СОТ як його малюють

Членство у СОТ не є панацеєю від усіх економічних лих. Це лише перехідний етап до глибшої інтеграції, своєрідний клуб, у який треба вступити, щоб відкрити шлях до створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Ідол СОТ

"Не треба перебільшувати значення вступу до СОТ для української економіки. Насправді пересічний українець уже відчув на собі його наслідки: зниження більшості імпортних тарифів відбулося впродовж 2004-2005 років", - говорить старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін.

За його словами, членство в організації є передумовою для подальшої регіональної економічної інтеграції. "Ринки ЄС залишаються переважно закритими для української продукції - зокрема, через нетарифні обмеження. Тому створення поглибленої зони вільної торгівлі з ЄС, про яке згадувала Юлія Тимошенко в Брюсселі, матиме на українську економіку значно більший вплив, аніж власне вступ до СОТ, - як позитивний, так і негативний," - вважає Ґазізуллін.

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло стверджує, що Україна не відчує жодних суттєвих змін через вступ до СОТ. "Просто дістанемо більше можливостей для реалізації нашого потенціалу і більше ризиків для нас, якщо ми не будемо вживати жодних заходів", - говорить він.

На думку радника представництва Світового банку в Україні Мартіна Райзера, членство у торговельній організації буде позитивним сигналом для інвесторів і може збільшити потік інвестицій, хоч і не стане чинником різкого зростання вітчизняної економіки.

Слабкі сторони української економіки

Разом із тим, експерти вважають, що відчутно постраждати можуть ті галузі, в яких зростання тиску з боку імпорту буде найпомітнішим - через зменшення державою рівня їхнього захисту. В першу чергу це стосуватиметься торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також деревообробної промисловості, виробництва меблів, іграшок, машинобудування, текстильної та хімічної промисловості, стосовно яких Україна приєдналася до відповідних галузевих угод.

За словами Жаліла, серед мінусів вступу до всесвітньої організації  - послаблення механізмів нетарифного захисту або ж відмова від застосування таких обмежень (санітарних чи ветеринарних) у майбутньому. Крім того, Україна в подальшому не зможе створювати програми підтримки національного виробника, наприклад, буде змушена скасувати нульову ставку ПДВ сільськогосподарським виробникам.

"Терміни ще невідомі, вони мають бути передбачені перехідними положеннями та умовами вступу. А ці документи є непрозорими і часто навіть засекреченими", - говорить Жаліло. Він також вказує на те, що Україна буде обмежена у сфері державних закупівель і не зможе надавати преференцій вітчизняним виробникам - іноземні компанії братимуть участь у конкурсах на рівних умовах.

На думку експерта, Україна мала ще кілька років тому запровадити програму адаптації до умов СОТ, щоб передбачити, яким буде вплив на різні сектори, виявити, які є можливості підтримки сільгоспвиробників, експортерів тощо. Крім того, варто було би передбачити заходи, спрямовані на адаптацію ринку праці, оскільки внаслідок збільшення конкуренції між виробниками і витіснення з ринку деяких підприємств в Україні підвищиться рівень безробіття.

Експерт також відзначає, що від вступу до торгової організації можуть постраждати підприємства, які не встигли освоїти нових видів продукції, нових технологій чи методів управління - незалежно від галузі.

В той же час, членство в організації не принесе для пересічних споживачів якихось особливих сюрпризів, окрім збільшення кількості імпортної продукції на внутрішньому ринку. Це, до речі, може хоч і незначною мірою, але загальмувати інфляційний процес.

А от у працівників підприємств, які будуть витіснятися під час конкурентної боротьби, дещо знизяться доходи. Через це постраждає і бюджет: очікується зниження рівня прибутку таких підприємств, а відтак - зниження надходжень від податку на прибуток. "Зараз досить тяжко сказати, наскільки це компенсуватиметься ПДВ на експортні та імпортні товари», - говорить Жаліло.

Що СОТ додасть Україні

Найбільший виграш аналітики прогнозують для вітчизняної металургії, коксохімії, зв'язку, готельного бізнесу.

За словами старшого наукового співробітника Інституту вивчення Росії Олексія Блінова, вступ до СОТ не може абсолютно захистити Україну від вимог інших країн (чи то ЄС, чи Росії), наприклад, щодо якості продукції. Однак значною перевагою буде зняття обмежень на експорт чорного металу. Крім того, антидемпінгові заходи застосовуватимуть не до всієї галузі, а до конкретного підприємства, Україна матиме рівні права з іншими членами організації.

"Це основна перевага, бо якщо ми говоримо про зниження тарифів, то вони переважно були узгоджені з вимогами СОТ ще в попередні роки", - вважає Ґазізуллін.

Одна з політичних переваг, які Україна здобуде від членства в організації, - це можливість стати учасником робочої групи зі вступу Росії до СОТ. Це можна було би використати як аргумент у торговельних переговорах із Росією. Про такі наміри вже заявляв президент Віктор Ющенко.

Блінов не заперечує того, що керівництво країни може поставити перед Москвою питання щодо нових умов постачання газу або внести в порядок денний тему боргів Радянського Союзу, хоч яким би це неймовірним не видавалось.

До обговорення вступу до СОТ не залучали вітчизняних виробників. Якби цей процес був відкритішим, то був би й більш ефективним, і не таким довгим. Попереду наступний відповідальний крок - створення зони вільної торгівлі з ЄС. Неофіційні переговори вже тривають.