Уряд "прорвало"!
Нарешті Юлія Володимирівна дійшла до того, аби оголосити, чим же саме буде займатися уряд цього разу. До цього моменту порядок денний засідання залишався таємницею, оскільки його так і не оприлюднили на сайті Кабміну, як це робилося зазвичай.
Головною подією чергових урядових зборів, принаймні для прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, стало ухвалення програми дій уряду "Український прорив".
Майже півгодини від початку засідання Кабміну прем’єрка дуже зосереджено і суворо-урочисто розповідала про те, що "жодна урядова програма ще не обговорювалась так ретельно з експертним середовищем та громадськістю", що в програмі враховано всі пропозиції президента Ющенка, про сумісну працю над цим документом Кабміну з Академією наук України, про те, що всі міністри мають сумлінно працювати у ВР задля успішного голосування програми, аби не покладатися винятково на 228 "коаліційних" голосів і на те, що все пройде автоматом" (хоча за день до цього, на громадських слуханнях, сама сподівалася саме на таке).
Аби підкреслити значимість моменту і зайвий раз наголосити, що уряд провів титанічну та надскладну роботу, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов ще близько 10 хвилин розповідав, що програму опрацьовували всю останню ніч, протягом якої було враховано майже 6 тис. зауважень та пропозицій. Проте яким саме дивом вдалося вивчити та довести до ладу таку кількість паперів лише за одну ніч, Олександр Валентинович скромно промовчав.
Після цього ще близько півгодини міністри вносили з голосу свої пропозиції до програми, більшість із яких тут же враховувалися. Міністр охорони навколишнього середовища Гергій Філіпчук запропонував внести пункт щодо зобов’язань ввести маркування вітчизняних та імпортних товарів із ГМО, віце-прем’єр Іван Васюник – ввести зобов’язання про запровадження антикорупційної культури в усьому держапараті.
Чого боїться Єхануров
Зауваження зробила навіть сама прем’єрка, запитавши у міністра праці Людмили Денисової, чому в тій частині програми, яка опрацьовувалась її міністерством, не йдеться про поступовий перехід на погодинну оплату праці шахтарів, і попросила вписати цей пункт у документ. Проте тут став заперечувати, на правах "старшого товариша" та "бувалого урядовця", нинішній міністр оборони Юрій Єхануров.
– Я вивчав питання переходу на погодинну оплату праці і вважаю, що це буде досить серйозною проблемою, - несподівано зауважив Єхануров.
Як виявилося, на міністра оборони наводить жах можливість об’єднання шахтарських профспілок, які, на його думку, у разі введення погодинної оплати почнуть "вимагати" в уряду більше грошей на підвищення зарплатні, премії тощо.
– Це відразу консолідує профспілки, які зараз працюють окремо на різних шахтах: у них з’явиться один спільний ворог, уряд України, і одна мета – вибити додаткові суми коштів на премії тощо. І тоді ми знову матимемо "гостей" під будинком уряду, – проголосив Юрій Іванович.
Проте Юлія Володимирівна вирішила не зважати на ці зауваження і, навпаки, нагадала Єханурову, що погодинна оплата праці – це європейський підхід, а також полегшення життя самим шахтарям.
Потому міністри як один проголосували за прийняття "українського прориву" в цілому в присутності журналістів.
Про приватизацію та Євро-2012
Нарешті Юлія Володимирівна дійшла до того, аби оголосити, чим же саме займатиметься уряд цього разу. До цього моменту порядок денний засідання зоставався таємницею, оскільки його так і не оприлюднили на сайті Кабміну, як це робилося зазвичай.
Тож, як виявилося, на засіданні уряду планувалося два ключових моменти. Ухвалити чотири постанови щодо підготовки до Євро-2012 і, найголовніше, – затвердити план першочергових приватизацій, які, за словами прем’єра, мають початися вже в першому кварталі 2008 року.
Тимошенко укотре підкреслила, що має намір продавати все з аукціонів, як колись Криворіжсталь, котру прем’єрка розхвалила як плід власної перемоги.
[L]- Вчора відбулася зустріч із приводу виконання приватизаційної угоди "Міттал Стілом" (власник колишньої Криворіжсталі). І сталося те, чого всі побоювалися: підприємство значно збільшило обсяги виробництва, інвестувало близько $800 млн, зарплату підвищено, екологічні процедури проводяться, бюджет отримує на мільярди більше, ніж до повторної приватизації цього об’єкта.
Проте, як виявилося, дізнатися, що ж саме уряд вирішив приватизувати в першу чергу цього року, виявилося досить складно, адже жодних брифінгів за результатами зборів не передбачалося, а ті урядовці, які тимчасово виходили із зали під час засідання, відмовлялися щось говорити, ніби приватизаційні рішення уряду – це справжня державна таємниця.
Заступник голови ФДМ Дмитро Парфененко на прохання кореспондентів розповісти, що саме уряд доручив продати його відомству у нинішньому році, відповів, що його попросили особисто не коментувати це питання і що все має розповісти сама прем’єр-міністр. Міністр фінансів Віктор Пинзеник теж відмовився щось казати, посилаючись на те, буцім усе стане відомо після засідання.
Але в прес-службі повідомили, що звітувати перед ЗМІ за результатами засідання таки ніхто не збирається, замість цього буде видано повідомлення, текст якого погодять із прем’єр-міністром.
Урешті-решт, журналістам довелося випитувати по крихті всі подробиці в урядовців, що виходили після засідання Кабміну. Як з’ясувалося, до першочергового списку приватизації потрапили близько 26 об’єктів, серед яких контрольний пакет (67%) ВАТ "Укртелеком", який уряд планує продати приблизно через 3,5 місяці, Одеський припортовий завод разом із аміакопроводом, харківський Турбоатом, міноритарні держпакети (25%) шести обленерго, котрими зараз керує НАК "ЕКУ".