У "Сенс Банку" підтвердили, що Фрідман не надавав НБУ документи, необхідні для внесення $1 млрд у капітал
Підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман не подавав на розгляд Нацбанку документів, необхідних для внесення у капітал "Сенс Банку" (до 1 грудня 2022 року — "Альфа-Банку) 1 млрд доларів докапіталізації.
Про це повідомила довірена особа, якій передано право управління частками власників банку Симеон Дянков в інтерв’ю FinClub.
"Акціонери підтвердили свою готовність вкласти кошти. Але пакет необхідних для докапіталізації документів до НБУ ще справді не подавався", — заявив Дянков.
Він зазначив, що процес докапіталізації банку потребував отримання значної кількості дозволів, оскільки проти акціонерів "Сенсу" запроваджено міжнародні санкції.
Зокрема, Фрідман мав отримати дозвіл британського регулятора та органу, який займається питаннями санкцій. Оскільки самі кошти знаходилися на рахунку у Монако, то необхідно було отримати ще й дозвіл регуляторних органів цієї країни.
"У нас було чотири сесії запитань-відповідей із регуляторами різних країн: ми розповідали, на що підуть ці кошти, давали гарантію їхнього збереження. До кінця березня очікуємо рішення. Це дуже тривалий процес", — зазначив Дянков.
Він наголошує, що регуляторні органи Британії та країн ЄС мають великий досвід щодо накладання санкцій, проте не мають досвіду їхнього часткового розмороження, яке необхідне для проведення докапіталізації.
Починаючи з травня 2022 року підсанкційні акціонери тоді ще "Альфа-Банку" вели з українською владо переговори про проведення докапіталізації банку на 1 млрд дол в обмін на формальні чи неформальні гарантії того, що Альфа-банк не націоналізують.
Наприкінці 2022 року Фрідман написав листа голові НБУ Андрію Пишному, у якому нібито ще раз підкреслив готовність "влити" в банк 1 млрд дол. В іншому разі він "не заперечуватиме" проти націоналізації Альфа-банку.
В НБУ підкреслили, що листа недостатньо. "Процедура докапіталізації чітко формалізована. Вона передбачає не листи чи комунікацію в пресі, а подання релевантного пакета документів. Цього не було зроблено", – зазначив Пишний в інтерв'ю "Forbes-Україна".
Також Дянков заявив, що знайшов потенційного інвестора для "Сенс Банку". Ним виявилася компанія з Польщі, яка має універсальну банківську ліцензію у ЄС. Назви компанії він не уточнив, проте зазначив, що вона вже надіслала листа про свої наміри до НБУ.
Водночас напередодні у Нацбанку розробили новий законопроєкт, який може пришвидшити націоналізацію "Сенс Банку". Документ передбачає, що підставою для націоналізації можуть бути українські та міжнародні санкції проти акціонерів банку.
У разі, якщо Рада ухвалить цей нормативний акт, то НБУ буде зобов'язаний визнати "Сенс Банк" неплатоспроможним та запропонувати державі взяти участь у виведенні банку з ринку (тобто націоналізувати фінустанову).
Це вже другий законопроєкт щодо націоналізації банку в умовах війни. Перший визначав підставою для проведення націоналізації проблеми з ліквідністю банку. Однак, "Сенс Банку", попри відтік коштів вкладників, вдалося уникнути цих проблем.
Читайте також: Націоналізація має "Сенс". Що з банком Фрідмана та коли він перейде у руки держави