Супутниковий інтернет від SpaceX розширив покриття до Канади та Британії
Супутниковий інтернет Starlink від компанії SpaceX Ілона Маска розширив зону тестування технології до Канади та Британії, раніше вона була доступна лише у США.
Про це повідомляє CNBC.
Наразі SpaceX встановила понад тисячу супутників для Starlink та очікує на дозволи від регуляторів інших країн. Зокрема, компанія зареєстрована в Австрії, Австралії, Аргентині, Бразилії, Франції, Чилі, Колумбії, Німеччині, Греції, Ірландії, Італії, Мексиці, Нідерландах, Новій Зеландії, Філіппінах, ПАР та Іспанії.
Зазначається, що SpaceX також надіслала запит на доступ до ринків Японії, у планах - Індія та Кариби.
У Британії вартість місячної підписки становить 89 фунтів, вартість набору для підключення - 439 фунтів.
У Канаді компанія фокусується на сільських та віддалених місцевостях, що мають складнощі з доступом до дротового інтернету. Першими технологію отримала спільнота корінних народів у містечку Пікангікум (Онтаріо, Канада). Населення міста - до 3 тисяч осіб. Набори для підключення доставили літаком.
У середу, 20 січня, ракета SpaceX Falcon 9 під час свого 8 запуску доставила на орбіту ще 60 супутників.
Швидкість супутникового інтернету Starlink наразі коливатиметься від 50 Мбіт/с до 150 Мбіт/с, а приблизна затримка сигналу від 20 до 40 мілісекунд. Однак, зі збільшенням кількості супутників на орбіті, робота Starlink має помітно поліпшуватися. Компанія очікує, що вже влітку 2021 року затримка зв'язку буде на рівні 16 мс.
За оцінками компанії, побудова мережі супутникового інтернету коштуватиме близько 10 мільярдів доларів зі щорічною дохідність близько 30 мільярдів.
Читайте також: 10 найцікавіших технологічних розробок: чим здивував людство 2020 рік
Нагадаємо:
Компанія Ілона Маска SpaceX випустила бета-версію додатку для користування супутниковим інтернетом Starlink.
Американська телекомунікаційна компанія Viasat Inc звернулась до Федеральної комісії по зв'язку США (FCC) з проханням провести екологічну експертизу проєкту компанії Ілона Маска SpaceX Starlink.
Економічна правда