Банкіри переважно очікують зниження Нацбанком облікової ставки
Національний банк України (НБУ) знизить облікову ставку на засіданні в четвер на 0,5-1 відсоткових пункту (в.п.) до рівня 13-12,5% річних.
Такі прогнози у більшості опитаних агентством "Інтерфакс-Україна" банкірів.
Однак низка їхніх колег очікують збереження ставки на нинішньому рівні 13,5%.
Зокрема, директор департаменту казначейства та фондових ринків головного фінансового управління Правекс Банку Артем Красовський вважає, що хоча інфляція показує кращу динаміку, ніж прогнозував регулятор, а поточний розрив між нею та обліковою ставкою дає НБУ широкий простір для зниження ставки, центробанк утримається від різких кроків.
"Однак, на тлі підвищення тарифів, девальвації гривні та можливого підвищення податків, яке обговорюється, НБУ може утриматися від більш радикальних кроків і знизити ставку на помірні 50-100 базисних пунктів", - сказав він у коментарі агентству.
На думку директора департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександра Печерицина, амплітуда зниження може бути мінімальною - тобто 50 б.п., до 13%. "Оскільки активне зниження може додатково додати імпульс для посилення тиску на обмінний курс, а також послабити балансувальні фактори з підтримки макроекономічної стабільності", - вважає банкір.
Заступник голови правління Банку Кредит Дніпро з питань фінансових ринків Оксана Шведа також очікує зниження облікової ставки в четвер, посилаючись на сприятливі статистичні дані про динаміку інфляції.
На відміну від своїх колег, перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмітрієва схиляється до того, що регулятор збереже облікову ставку і ставку за тримісячними депозитними сертифікатами на колишньому рівні - 13,5% річних.
Стримуючими факторами для зниження облікової ставки є показник інфляції в травні на рівні 0,6% з її подальшим прискоренням, погіршення прогнозу зростання економіки з 4,6% до 3%, а також девальвація гривні від початку року понад 6%, зазначила вона.
"На мій погляд, зараз стратегічно важливо зберегти, "закріпитися" на тих економічних показниках, які закладені в бюджет. Тому зниження або навіть підвищення облікової ставки порушить виконання цього завдання і навряд чи матиме достатньо аргументів", - вважає Дмитрієва.
"Однак не можна виключати й інший сценарій, що передбачає зниження облікової ставки в межах 1 п.п. - до 12,5%. Пояснити такий крок регулятора можна тим, що 6 червня було ухвалено Стратегію з розвитку кредитування", - додала вона.
Начальник управління управлінського обліку та бізнес аналізу ОТП Банку Інна Провотар також очікує, що на найближчому засіданні правління Нацбанку з питань монетарної політики залишить облікову ставку без змін, як і дизайн монетарної політики.
"На попередньому засіданні регулятор ухвалив низку суттєвих змін, тому зараз триває період адаптації. Але до кінця року ми бачимо певний простір для подальшого пом'якшення процентної політики", - аргументувала Провотар.
Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також дотримується думки, що центробанк залишить облікову ставку без змін.
Щодо змін у дизайні монетарної політики, то Печерицин з Райффайзена допускає, що регулятор може вдатися до змін у зв'язку з обмеженим потенціалом зниження облікової ставки через ризик порушення макростабільності.
"Зміни в операційному дизайні не виключені. Приміром, імовірне чергове зниження спреду між ставками депозитних сертифікатів овернайт і 3-місячних", - припустив Красовський з Правекс Банку.
"Так, зміни можливі. Наприклад, за строковими депозитними сертифікатами: з одного боку, цей інструмент у робочому стані, але ми спостерігаємо протягом травня-червня поступове скорочення обсягів", - зазначила Шведа з Банку Кредит Дніпро.
Як повідомлялося, після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року Нацбанк із 3 червня того року підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних і утримував її на цьому рівні до 27 червня 2023 року. Відтоді НБУ ще шість разів знижував ставку, востаннє - з 26 квітня на 1 в.п. і один раз, наприкінці січня цього року, залишив її незмінною.
Нагадаємо:
На думку ексочільниці НБУ Валерії Гонтаревої, через неправильну монетарну та валютну політику Нацбанку під час війни Міністерство фінансів України недоотримало 200 млрд грн.
За її словами, Нацбанк тривалий час не дозволяв девальвувати офіційний курс гривні, а після зміни курсу долара з 29,25 грн до 36,6 грн у липні 2022-го продовжив його утримувати, не запровадивши поступову лібералізацію, каже Гонтарева.
"Коли в середині 2022 року підвищили ставку — це було правильно. Але, треба було відразу розпочинати валютну лібералізацію ринку, і відпускати курс", - зазначила ексочільниця НБУ.
Через це реальний курс і номінальний значно відрізнялись, і гривня була переоцінена на 20%, зазначає ексочільниця НБУ.
Економічна правда