Майбутнє без російського газу та відтермінований дефолт: підсумки на економічному фронті

getty images

Війна проти України стала початком кінця економічній стабільності у диктаторських режимах Росії та Білорусі. Економіки цих країн виявилися надто залежними від європейського ринку і надто непідготовленими до втрати доступу до нього через санкції Заходу.

Поки Росія насолоджується останньою можливістю торгувати своєю нафтою, Білорусь вже платить високу ціну за свою підтримку російського вторгнення до України.

Економіка Білорусі була побудована на переробці дешевої російської нафти та продажу пального передусім до України та деяких країн ЄС. Наразі ж імпорт нафтопродуктів до України припинився і європейські ринки для країфни також втрачено.

Білоруські НПЗ працюють з мінімальним завантаженням переважно на внутрішній ринок, склади нафтопродуктів майже повністю заповнені.

Те, що відбувається з білоруськими нафтопродуктами вже невдовзі може чекати на російську нафту, обмеження проти якої потраплять до шостого пакета санкцій ЄС. Яких ще втрат зазнала економіка агресора?

Європа готується до майбутнього без російського газу

Найбільший політичний важіль впливу Росії на ЄС — постачання газу. Роками РФ корумпувала європейських політиків, аби збільшити залежність країн Європи від свого газу. Тепер, коли Євросоюз долучився до економічних обмежень проти Росії, які можуть придушити її економіку, агресор вирішив використати свій газовий "козир".

Однією з перших під газовий терор Москви потрапила Польща, якій "Газпром" перекрив постачання нафти за відмову платити за блакитне паливо у рублях. Тож тепер, відчуваючи всю хибність політики енергетичної співпраці з РФ, Польща закликає до рішучих дій щодо зниження залежності від російського газу.

Так, міністерка клімату та навколишнього середовища Польща Анна Моськва запропонувала запровадити у ЄС спеціальний податок на російський газ. Розмір цього податку буде залежати від ступеня залежності країни від блакитного палива Москви. З цією пропозицією Моськва поїде до Брюсселя і буде переконувати інші країни ЄС підтримати це рішення.

У разі успіху, у європейців з’явиться ще один привід відмовитися від російського газу, але цього разу вже суто економічний.

Крім газу, нові податки Польща пропонує запровадити й на іншу російську сировину, зокрема вугілля та нафту.

Однак навіть без додаткових економічних стимулів найбільш залежні від російського газу країни починають активно працювати над пошуком нових джерел постачання газу. І таким джерелом несподівано для себе може стати Африка.

Так, у ЄС розробляють нову енергетичну стратегію, у якій країни Західної Африки, такі як Нігерія, Ангола та Сенегал, вбачаються як потенційні альтернативні постачальники газу, зокрема скрапленого газу. У короткостроковій перспективі ЄС прагне зменшити своє споживання російського газу втричі вже до кінця 2022 року.

Політику відмови від російського газу підтримують навіть дуже залежні від нього країни ЄС, зокрема Італія. Там планують повністю відмовитися від нього до 2024 року. Наразі країна залежить від газу з Росії на 40%.

Самоембарго

Розмови серед лідерів Заходу щодо запровадження ембарго на російські нафту та газ ходять ще від початку повномасштабного вторгнення. І схоже, що вони почали набридати не лише українцям, але й самій Росії. Та ще й на стільки, що у кремлі надумали запровадити ембарго на торгівлю із заходом самостійно.

Так, очільник кремля підписав указ, яким забороняє державним російським компаніям торгувати з фізичними та юридичними особами зі США та інших країн, які підтримали санкції проти РФ.

Так, указ забороняє російському уряду та підконтрольним йому компаніям укладати угоди та виконувати будь-які зобов'язання (зокрема, торговельні) перед закордонними фізичними та юридичними особами. Перелік цих осіб має украсти російський уряд протягом 10 днів.

Указ прямо передбачає заборону на вивезення до "недружніх країн" російської сировини.

Наразі невідомо, чи буде поширюватися указ путіна на торгівлю російськими нафтою та газом і як саме він буде реалізований на практиці. Зрештою, це буде вже не перша спроба залякати Захід припиненням постачання енергоресурсів. Усі попередні так і не отримали реального втілення на практиці, окрім як відключення від газопостачання Польщі та Болгарії.

Тим часом у британській BP, яка раніше купувала російську нафту для виробництва бензину, повідомили, що обсяги видобутку нафти в РФ стрімко падають. Наразі на ринок вже не надходить близько 1 млн барелів нафти на день з Росії, а у травні цей обсяг може подвоїтися.

Втеча від дефолту

Росія продовжує боротися між бажанням зберегти внутрішні резерви валюти та бажанням уникнути першого за століття дефолту. Схоже, друге бажання поки переважає. 

4 квітня Росія спробувала провести виплати на суму $650 млн за двома випусками євробондів у рублях. Таке рішення країна прийняла через заборону США використовувати заморожені закордоном доларові резерви. 

З того моменту ринки і інвестори пильно слідкували за розвитком подій: по завершенні 30-денного періоду напевне був би оголошений технічний дефолт країни-агресора. Але РФ за кілька днів до завершення грейс-періоду все ж таки зробила виплату у доларах. 

Цей крок був достатньо неочікуваним, хоча повністю відповідав намірам США змусити Росію виснажувати свої валютні резерви в країні, аби залишити менше грошей у розпорядженні агресора на війну. 

До сьогодні на ринку були певні сумніви: навіть попри дозвіл на проведення платежу від США, гроші затримувалися через складність фінансових операцій в умовах санкцій. Якби завтра по обіді платіж не на надійшов та не був би опрацьований, це б стало підставою для дефолту. 

Але вже у другій половині дня Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомив, що основні клірингові компанії провели платіж, а деякі інвестори-тримачі відповідних російських євробондів вже навіть отримали виплати на свої рахунки. 

Таким чином, Росія знов уникла дефолту, на цей раз – шляхом виконання умов США та провалу чергового шантажу рублем. Хоча економіці це не надто допоможе: всі звичайні наслідки дефолту країна-агресор переживає вже зараз внаслідок санкцій та все більшої ізоляції від світових ринків, зокрема і фінансових. 

Наступне випробування чекає на РФ вже наприкінці місяця. 25 травня у країни спливає строк ліцензії американського Управління по контролю за іноземними активами (OFAC) на проведення доларових платежів. Наступну виплату РФ має здійснити 27 травня по облігаціях зі строком погашення у 2026 році. І хоча у Росії за умовами випуску є кілька опцій, кінцеве рішення про дозвіл або блокування платежу буде за OFAC.