно. Бо бардак
Коли паливні ціни у світі послідовно знижуються, незважаючи на розпал сезонного попиту, український ринок дещо "гальмує". Крім елементарної його інерції, що існувала й за часів зростання цін, на поверхню вийшли й зовсім несподівані, місцями навіть комічні фактори.
11 липня ціни на світових ринках знову зметнулися нагору: нафта - 143 дол./бар., бензин А-95 - 1 207 дол./т, дизельне паливо - 1 333 дол./т. Тоді особливого подиву такий стрибок не викликав, оскільки сезонного підвищення очікували.
Однак який же був подив, коли після 11 липня ціни впевнено пішли вниз. За підсумками липня вони втратили більш ніж 12%, а в серпні успіх був закріплений - ще більш ніж 13%.
Цілком залежний від світового ринок України не міг залишитися осторонь від настільки втішних подій на основних торговельних площадках. Оптові ціни в серпні упали на 10-18% залежно від марки (максимальний спад був відзначений по відношенню до бензину А-92).
Вслід потягнувся й роздріб, що "схуд" на 40 коп. з дизельного палива й на 35 коп. з бензинів. У підсумку ціна повернулася під "нещасливу" позначку в 7,00 грн./л.
Мужньо тримавши себе в руках у період росту цін протягом першого півріччя (нагадаємо, що світові ціни за цей період виросли на 50%), з першими ознаками зниження уряд вирішив осідлати коника, що зненацька підвернувся.
Так, інтерес до ринку нафтопродуктів уперше цього року прокинувся в першого віце-прем'єр-міністра Олександра Турчинова, який 13 серпня провів нараду з нафтотрейдерами. На телекамери "права рука" Юлії Тимошенко заявив про неадекватність зниження цін у роздрібній мережі.
Характерно, що після цього виступу журналістів попросили з залу наради, позбавивши можливості постачальників нафтопродуктів пояснити віце-прем'єрові деякі особливості функціонування ринку нафтопродуктів.
Дешевизна в лапках
Не дивно, що уряду Тимошенко хочеться якнайшвидшої появи на ринку дешевших партій товару, тим більше обіцянки дешевого бензину лилися рікою з екранів телевізорів під час торішньої передвиборної кампанії БЮТ. Але що робити з запасами палива, закупленого ще нещодавно на піку дорожнечі?
"Нафтотрейдерам потрібен час, щоб законтрактувати товар у закордонних партнерів, транспортувати його до кордону, розмитнити, поставити на нафтобази і в роздріб, паралельно продаючи дорожчі залишки попередніх періодів. Оборот нафтопродуктів у мережах операторів у середньому складає 30-45 днів", - пояснює президент ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" Сергій Лизунов.
"Проблема не в самому зниженні, а в його темпах: реально продукт подешевшав, але на складах маса дорогого товару, і це стримує ціни", - додає директор компанії, що побажав залишитися інкогніто.
Є й інші немаловажні причини повільності зниження. Як повідомив Олександр Бартенєв, директор Феодосійського підприємства, одного з найбільших операторів прийому нафтопродуктів з моря), в середині серпня в резервуарах зібралося 120 тис. т дизельного палива.
Здавалося б, от він, довгоочікуваний товар, що подешевшав! Однак проблема в тому, що при здатності терміналу вивантажувати до 30 тис. т продукту в добу, вона відправляє усього... 3 тис. т. Причина - державна "Укрзалізниця" не в змозі забезпечити належну кількість вагоноцистерн.
Найсмішніше, що у Феодосії виявилося заблокованим паливо і для самої "Укрзалізниці". Виходить, що дешевші нафтопродукти у країні дійсно є, але, як бачимо на "феодосійському" прикладі, на ринок вони буквально просочується.
Хоча й дешевим його назвати не можна: внаслідок простою танкерів через неможливість розвантажити товар і прострочень по збереженню на терміналі штрафні санкції ліквідували колишню цінову перевагу "свіжих" партій.
І все-таки вони падають!
"Ситуацію, подібну до сьогоднішньої, ринок проходив два роки тому і разом з урядом знайшов вихід", - розповідає генеральний директор ЗАТ "Вік Ойл" Микола Гавриленко (мережа АЗС під брендом "Укртатнафта"). Восени 2006 р. ціни на світовому ринку також стрімко падали, і це породжувало зрозуміле бажання чиновників прискорити процес в Україні.
"Місяця три-чотири підряд ми сперечалися з урядом про те, якими повинні бути ціни, - згадує наш співрозмовник, - І в підсумку ми разом дійшли єдино правильного рішення, а саме: знайти алгоритм або формулу, за якою формуються ціни на заправках України".
Рішення дістало назву Методики визначення об'єктивності роздрібних цін. Вона була затверджена Експертно-аналітичною групою з питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості 15 січня 2007.
Коротко суть методики така: Міністерство палива і енергетики проводить щоденний моніторинг світового й українського оптового ринку (закупівельних цін), додає витрати на транспортування, збереження палива й експлуатацію АЗС (зарплати персоналу, оренду землі, електроенергію, охорону тощо), а також норму прибутку на рівні 278 грн/т (20-23 коп./л) і одержує середню роздрібну ціну.
Унікальність цього алгоритму в тім, що інертність українського ринку дозволяє прогнозувати ситуацію на два-чотири тижні вперед. Іншими словами, те, що відбувається в Середземномор'ї, "аукнеться" в Україні за два тижні-місяць.
"На виході ми одержали механізм, що влаштовував усіх: уряду він дав гарантії відсутності зловживань на ринку, споживачеві - можливість у будь-який момент переконатися в об'єктивності цін, а учасникам ринку - впевненість у стабільній інвестиційній діяльності і відсутності ризиків, пов'язаних з непередбаченими рішеннями уряду", - говорить Гавриленко.
Півтора року, що минули з моменту затвердження "формули", були досить напруженими: ціни росли невблаганно і невпинно. І ситуація, коли запізнюється підвищення, уряд влаштовувала. Однак лишень ринок "розвернувся", його "повільність" стала недоліком устояного алгоритму.
Тим часом сьогодні методика чітко вказує на подальше зниження цін на АЗС, і самі трейдери говорять, що перспектива для споживача досить сприятлива. Чергове зниження на 20-30 копійок на літрі - питання практично вирішене.