Українські активи та гривня стрімко падають на тлі загрози РФ: які наслідки?
Українські євробонди другий день поспіль стрімко падають у ціні через ризик повномасштабного вторгнення в Україну після безрезультатних перемовин США та НАТО з Росією.
Що з євробондами?
Котирування українських облігацій зовнішньої держпозики на ринку продовжили падати 14 січня. Днем раніше падіння спричинили перемовини між США, НАТО та Росією, що завершилися для країни-агресора безрезультатно.
Як наслідок, інвестори побачили підвищений ризик повномасштабного вторгнення в Україну на тлі концентрації РФ військ на українському кордоні. Вони почали продавати свої папери, ціна яких почала падати – і падає досі.
Найкоротші папери з погашенням у вересні цьогоріч торгуються з дохідністю у 19,67% (продаж), хоча лише у четвер вони котирувалися з дохідністю 14,65%. Зовнішні валютні борги України коштують вже майже вдвічі більше, ніж внутрішні, номіновані у гривні (ставки за ОВДП з тим же терміном обігу, проданих на торгах у вівторок та становили 11,49%).
Дохідність та ціна єврооблігацій – взаємообернені. Що менша ціна, за яку новий інвестор викупить зобов’язання, то більша різниця буде між нею і кінцевою виплатою на момент погашення.
Така дохідність для зовнішніх запозичень є дуже високою і матиме наслідком проблеми для України під час залучення коштів на зовнішніх ринках. Інвестори не впевнені, чи зможе Україна розрахуватися за своїми боргами, тож хочуть мати більший відсоток за ризик, який беруть на себе.
Падіння котирувань відбулося за всіма випусками єврооблігацій України. Торкнулося воно й ВВП-варантів, виплати за якими залежать від темпів економічного зростання та будуть здійснюватися включно до 2040 року.
Проте невпевненість спостерігається і на внутрішньому ринку. За даними НБУ, портфель ОВДП у власності нерезидентів від початку року скоротився до 8,41%, на 32 б.п. Або 4,3 млрд грн.
Реакція гривні
На ринкові зсуви реагує, зокрема, курс гривні, який останні два дні показує стрімкий рух вниз. На міжбанківських торгах 14 січня курс перетнув позначку у 28 грн за долар. Крім того, на тлі панічних настроїв можуть з’являтися спекуляції на валютному ринку, що посилюватиме коливання.
Активний вихід нерезидентів з внутрішнього державного боргу України загрожує ще більшим послабленням національної валюти.
Національний банк відреагував на ослаблення гривні і продав 330,7 млн доларів у рамках валютних інтервенцій, чим збільшив пропозицію долара на ринку.
Чим це може загрожувати
Теоретично, Міністерство фінансів могло б використати низькі котирування на ринку, аби викупити частину ВВП-варантів. Відомство вже робило так у 2020 році, коли викупило 10% варантів, а також – два випуски єврооблігацій.
Проте для того, аби провести таку операцію, потрібні кошти. Та залучати кошти ззовні може бути надто дорого, якщо динаміка ринку не зміниться.
При цьому наступні два місяці є піковими для України за виплатами за державним боргом. Так, за даними Мінфіну, у лютому доведеться сплатити 66,3 млрд грн (з яких 51 млрд грн – внутрішні запозичення, як валютні, так і гривневі).
Натомість у березні настане час виплат за зовнішніми запозиченнями у сумі 22,3 млрд грн.
Все це може призвести до того, що уряду доведеться значно підвищувати ставки за позиками, аби мати змогу залучити необхідні кошти.
Дана Гордійчук, Ярослав Вінокуров, ЕП