Уряд і мери борються за право зловживань на земельних аукціонах?

Васюник: Це не дуже конструктивно - отак працювати на публіку...

Тимошенко: Це називається - відкритість, Іване Васильовичу. 

Публічна війна між противниками дерибану

Цього тижня президент уперше призупинив дію постанови коаліційного уряду, і міністри зібралися з цього приводу. За словами Тимошенко, зазвичай Кабмін приймає більшість рішень одноголосно. А цього разу міністри-нашоукраїнці вперше "показали характер" і не підтримали запропонованого нею проекту. Втім, Тимошенко зробила вигляд, що рішення все одно прийнято.

Отже, на обговоренні був порядок проведення земельних аукціонів, затверджений урядом 22 лютого і зупинений президентом 7 квітня - "після численних скарг місцевих громад". Прем'єр-міністр наполягає, що документ, навколо якого виникли суперечки, вперше зупинив корупцію при розподілі землі, і місцевій владі це не сподобалося. "На жаль, на цьому процесі зав'язані всі, навіть найвищі керівники держави", - сказала Юлія Тимошенко.

Спочатку вона запропонувала затвердити постанову заново, в незмінному вигляді - саме в такому, який Ющенко вже зупинив. Подібного не робив ніколи навіть уряд Віктора Януковича. При цьому міністр Кабінету Міністрів Петро Крупко відігравав роль "запасного міністра юстиції" - коли Микола Оніщук щось казав про незаконність і правову неетичність таких дій, той вишукував юридичні підстави.

Згодом послухали представника президента в Кабміні Олександра Шлапака. Той запевнив, що Ющенко - тільки за продаж землі на аукціонах, він ще місяць тому не мав заперечень проти цієї постанови. Аж поки місцева влада не підказала главі держави, що за гарною назвою прихована халтура...

Тимошенко попросила Шлапака озвучити під стенограму зауваження і потім включити їх майже всі до нового проекту, який вона виставила на голосування. Окремі міністри нарікали, що більша частина цих зауважень створювала проблеми, які ще треба вирішити. Її закликали почекати і детально попрацювати над документом. Тимошенко відстоювала власну думку: треба негайно ухвалити постанову, щоб землю не розкрадали.

Із 17 присутніх членів уряду 9 проголосували "за", а 8 "нашоукраїнців" утримались. У Кабміні 26 осіб, тобто достатня кількість голосів для затвердження документа - 14. Проте Тимошенко оголосила - рішення прийнято. І виставила журналістів за двері.

Тільки на брифінгу туманно сформулювала, що це називається "рейтингове голосування", і що проект постанови тепер прийнято за основу. Що до наступної середи його доопрацюють і затвердять остаточно на плановому засіданні. Тимошенко погодилася вислухати пропозиції інших організацій, зокрема - Асоціації міст, яку перед тим підозрювала в бажанні відновити корупцію. Отже, в якому вигляді проект виставлять на голосування 16 квітня - не відомо. 
 

Аукціони заради аукціонів

Що вся "несільськогосподарська" земля має продаватися через аукціони - це давня "фішка" Юлії Тимошенко, яку депутати від БЮТу у місцевих радах почали просувати після виборів 2006 року. Тоді відповідні постанови ухвалювалися на місцях, а після поновлення на прем'єрській посаді Тимошенко зробила аукціони обов'язковими для всіх.

Закон про Державний бюджет на 2008 рік, який вніс зміни в Земельний кодекс, передбачає, що "у 2008 році продаж земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється лише на конкурентних засадах (аукціонах), окрім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, у яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі".

Мета, як завжди, світла - боротьба із корупцією, продаж за ринковими цінами, а отже - якісне наповнення місцевих бюджетів.

Виконання, як завжди, не задовільне. Адже 2008 рік настав, а як виконувати норму про аукціони - не зрозумів ніхто.

У Земельному кодексі сказано, що порядок їх проведення визначається законом. Але його ще не ухвалили. Зокрема, передбачалася поява так званих виконавців аукціону - ліцензованих юридичних осіб, яким цю справу доручають місцеві адміністрації.

