Крадіжка сої в АРМА

13 квітня 2026 року Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026240010000667 щодо службової недбалості посадових осіб Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), через яку держава зазнала збитків на понад 3 млн грн.

Слідчі збирають докази і скоро можуть офіційно висунути т.в.о. голови АРМА Ярославі Максименко та ряду її підлеглих обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (ККУ).

Держслужбовцям загрожує позбавлення волі на строк до п'яти років із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

Злочинний акт

1 серпня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд передав АРМА для реалізації сільськогосподарську культуру – сою сорту "Абі" масою 172,6 тонни та вартістю 3,04 млн грн. Для наглядності, мова йде про чотири повністю завантажені зерновози (фури).

6 квітня 2026 року Городоцький районний суд конфіскував згадане майно в дохід держави. Відповідно, отримані від продажу сої кошти мали надійти з депозиту агентства до держбюджету.

Однак цього не сталося. Суд встановив, що посадовці АРМА вісім місяців не вчиняли жодних дій для реалізації сої. Через цю службову недбалість арештований врожай викрали, і його доля наразі невідома.

За вісім місяців соя встигла б прорости, дозріти і бути зібраною знову, але держслужбовці не спромоглися навіть її оцінити.

Про цей факт суд окремою ухвалою повідомив правоохоронців. 13 квітня 2026 року ДБР внесло відомості до ЄРДР та розпочало кримінальне провадження за фактом невиконання службових обов'язків працівниками агентства.

Корінь і плід

Кейс із соєю – це не випадковість, а системна діра. Яка говорить про те, що АРМА не здатне вберегти навіть кілька вантажівок зерна, що вже казати про активи на мільярди.

30 липня 2025 року набрав чинності закон № 4503-IX. Він давав посадовцям агентства шість місяців (до 30 січня 2026 року) на повну ідентифікацію всього заарештованого майна на 200 млрд грн: від встановлення характеристик і оцінки вартості до визначення економічного потенціалу.

Проте відомство завдання провалило. Під час засідань 24 лютого, 12 березня та 15 липня комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики констатував хронічну службову недбалість та критичну неефективність у роботі АРМА. Зміни відсутні – агентство досі не має інформації про більшість активів.

Наслідками для держави стали недоотримання держбюджетом багатомільярдних надходжень, а також те, що корупціонери, резиденти та пособники держави-агресора продовжують користуватися своїм майном. Отримуючи з нього прибутки, вони фінансують дії, спрямовані на підрив суверенітету та обороноздатності України.

Невтішні перспективи

Сьогодні Максименко змушена звітувати перед слідством за кількома напрямами. Вона має чітко пояснити, коли саме ухвала суду про передачу сої надійшла до агентства, та назвати прізвища підлеглих, відповідальних за її виконання. Також зобов'язана надати копії документів про огляд і оцінку врожаю, службову переписку з поліцією та прокуратурою і, головне, – хоч якісь докази того, що відомство яким вона керує взагалі намагалося щось робити із цим майном.

Завтра, після всебічного аналізу доказів, ДБР може суттєво розширити перелік обвинувачень. Слідство вже зафіксувало, що агентство проводило чимало інших аукціонів на Прозорро.Продажі, проте сою чомусь не виставляло взагалі. Якщо правоохоронці доведуть, що ця бездіяльність була свідомою, посадовцям АРМА, окрім службової недбалості, загрожує відповідальність за:

• ст. 382 ККУ – умисне невиконання судового рішення, яке зобов'язувало агентство реалізувати сою;
• ст. 191 ККУ – причетність до розтрати або привласнення заарештованих активів (у разі доведення змови з викрадачами).

"На лінії вогню"

У справі про викрадену сою запитання у ДБР можуть виникнути не лише до АРМА, а й до слідчих та прокурорів. За законом, саме вони несуть кінцеву відповідальність за все, що відбувається з арештованими речовими доказами. Оскільки агентство юридично не є стороною кримінального провадження, передача йому арештованого врожаю не знімає зобов'язань із правоохоронців, які її ініціювали.

На це чітко вказують два положення:

• п. 9.13 наказу Генпрокурора №309 зобов'язує керівників прокуратур щоквартально перевіряти умови зберігання арештованого майна. Якщо речовий доказ втрачено чи розтрачено через неналежний нагляд, прокурори зобов'язані негайно реєструвати кримінальне провадження.
• ст. 100 КпКУ прямо зазначає, що у разі втрати чи знищення речового доказу, сторона кримінального провадження (тобто держава в особі правоохоронних органів) зобов'язана повністю відшкодувати його вартість.

Таким чином, ДБР має оцінити не лише недбалість службовців агентства, а й те, як слідчі та прокурори контролювали процес реалізації сої.

Головна підозрювана

Відповідно до ч. 2 ст. 7 закону АРМА голова агентства організовує та контролює його роботу й несе персональну відповідальність за результати його роботи.

Тому саме Максименко є тією посадовою особою, на якій лежить увесь тягар відповідальності за втрату речових доказів – врожаю сої, викраденого невідомими особами.

Погіршує становище високопосадовиці й те, що територіальні управління агентства взагалі не задіяні у процесах оцінки та реалізації активів. Оскільки всі ключові рішення ухвалюють виключно працівники центрального апарату АРМА, перекласти провину на підлеглих у регіонах не вдасться.