20
років стійкості:
рік за роком в історії української економіки та "Метінвесту"
2006
2026
спецпроєкт
17 червня 2026
Цьогоріч "Економічна правда" святкує 20-річчя. За цей період Україна пережила більше, ніж багато економік проходять за пів століття: глобальні фінансові кризи, дві революції, окупацію Криму, війну на сході країни, втрату частини промисловості, пандемію та повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Усі ці роки ЕП не лише фіксувала ключові події та економічні трансформації, а й пояснювала їхній вплив на бізнес, державу та суспільство. Видання стало хронікером української економіки: рік за роком, новина за новиною, через гучні розслідування, резонансні інтерв’ю, аналітику та репортажі формувало розуміння процесів, які змінювали країну. ЕП говорила про рішення влади й бізнесу, про успіхи та помилки, про виклики, які визначали економічне майбутнє України.
Такий самий ювілей відзначає й одне з найважливіших підприємств гірничо-металургійної галузі – Група компаній "Метінвест". Упродовж цих років компанія не просто реагувала на виклики, а масштабувала виробництво, модернізувала підприємства, підтримувала інфраструктурні проєкти. І сьогодні вона залишається одним із ключових експортерів і платників податків України.
У 2026 році ці дві історії перетинаються в одній точці. Для "Економічної правди" і "Метінвесту" – це 20 років досвіду, змін і рішень, які формували економіку країни.
Цей спецпроєкт – про спільне: правду і сталь, про те, як історії бізнесу та медіа вплітаються в історію України.
2006–2011
2006–2009: "Газові" війни з Росією. 1 січня 2006 року, після того як Україна не пішла на ультиматум Кремля щодо зростання ціни у п’ять разів, "Газпром" почав знижувати тиск у трубопроводах до України. Перша "газова" війна завершилась на початку січня 2006 року – Україні вдалось добитися ціни в 95 доларів за тисячу кубометрів.
Проте наприкінці 2007 року проблема з постачанням газу з РФ знову загострилась. Використовуючи "газовий шантаж", Росія 1 січня 2009 року знову перекрила газ Україні, а 7 січня – "Газпром" повністю припинив транзит газу: начебто тому, що Україна крала паливо, яке мало йти в ЄС.
Конфлікт завершився після переговорів Юлії Тимошенко і Володимира Путіна та підписання скандальної газової угоди. ЕП першою оприлюднила повний текст контракту.
2008: Україна приєдналась до Світової організації торгівлі (СОТ) після 15 років переговорів – це відкрило нові експортні можливості, насамперед для АПК та металургії.
2008–2009: Світова фінансова криза обвалила український експорт та обсяги виробництва, спричинивши девальвацію гривні. ВВП України у 2009 році скоротився на 15%.
У цей період "Метінвест"
2006–2007:
Компанія формує основу вертикально інтегрованої бізнес-моделі, об’єднавши гірничодобувні та металургійні активи. "Метінвест" входить до 10 найбільших гірничорудних компаній світу.
2008–2009:
"Метінвест" розширює міжнародну присутність – купує активи в Італії, Великій Британії та США. Компанія впроваджує європейські стандарти екологічного управління.
"Метінвест" постачає 12 000 тонн сталі для будівництва "Донбас Арени" в Донецьку, яка відкривається у 2009 році.
2010–2011:
До Групи приєднується маріупольський гігант ММКІ (металургійний комбінат імені Ілліча). 2011-й стає рекордним роком для "Метінвесту" за обсягом виробництва сталі (понад 14 млн тонн) та прокату (понад 11 млн тонн).
Компанія постачає 5 500 тонн сталі для Дарницького мосту, зі сталі "Метінвесту" зводиться НСК "Олімпійський" – головна арена Євро-2012.
2011–2016
2012: Україна приймає футбольне Євро-2012, яке мало як позитивний, так і дещо негативний вплив на імідж країни. З одного боку, країна будувала стадіони й аеропорти та оновлювала дороги, з іншого – підготовка супроводжувалася численними корупційними скандалами. Україна від турніру заробила втричі менше, ніж витратила.
2014–2015: Окупація Криму Росією і початок війни на сході України призвели до втрати значної частини промислового потенціалу, інфляції та глибокої девальвації гривні.
2015–2016: Запровадження Нацбанком режиму інфляційного таргетування. Очищення банківської системи та націоналізація ПриватБанку для запобігання системній фінансовій кризі.
У цей період "Метінвест"
2012–2015:
В "Метінвесті" працюють понад 100 000 людей. Група стає першою українською компанією, що увійшла до Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER).
