Тендерний ремонт, або "Реанімація" процедур державних закупівель

Днями на сайті Асоціації міст України та громад був оприлюднений проект постанови Кабінету Міністрів "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти", а також проект Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Це саме ті документи, які урядові доручено розробити і затвердити для проведення процедур державних закупівель, - до ухвалення нового закону. У проектах вказано, що на Міністерство економіки покладаються функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг. Уже цього тижня міністерство повинне утворити Консультативно-методологічну раду з питань державних закупівель, яка має протягом кількох днів розробити і затвердити документи, передбачені Тимчасовим положенням.

Що ж, оперативність, із якою був розроблений проект постанови, не може не вразити. Отже, у такій важливій галузі, як державні закупівлі, нарешті буде порядок?

Проте з перших слів документа розуміємо, що за люди стоять за його розробкою і чому проект постанови був "випадково" спершу опублікований на сайті Асоціації, радником якої з 19 липня 2007 року є Антон Яценко - дуже наближений до Тендерної палати депутат від БЮТу.

Що ж до самого змісту положення, то він жодною мірою не відповідає положенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в редакції, чинній станом на 17 листопада 2004 року. Це радше копія Закону України в редакції від 18 листопада того ж року, яким були запроваджені сумнозвісні інформаційні системи.

До беззаперечних позитивів нового документа можна зарахувати:

* встановлення вартісних меж, починаючи з яких застосування Закону є обов'язковим: для товарів і послуг, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. гривень, а для робіт - 200 тис. гривень;
* встановлення мінімальної кількості поданих пропозицій на торги - не менше двох;
* відсутність норм щодо ведення реєстру учасників процедур закупівель та тематичного каталогу.
* юридичне закріплення ціни як єдиного критерію оцінки тендерної пропозиції.

Разом із тим, у проекті постанови міститься також чимало положень, які ускладнять життя учасникам і замовникам процедур державних закупівель. До основних можна віднести такі:

* зрівняння мінімальних меж, за яких необхідно проводити тендери бюджетним установам та підприємствам;
* суттєве скорочення переліку предметів закупівель, коли не потрібно здійснювати процедур тендерів (зокрема закупівля природного газу, який використовується газотранспортними підприємствами для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб підприємств);

- максимальний розмір прибутку, який може встановлюватися при визначенні ціни тендерної пропозиції на товари, роботи, послуги, не може перевищувати 10% ціни тендерної пропозиції;

- збільшення кількості державних органів, до компетенції яких належить проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання замовниками та учасниками процедур закупівель вимог законодавства у сфері державних закупівель (Державний комітет фінансового моніторингу України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики тощо);

- закріплення кримінальної відповідальності за порушення вимог, установлених чинним законодавством, тимчасовим положенням та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання (хоча не зрозуміло, який механізм притягнення до відповідальності та - за якими статтями Кримінального кодексу України);

- обов'язок учасників процедур розміщувати повні реєстраційні дані, реквізити дозволу та/або ліцензії на провадження відповідної діяльності у випадках, передбачених законодавством (питання тільки - де і на якій основі: цілком можливо, що створять спеціальний інформаційний ресурс - аналог Тематичного каталогу).

- відсутність можливості подовжити дію договору, укладеного в попередньому бюджетному періоді, на суму 10% та 15% від його загальної вартості, у разі затримки із затвердженням бюджету на поточний період.

Як було сказано, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель визначено Мінекономіки. Повноваження Міжвідомчої комісії збільшені в обсязі та передані Консультативно-методологічній раді з питань державних закупівель.

Що ж, як мовиться, картина маслом. Схоже, з метою перерозподілу фінансових потоків у сфері державних закупівель комусь необхідно замінити вивіски над контролюючими організаціями. З метою створення видимості боротьби з корупцією і поліпшення умов державних закупівель один і той же закон спочатку скасовують, а потім фактично відтворюють в іншому документі.

Вивіски вже почали міняти. Днями офіційний сайт Тендерної палати України перетворився... на сайт Тематичного каталогу. Хто як, а я вже починаю сумувати за Законом №1490-III.

ДО РЕЧІ: На вихідних у мережі з'явився ще один проект постанови уряду. Схоже, що це саме та редакція, про яку говорила прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко на прес-конференції в п'ятницю. За неофіційними даними, Тимчасове положення 28 березня передали до Секретаріату президента.

Однак новий документ не набуде законної сили до офіційного оприлюднення Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". На сьогодні він не опублікований у жодному офіційному державному виданні. В редакціях газет "Голос України" та "Урядовий кур'єр" говорять, що закон не надходив до них ані з Секретаріату президента, ні з Верховної Ради. Нагадаємо, що президент України 24 березня підписав його. Про це на брифінгу повідомив заступник голови Секретаріату Ігор Пукшин.

Тимчасом, процедури державних закупівель продовжують відбуватися за старими схемами. За словами прес-секретаря ТПУ Андрія Васейко, так буде доти, поки закон не вступить у силу, тобто поки його не оприлюднять у офіційних виданнях.

За даними газети "Дєло", голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін зауважив, що при обговоренні змін до законодавства багато говорилось про те, що тендерна документація повинна надаватись безоплатно, а в Тимчасовому положенні слова "безоплатно" немає. Також недоліком Положення є колізійність норм щодо органу, який куруватиме процедури держзакупівель. Так, в одному випадку йдеться про Міністерство економіки, а в іншому - про "уповноважений орган". До того ж, Мінекономіки не включено в перелік органів, які уповноважені здійснювати державний нагляд та контроль у сфері державних закупівель.

Проте основним недоліком є те, що Тимчасове положення не передбачає можливості зменшення ціни при відкритих торгах, що є абсурдним за своєю суттю. Адже в такому разі чесно виграти торги буде практично не можливо, бо у замовника з'являється можливість застосувати старий як світ трюк, щоби переміг "потрібний" учасник: ціна, яку пропонує останній, спеціально оголошується наприкінці, щоб ведучий гарановано міг назвати цифру точно меншу, ніж у інших. Якщо ж вона не збігається із зазначеною в пропозиції "переможця", в силу вступає так звана процедура виправлення арифметичної помилки (а саме - просто заміна насправді запропонованої ціни на потрібну).

Ця норма суперечить основоположним принципам Угоди про державні закупівлі СОТ (General Procurement Agreement - GPA), прийнятої у квітні 1994 року.

20 березня Верховна Рада скасувала Закон "Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" і доручила Кабінету Міністрів затвердити тимчасове положення про держзакупівлі.

Рада доручила Кабміну у двотижневий строк внести на розгляд парламенту проект нового закону про держзакупівлі, а для забезпечення проведення держзакупівель у період до прийняття нового закону доручити Кабміну розробити тимчасове положення про держзакупівлі на основі Закону про держзакупівлі в редакції, чинній на 17 листопада 2004-го.