Ексчлен Ради НБУ Шапран судиться з парламентом за колишню посаду
Колишній член Ради Нацбанку Віталій Шапран оскаржує рішення Верховної Ради про його призначення на цю посаду лише на півтора року, замість повного терміну у 7 років – 26 серпня він подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Cуду.
Про це повідомляє Finclub з посиланням на рішення суду у справі №9901/267/21.
Шапран оскаржив рішення Верховної Ради про його призначення 6 липня. Він вимагав від суду визнати протиправним визначення строку його повноважень як члена Ради НБУ лише до 7 липня 2021 року.
У 2019 році парламент призначив Віталія Шапрана до Ради НБУ на позицію члена Ради НБУ. Вона стала вакантною після дострокового складання повноважень Тимофія Милованова, якого призначали на 5 років. Шапрана призначили на термін, який не відпрацював Милованов – до 7 липня 2021 року.
Водночас Шапран вважає, що його мали призначити на повний термін у 7 років, тобто до 2026 року. В судовому засіданні він пояснив, що, коли брав участь у конкурсі, "не знав про призначення переможця на строк до 7 липня 2021 року", йдеться в окремій думці судді Володимира Кравчука.
Верховний Суд залишив позовну заяву без руху через перевищення втричі строку у 6 місяців на звернення до адміністративного суду.
У клопотанні представника ВР йдеться про те, що "позовну заяву подано більш ніж через 18 місяців з дня прийняття та опублікування постанови Верховної Ради від 12.11.2019 № 270-IX, позивач був свідомий щодо строку призначення членом Ради НБУ та міг відмовитися від обрання на посаду".
Зрештою, 12 серпня Верховний Суд задовольнив клопотання представника Верховної Ради та залишив заяву без розгляду. Суд вирішив, що відлік слід вести з 14 листопада 2019 року, коли була офіційно опублікована постанова парламенту про призначення. Шапран з неї мав дізнатися про порушення своїх прав і оскаржити її до 14 грудня 2019 року.
Саме це рішення ексчлен Ради НБУ наразі оскаржує.
Суддя у справі Кравчук висловив думку, що перебування на посаді члена Ради НБУ обмежувало позивача у праві оскаржити постанову Верховної Ради через конфлікт між публічно-правовими обов'язками та його приватними інтересами.
Читайте також: Рада Нацбанку: "троянський кінь" чи наглядач за фінансовим спокоєм