Попри багаторічні обіцянки скоротити кількість держслужбовців, суттєво вона не змінилась – експерти

Попри обіцянки кожного політичного циклу скоротити кількість держслужбовців, суттєво вона не змінилась. Також є категорії службовців, які не називаються держслужбовцями, але такими по суті є.

Про це йшла мова під час експертної дискусії "Як правильно скорочувати державний апарат?", яку провів Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна спільно з ЕП.

"У нас кожен політичний цикл кожен політичний лідер оголошує про те, що давайте скоротимо держслужбовців на 20-30-50%, але суттєво чисельність державних службовців не змінилась.

Найбільшою вона була у 2013 році - це 335 тисяч, і от зараз Нацагентство дає цифру у 237 тисяч. Тобто, суттєво вона не змінилась", - заявив експерт з правових питань CASE Україна Андрій Саварець.

За його словами, є кілька факторів, які по-різному вплинули на це: окупація РФ частини території України, "економічне провисання" та те, що після впровадження нової редакції закону про держслужбу з-під дії цього закону було виведено цілу низку категорій службовців.

"Наприклад, працівники прокуратури є держслужбовцями, а прокурори - це прокурори, для них є окремий закон.

Тобто, у нас є 237 тис держслужбовців, не враховуючи службових осіб органів місцевого самоврядування плюс 134 тисячі поліцейських, 30 тисяч працівників СБУ, 60 тисяч працівників Держвної прикордонної служби - до речі, із зрозумілих причин їх чисельність була нещодавно збільшена на 7 тисяч. Тут принаймні воно зрозуміло: з цих 60 тис майже 50 тис - це саме військовослужбовці.

Плюс 15 тис працівників прокуратури, судді так само не підпадають під дію закону про державну службу, але всі ці категорії громадян заповнюють е-декларації, на них поширюються вимоги закону про запобігання корупції і т.д.", - додав експерт.

Учасники дискусії зазначили, що є категорії службовців, які не називаються держслужбовцями, але такими по суті є.

"Наприклад, Державна служба зайнятості - це вже не державні службовці, хоча це ж державна служба", - заявив виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

"Було кілька хвиль, як кажуть у народі, "розатестації", тобо особа ніби державний службовець, на неї поширюються всі обмеження, однак особа не є держслужбовцем. Це дуже дивно.

Ну і, скажімо так, є "люди в погонах" - спеціальні зі спеціальним статусом, в яких є власні законодавчі акти, які регулюють їх діяльність. Наприклад, Нацполіція - у них є свій закон, тут усе зрозуміло. 

Але є декілька органів, таких як служба зайнятості і інші, які виведені з-під дії цих законів. Але виходить, що вони виконують функції держави і всі обмеження, думаю, вони навіть самі себе вважають держслужбовцями. Відповідно, це вплинуло на загальну чисельність", - пояснив Саварець.

"Тобто, уряд може звітувати, що ми знизили кількість державних службовців, але якщо взяти всіх бюджетників по напрямкам - державні підприємства, державні установи плюс вчителі, лікарі - у нас вийде понад 5,5 млн бюджетників, це люди, які отримають зарплату за рахунок державного бюджету, тобто за рахунок платників податків", - резюмував експерт.

"Плюс за цей час ми створили кілька нових державних органів, вони не дуже чисельні, але можна врахувати і НАБУ, і НАЗК, і ДБР. Вони не найбільші, але вони є. Плюс потихеньку збільшується кількість правоохоронних органів - мається на увазі штатна чисельність СБУ, яка лобіює собі збільшення.

Тобто, десь збільшується, десь зменшується - у загальному чисельність не надто змінилась. При тому, що, все таки, населення України зменшується", - зробив висновок Саварець.

"Треба розібратись, у чому шкода від чиновників. По-перше, це можуть бути перешкоди, які чиновники завдають доступу до послуг чи ринків. По-друге, це корупційні схеми, в яких вони задіяні.

І третє - банальна нефективність. І тоді, аби скоротити чисельність, наприклад, в окремо взятому органі, треба визначити, що є ефективно роботою. Розібратись, як процеси мають бути налаштовні і як вони налаштовані де-факто, і тоді вже приймати рішення.

На сьогодні формування держорганів підв'язане під процес - управління, боротьба з чимось, забезпечення чогось... Тобто ми кажемо про процес. А якщо ми кажемо про результат, то треба починати з іншого принципу формування. Тут можливі інтерсекторальні команди, які заточені під конкретний індикатор успіху.

Є й інший варіант - як то кажуть, сокирою: давайте знизимо, і нам байдуже, як ви це зробите. Тобто відрізати по-живому, треба когось звільнити - кого? Або неефективного, або нелояльного, але, допустимо, професіонала, або рандомно, але тоді хтось має понести за це політичну відповідальність", - додали експерти.

"Без політичної волі, без політичних лідерів, без так званої "встряски", а війна - це також можливість перебудувати певні процеси, державна служба сама себе не реформує.

Звичайно, участь громадянського суспільства, експертів, плюс у нас буде великий поштовх - це євроінтеграція, це бекграунд, від якого ми маємо відштовхуватись", - резюмував старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Економічна правда