Деталі санкцій проти Росії та знецінена російська нафта: підсумки на економічному фронті

getty images

Поведінку Росії у її війні проти України можна легко порівняти з поведінкою загнаного у куток звіра. Масові ракетні обстріли та вчинення геноциду у містах Донбасу — це ніщо інше, як відповідь на програш РФ у дипломатичній війні та на економічному фронті.

Плани кремля шантажувати Європу постачанням газу обірвалися. Тепер Росія постала перед загрозою втратити ринки збуту своєї нафти, а разом з нею — один з ключових стовпів, який підтримує штучну стабільність економіки.

Наслідки санкцій для своєї нафтової промисловості Росія почала відчувати ще до їхнього запровадження. Російська нафта вже давно стала "токсичною", а купувати її погоджуються виключно з великою знижкою, яка може сягати 30% і більше.

Ймовірно, росіяни ще пожалкують про своє рішення проводити масові ракетні обстріли України через те, що відродити втрачений ракетний арсенал там зможуть ще дуже нескоро.

Шостий пакет санкцій

У Єврокомісії нарешті вирішили озвучити деталі Шостого пакета економічних санкцій проти Росії. Загалом він включатиме 4 ключових елементи.

Перший — персональні санкції проти високопосадовців, відповідальних за знищення українців у Бучі, а також за нелюдську облогу Маріуполя.

"Це надсилає ще один важливий сигнал всім злочинцям кремля: ми знаємо, хто ви, ми притягнемо вас до відповідальності, ви не уникнете цього", — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Другий — відключення від системи SWIFT найбільшого російського банку — "Сбєрбанку", а разом з ним ще кількох важливих для фінансової системи країни банківських установ.

Третій — санкції проти пропагандистської машини кремля, за допомогою якої російська влада намагається виправдати вчинення геноциду проти українців в очах іноземних громадян. Ці обмеження стосуватимуться трьох великих державних мовників РФ.

Четвертий ключовий і найболючіший — поступове нафтове ембарго.

"Давайте зрозуміємо: це буде нелегко. Деякі країни-члени сильно залежать від російської нафти. Але ми просто повинні над цим працювати", — прокоментувала фон дер Ляєн.

Зокрема, проти такого санаційного кроку вже виступила Угорщина, яка вважає, що ембарго на російську нафту зашкодить її енергетичній безпеці.

У ЄС, зі свого боку, пропонують дозволити Угорщині та Словаччині купувати російську нафту протягом наступних 20 місяців, хоча повне ембарго для решти ЄС має запрацювати за 6 місяців.

Крім нафти ЄС хоче відмовитися ще й від російських нафтопродуктів. Термін повної відмови — до кінця 2022 року. Попри це вже зараз росіяни не можуть знайти покупців на свої нафтопродукти, через що обсяги переробки нафти у квітні впали на цілих 7%.

Серед інших санаційних обмежень ЄС — заборона операцій з нерухомістю на території блоку для громадян та компаній з РФ. Заборона стосується росіян, які не є громадянами ЄС і не мають дозволу на проживання в країнах-членах ЄС. Це не стосується тих, хто має громадянство чи місце проживання в Європейській економічній зоні чи Швейцарії.

Знижки на нафту

Попри те, що рішення про застосування нового пакету санкцій проти Росії ще не набрало чинності, попит на "чорне золото" кремля вже суттєво впав. Тепер для того, аби продавати нафту, росіяни вимушені знижувати ціни на неї до рекордних значень.

Так, у квітня середня ціна російської нафти опустилася з 79,8 долара до 70,5 долара за барель. Водночас нафта Brent у цей же час майже не опускалася нижче 100 доларів за барель.

Ймовірно, знижка на російську нафту буде лише збільшуватися. Так, в Індії вже висловили бажання купувати нафту у Росії за ціною нижчою ніж 70 доларів за барель, хоча ціна нафти еталонної марки Brent наразі складає 108 доларів. Іншими словами, Індія не бачить сенсу у купівлі російської нафти зі знижкою, меншою за 35%.

У таких умовах навіть відсутність повного нафтового ембарго проти Росії значно знизить її надходження від експорту свого "чорного золота" та, як наслідок — спроможності й надалі вести активні бойові дії в Україні.

Raiffeisen Bank здався

З самого початку війни увага бізнес-світу була прикута до рішень банків про продовження або припинення діяльності в Росії. За три місяці більшість ключових європейських гравців все ж таки тим чи іншим чином припинила зв’язки з російськими підрозділами та клієнтами. Але одиниці залишилися і один з найгучніших кейсів – продовження роботи в РФ австрійського Raiffeisen Bank International. 

Компанія не реагувала ані на санкції, ані на пікети активістів під головним офісом. Все, чого змогли досягти – це заява представника банку наприкінці березня про розгляд виходу з російського ринку як опції. 

Після більш ніж місяця в банку нарешті озвучили конкретні сценарії, як попрощатися з країною-агресором. На столі серед опцій – повний або частковий продаж російського підрозділу, а також його виділення в окрему юридичну особу. 

Більше того, на активи компанії вже є потенційні покупці. Звичайно, залишається питання, як довго фінустанова буде обирати та реалізовувати план, але це безумовно знак того, що все менше компаній хочуть ризикувати своєю репутацією та можливістю потрапити під зростаючі санкції заради російського ринку.

Інші компанії теж продовжують активно продавати та позбавлятися російських активів: логістичний гігант Maersk знайшов потенційного покупця на свою частку в управляючій портами компанії, фінська залізниця VR Group продає свої російські підрозділи, розробник рішень для автоматизації виробництва Emerson продає завод, а чеська PPF Group продає свій агробізнес в Росії.