Кабмін схвалив і передав до Ради проєкт держбюджету-2022 до 2 читання

Unsplash

Кабінет міністрів схвалив на своєму засіданні проєкт ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік", підготовлений до 2 читання.

Про це повідомив у Telegram представник уряду у ВР Тарас Мельничук.

Зазначається, що проєкт закону підготували до другого читання відповідно до Бюджетних висновків ВРУ, схвалених постановою Ради від 2 листопада 2021 р.

"Проєкт буде невідкладно подано до парламенту разом з порівняльною таблицею щодо урахування Бюджетних висновків Верховної Ради з вмотивованими поясненнями стосовно неврахованих положень Бюджетних висновків, а також з порівняльною таблицею і поясненнями щодо відмінностей положень і показників такого проєкту закону порівняно з редакцією, що подавалася урядом на перше читання", - додав Мельничук.

Пізніше він додав, що проєкт закону внесено до парламенту.

Як повідомляє у Telegram Центр аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки, у проєкті, який подавався на розгляд Кабміну, доходи бюджету порівняно з 1 читанням збільшено на 54,7 млрд грн (по загальному фонду на 50 млрд грн та по спеціальному фонду на 4,7 млрд грн).

"Тепер доходи проєкту державного бюджету на 2022 рік (без трансфертів) очікуються у сумі 1,31 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1,17 млрд грн та спеціального фонду – 141,016 млрд грн)", - йдеться у повідомленні.

Зазначаєься, що причини збільшення - врахування пропозицій, наведених у Бюджетних висновках ВР, а також уточнення прогнозних середньорічних цін на сировину, зокрема на імпортований природний газ, нафту марки Brent та світової ціни на залізну руду.

Зокрема, у проєкті збільшили доходи по загальному фонду за рахунок низки податків:

• податку на прибуток підприємств - 21,1 млрд грн;
• "внутрішнього" ПДВ (з урахуванням бюджетного відшкодування) - 13,3 млрд грн;
• "імпортного" ПДВ - 6,5 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату - 24,4 млрд грн грн;
• акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) - 625 млн грн;
• акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - 2,1 млрд грн;
• плати за видачу, продовження, переоформлення, видачу дублікатів ліцензій на користування радіочастотним ресурсом - 1,5 млрд грн.

Водночас по загальному фонді очікується зменшення:

• податку та збору на доходи фізичних осіб - на 10,9 млрд грн;
• коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" - на 10,9 млн грн (уточнення показника відповідно до інформації НБУ);

Повідомляється, що по спеціальному фонду показники лише збільшувались, зокрема в частині:

• акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) - на 931,4 млн грн;
• акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) - 3,2 млрд грн;
• плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей - на 426,7 млн гривень.

Як зазначають аналітики, видатки проєкту бюджету збільшено на 55,5 млрд грн (у порівнянні з проголосованим варіантом проєкту бюджету у першому читанні).

"Тепер загальний план по видатках становить 1 521,2 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 351,1 млрд грн та видатки спеціального фонду – 170,1 млрд гривень", - додають у Центрі.

Так, передбачено збільшення видатків державного бюджету, зокрема на:

• здійснення заходів, направлених на соціальну підтримку у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб'єктів господарювання - 3 млрд грн;
• фінансування загальнодержавної цільової соціальної програми "Питна вода України" на 2022 - 2026 роки" - 1 млрд гривень;
• підвищення заробітної плати медичним працівникам державних закладів охорони здоров’я - додаткові 2 052,6 млн грн;
• цифровізацію (Національна програма інформатизації, електронне урядування) - 1,9 млрд грн;
• реалізацію проекту "Президентський університет" - 400 млн грн;
• забезпечення підготовки інфраструктури до впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - 50 млн грн;
• збільшення кількісного складу суддів місцевих та апеляційних судів (Державна судова адміністрація України) - 500 млн грн;
• підготовки до проведення Всеукраїнського перепису населення - 415,6 млн грн;
• будівництво залізично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця - 706 млн грн
• забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України - 204 млн грн;
• стимулювання розвитку індустріальних парків - 400 млн грн.

У законопроєкті до 2 читання загальний ресурс на національну безпеку і оборону передбачено в обсязі 323,1 млрд грн (загальний фонд – 253,98 млрд грн, спеціальний фонд -12,7 млрд грн, інші – 56,5 млрд грн) або 6 % ВВП.

При доопрацюванні законопроєкту до другого читання видатки загального фонду на національну безпеку і оборону збільшили на 3,7 млрд грн (з них на оплату праці з нарахуваннями - на 3,54 млрд грн).

На що чекати наступного року від бюджету? ЕП розповідала про це у статті: Уряд затвердив бюджет-2022: хто отримає більше, а кому доведеться затягнути паски

Нагадуємо:

Повідомлялось, що державний бюджет на 2022 рік планують розглянути у залі Верховної Ради в четвер 2 грудня, але уряд лише в середу зможе передати його у парламент.

Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік.

Згідно Регламенту (ст.157 ч.1), Верховна Рада розглядає проєкт держбюджету у першому читанні не пізніше 20 жовтня. Після цього, уряд повинен до 3 листопада повернути ВР документ з урахуванням наданих нардепами Бюджетних висновків.

Голосування бюджету другому читанні бюджет завершується не пізніше 20 листопада після опрацювання комітетом.

Водночас ВР зняла з розгляду законопроєкт №6062 про внесення змін до Бюджетного кодексу, який необхідний для прийняття бюджету-2022.

Економічна правда