В Лондоні з 5000 тонн української сталі "Метінвесту" будується хмарочос The Shard – найвища будівля Великої Британії.
2014 рік – початок війни на сході України. Група розпочинає активну підтримку Сил оборони України.
2016–2021
2016: Початок дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і поступова переорієнтація українського експорту на європейські ринки замість російського.
2017: Україна ввела повну торговельну та транспортну блокаду з окупованими районами Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).
2020–2021: Пандемія COVID-19 зупиняє світову економіку – Україна, як і увесь світ, занурюється в карантини та локдауни.
2021: В Україні запрацював ринок землі: українці отримали право вільно купувати й продавати землю сільгосппризначення, а сумнозвісний мораторій став історією.
У цей період "Метінвест"
2016:
Маріупольські підприємства "Метінвесту" налагоджують виробництво майже 100 нових продуктів. Зі сталі "Метінвесту" зведено нові шлюзи Панамського каналу та реконструйовано київський ЦУМ.
2017:
Через дії проросійських сепаратистів компанія втрачає контроль над частиною підприємств на окупованих територіях і змушена перебудовувати виробничі й логістичні процеси.
Попри це, компанія виходить на ринки Західної Європи й Азійсько-Тихоокеанського регіону.
2018–2019:
Компанія розпочинає найбільшу в історії України екологічну реконструкцію аглофабрики в Маріуполі.
Зі сталі "Метінвесту" будується нове укриття над Чорнобильською АЕС.
2020–2021:
Компанія встановлює рекорд за обсягом інвестицій – $1,28 млрд на рік.
Засновано Метінвест Політехніку – перший приватний технічний університет в Україні.
"Метінвест" постачає 18 500 тонн сталі для будівництва мосту Святого Георгія в італійській Генуї.
Дизайн-проєкт університету Метінвест Політехники в Маруіполі
2021–2026
2022: Росія почала повномасштабне вторгнення, внаслідок якого економіка України зазнає безпрецедентних втрат: падіння ВВП майже на 30%, блокада портів, втрата та руйнування промислових активів на сході та півдні, мільйони українців евакуюються за кордон, а бізнес стикається із дефіцитом працівників.
2022–2023: Надходження першої міжнародної фінансової та військової допомоги Україні. Деблокада чорноморських портів. Активний розвиток оборонної промисловості.
2024–2026: Україна нарощує власну дроново-ракетну міць та відповідає на енергетично-інфраструктурний терор РФ ударами по НПЗ, портах та військових об’єктах ворога.
У цей період "Метінвест"
2022:
Найважчий рік в історії "Метінвесту". Ворог окупує Маріуполь, оборона "Азовсталі" стає символом спротиву України агресору. Компанія фокусується на підтримці країни: долучається до "Сталевого фронту Ріната Ахметова" і запускає оборонне виробництво.
2023:
Блокада Чорного моря змушує "Метінвест" переорієнтувати експорт на залізничні та портові маршрути через ЄС, який стає основним ринком компанії.
"Метінвест" розпочинає активне виробництво сталевих бункерів-криївок і захисних екранів для техніки ЗСУ. Компанія спрямовує ресурси на допомогу гуманітарним ініціативам та підтримку працівників і громад.
2024–2026:
Попри війну, "Метінвест" залишається одним з найбільших експортерів, інвесторів і платників податків в Україні.
Компанія спрямовує понад 10 млрд грн на допомогу ЗСУ і мирним мешканцям. "Метінвест" розробляє проєкт реконструкції українських міст "Сталева мрія".
У цьому таймлайні – лише ті події, які можна зафіксувати, назвати й описати. Але за ними – значно більше: щоденні рішення, непомітна робота, людські історії.
За двадцять років Україна не раз опинялась перед викликами, які змінювали не лише економіку, а й саму країну. У ці періоди бізнес, медіа та суспільство вчилися діяти в умовах постійної турбулентності, шукати нові рішення та будувати майбутнє попри кризи й війну.
Крізь виклики й потрясіння, спади та підйоми – кується сталь, формується правда і твориться історія України.
Історія "АрселорМіттал Кривий Ріг" довжиною у 20 років – це історія інновацій, стійкості, відданості та любові до своєї справи. Сьогодні "АрселорМіттал Кривий Ріг" – це не просто гірничо-металургійне підприємство, яке видобуває руду, виплавляє сталь, виготовляє прокат. Це – тисячі людей, які щодня всупереч викликам працюють над тим, щоб рухатися вперед.
© 2005-2026, Економічна правда
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.
ТОВ "УП Медіа Плюс"
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.
ТОВ "УП Медіа Плюс"
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07