Як розповів заступник заввідділу Інституту держави і права НАН України Павло Кулинич, місцеві ради приймали на свій страх і ризик, від безвиході, власні положення про проведення земельних аукціонів. І визначали, що право на це мають спеціалізовані організації, які дістали дозвіл від Держкомзему. Якщо суворо дотримуватися закону - то такі дії не зовсім юридично правильні. Так само і Кабінет Міністрів не мав права регулювати порядок проведення аукціонів. Зате він зняв відповідальність із місцевої влади, докорінно ситуації не змінивши.

Між тим, відсутність виконавця - не єдиний ґандж нової системи, запровадженої законом про Держбюджет. За словами Кулинича, зараз у нього на розгляді є подання української юридичної особи, яка здобула ліцензію на розробку корисних копалин стратегічного значення. Тепер вона звертається до відповідної адміністрації щодо оренди ділянки, а та мусить видавати її тільки через аукціон... у якому мають взяти участь щонайменше два претенденти. Але це не можливо в конкретній ситуації, адже ліцензія на розробку видається тільки одна! І обласна рада боїться брати на себе відповідальність і надавати ділянку напряму.

Інша ситуація: об'єднанню електричних мереж треба для підстанції отримати півсотки землі - чи не безглуздо проводити аукціон?

Отож, щонайменше в законодавстві не враховано всіх необхідних винятків. 

Недоліки порядку проведення аукціонів

Офіційна підстава, зазначена в президентському указі про призупинення постанови, - що це не урядова, а парламентська компетенція. Справді, в Земельному кодексі сказано, що порядок проведення аукціонів установлюється законом.

Петро Крупко назвав це прикрою помилкою, мовляв, порядки завжди були компетенцією Кабміну, і запропонував просто змінити цю норму, внісши до Ради відповідний законопроект.

За словами Юлії Тимошенко, якби постанова справді була неважливою, то її ніхто не призупиняв би. Вона запевняє, що, керуючись тільки одним законом, без положення, місцева влада могла симулювати аукціони, коли двоє штучних учасників тільки злегка підвищують сильно занижену ціну.

Натомість, мер Чернівців Микола Федорак переконує, що постанова не навела ладу в продажі земель, і потрібна тільки Держкомзему.

Олександр Шлапак озвучив справжні зауваження президента, базовані на пропозиціях, зокрема Асоціації міст України.

- З моменту прийняття порядку в Україні, за даними Секретаріату, припинилися земельні аукціони, адже виконавці ще не встигли дістати ліцензії.

Павло Кулинич заперечує таке твердження - він не чув про жодну зупинку продажу. Голова Держкомзему Володимир Воєводін уточнив, буцім аукціони зараз проводять юридичні особи, що здобули ліцензії раніше. Зокрема - товарні біржі. Але виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик спростував його слова. "Це неправда, м'яко кажучи. Немає жодної організації, яка би зараз мала таку ліцензію", - сказав він.

Ліцензійні умови, за словами Шлапака, сформульовано так, що їм може відповідати тільки одна структура - утворене Держкомземом державне підприємство "Державний земельний кадастр". Це саме підприємство, за словами Пітцика, є аналогом Тендерної палати, зараз воно також намагається перебрати у регіонів право ведення кадастрової документації.

Нагадаємо, що дещо схожа ситуація і раніше періодично утворювалась в різних галузях, як то проведення аукціонів з продажу конфіскату, електроенергії, ліцензій на надрокористування тощо. Тоді, навіть якщо ліцензію на проведення аукціонів здобувала не одна компанія, а декілька, все одно траплялося, що Антимонопольний комітет викривав серед них монопольну змову, як, наприклад, це трапилося у 2006 році з конфіскатом.

Інші заперечення, озвучені Шлапаком:

- досі остаточно не розмежовано державних і комунальних земель, а отже - не визначено порядку продажу суперечливих ділянок;

- положення надає виконавцю навіть більше повноважень, аніж організатору;

- не враховано специфіки аукціонів зі здачі землі в оренду;

- зазначається, що ліцитатор повинен мати спеціальну підготовку, але не уточнюється, яку;

- не враховується специфіка продажу маленьких земельних ділянок.

Дрібні технічні зауваження не складно врахувати. Але якщо, враховуючи зауваження Секретаріату, Кабмін спробує залишити для Держкомзему преференції - Ющенко, скоріш за все, знову зупинить цю постанову. Формальні законні підстави для цього залишаються. І це може ще збільшити протистояння, яке вже зараз наросло між учасниками коаліції.