Що буде з 372 мільйони криптоактивів, які передані АРМА?

В Україні відбулася подія, яка може стати переломним моментом для всієї системи управління арештованими активами.

Вперше в історії держави арештовані віртуальні активи були не лише виявлені та заблоковані в межах кримінального провадження, а й фактично передані в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Йдеться про 8,3 млн USDT, вартість яких на момент передачі перевищувала 372 млн грн.

Для широкої аудиторії ця новина виглядає як епізод боротьби з кіберзлочинністю. Однак її справжнє значення значно ширше. Україна вперше протестувала механізм державного управління цифровими активами, які існують виключно у віртуальному середовищі та не мають матеріальної форми. Саме тому значення цієї справи виходить далеко за межі конкретного кримінального провадження.

Ключовим є не арешт, а передача

Українська правоохоронна практика вже знає чимало випадків арешту криптовалют. Слідчі судді неодноразово накладали арешти на біткоїни, стейблкоїни та інші цифрові активи. Водночас у більшості таких справ арешт був переважно юридичною конструкцією, адже держава не отримувала фактичного контролю над активом.

Особливість криптовалюти полягає в тому, що право власності на неї фактично зводиться до контролю над криптографічними ключами. Без доступу до гаманця і приватного ключа навіть найдетальніше судове рішення не забезпечує реального управління активом.

Саме тому перерахування понад 8,3 млн USDT на криптогаманець АРМА стало безпрецедентною подією. Держава вперше отримала не лише формальний статус управителя арештованих криптоактивів, а й фактичний контроль над ними.

За даними правоохоронців, активи були вилучені в межах розслідування діяльності міжнародного хакерського угруповання, яке здійснювало кібератаки на компанії та громадян у США та країнах Європи, викрадало конфіденційну інформацію, вимагало викуп та легалізовувало отримані кошти через різні активи, зокрема в Україні. Орієнтовні збитки від діяльності групи перевищують 100 млн дол.

Як працює механізм управління через АРМА

Головне завдання АРМА полягає не просто у збереженні арештованого майна, а в підтриманні його економічної цінності до завершення кримінального провадження.

Для нерухомості це може означати передачу в оренду, для корпоративних прав – призначення управителя, для транспортних засобів – реалізацію або спеціальне зберігання. Але криптовалюта створює для агентства абсолютно новий виклик.

На відміну від квартири чи автомобіля, цифровий актив не потребує фізичного утримання. Натомість його вартість може суттєво змінюватися протягом короткого проміжку часу. Тому для держави ключовим стає не питання фізичного збереження активу, а збереження його вартості та контролю над ним.

У певному сенсі ситуацію спрощує те, що передані активи представлені стейблкоїном USDT, курс якого прив'язаний до долара США. Внаслідок цього ризики різкого знецінення значно нижчі, ніж у випадку біткоїна чи інших волатильних криптовалют. Проте це не скасовує необхідності організувати ефективне управління такими активами.

Найскладніше питання

Попри увагу до суми активів, справжній виклик для АРМА полягає не в управлінні 8,3 млн USDT як фінансовим ресурсом, а в забезпеченні безпечного контролю над криптогаманцем.

У випадку з квартирою чи автомобілем держава може забезпечити охорону, реєстраційний контроль або передачу управителю. У випадку криптовалюти все залежить від приватного ключа. Той, хто володіє ключем, фактично володіє і самим активом.

Втрата приватного ключа означає втрату доступу до криптовалюти незалежно від судових рішень, статусу провадження чи державних гарантій. Саме тому передача криптоактивів в управління АРМА автоматично породжує питання про створення системи кібербезпеки рівня критичної державної інфраструктури.

Фактично агентство має забезпечити захист не лише від зовнішніх хакерських атак, а й від внутрішніх ризиків – несанкціонованого доступу співробітників, втрати резервних копій, помилок адміністрування або технічних збоїв.

Юридичні виклики для АРМА

Перед агентством постає ціла низка питань, на які чинне законодавство поки що не дає однозначних відповідей. Зокрема, хто нестиме відповідальність у випадку:

• втрати приватного ключа;
• компрометації криптогаманця;
• несанкціонованого переказу активів;
• технічного збою під час їх зберігання;
• помилкового переказу коштів на іншу адресу.

На відміну від традиційної банківської системи, більшість операцій у блокчейні є незворотними. Якщо актив було переміщено на інший гаманець, повернути його часто неможливо або надзвичайно складно.

Крім того, існує питання відповідальності держави перед власником активу. Якщо в майбутньому арешт буде скасовано або особу виправдають, саме держава повинна буде надати пояснення щодо долі переданих в управління коштів. У випадку криптовалюти навіть незначна помилка може коштувати десятки або сотні мільйонів гривень.

Нові стандарти управління цифровими активами

Справу можна розглядати як початок формування нової інфраструктури управління цифровими активами в Україні. Світова практика пропонує декілька механізмів захисту:

• мультипідписні (multisig) гаманці, для проведення операцій з яких необхідне погодження кількох уповноважених осіб;
• апаратні пристрої для автономного зберігання ключів;
• розподілене резервне зберігання доступів;
• незалежний аудит операцій;
• страхування ризиків втрати цифрових активів.

Ймовірно, саме такі підходи поступово доведеться впроваджувати і АРМА, оскільки цифрові активи дедалі частіше фігуруватимуть у кримінальних провадженнях щодо корупції, економічних злочинів та міжнародних санкцій.

Яка подальша доля криптоактивів

Саме це питання сьогодні є найбільш важливим.

За інформацією правоохоронців, після конвертації криптоактивів у фіатні кошти розглядається можливість придбання військових облігацій внутрішньої державної позики. Такий механізм дав би змогу не лише зберегти економічну цінність активу, але й забезпечити його роботу на користь держави в умовах воєнного стану.

Втім остаточна доля активів залежатиме від процесуального розвитку справи. Можливі щонайменше три сценарії.

Перший – обвинувальний вирок і спеціальна конфіскація. У цьому випадку активи остаточно перейдуть у власність держави.

Другий – тривале управління АРМА до завершення всіх стадій судового процесу та розгляду можливих апеляцій.

Третій – скасування арешту або виправдувальний вирок. У такому разі постане питання повернення активів або компенсації їхньої вартості.

Саме тому надзвичайно важливим буде належне документування всіх дій із криптоактивами та забезпечення максимально прозорого механізму їх управління.

Прецедент для всієї системи

Значення цього кейсу не обмежується сумою у 372 млн грн. Насправді Україна вперше продемонструвала можливість проходження цифровими активами повного циклу кримінального переслідування – від виявлення і арешту до фактичної передачі в державне управління.

Головним результатом цієї історії є навіть не надходження мільйонів USDT на гаманець АРМА. Значно важливішим є створення практичного прецеденту для всієї системи кримінальної юстиції. Держава отримала можливість перевірити, чи здатні існуючі механізми ефективно працювати із цифровими активами так само, як із нерухомістю, корпоративними правами чи транспортними засобами.

Від того, наскільки успішно АРМА вирішить питання зберігання приватних ключів, кібербезпеки, аудиту операцій, управління вартістю та подальшої реалізації активів, залежатиме майбутнє всієї системи роботи з криптовалютою в кримінальному процесі.

І якщо цей механізм покаже свою ефективність, передача криптоактивів в управління АРМА може стати звичною частиною української правозастосовної практики, відкривши нову сторінку у сфері державного управління цифровими активами.