Об'єкти Національної академії наук перетворені на звалища, а керівництво думає на чому заробити - держаудит
Через безгосподарність Національної академії наук України чималі території та будівлі перетворилися на звалища, а керівництво Академії націлено на отримання додаткового заробітку.
Про це йдеться у висновках Державної аудиторської служби, який було направлено до Кабінету міністрів ще за часів головування Олексія Гончарука. Цей документ опинився в розпорядженні ЕП та експертної організації StateWatch.
У документі наведені результи фінансового аудиту виконання бюджетних програм НАН за період з 01.01.2016 по 30.06.2019. Висновки аудиторів досить невтішні.
"Аудиторське дослідження засвідчило, що самоврядність Академії не сприяє розвитку науки в державі та призводить до її занепаду.
Колись потужний майновий комплекс з відповідною соціальною інфраструктурою і підприємства, установи та організації, які бюджетним коштом успішно розвивались та займалися розробкою і впровадженням наукових досягнень в різних галузях, сьогодні приведені до краху" - йдеться в документі.
У документі вказується, що наразі до майнового комплексу НАН України входять 6443 об’єкти будівель та інженерних споруд загальною площею 3541,5 тис. кв. м та землі різного цільового призначення загальною площею 145 тис. гектарів. Загальна вартість майнового комплексу НАН України становить 44,3 млрд грн, зокрема 36,9 млрд грн - вартість земель.
"Разом з тим через безгосподарність Академії чималі території та будівлі (комплекси), які призначалися для наукової діяльності, сьогодні перетворені на звалища та смітники, на будинки-"привиди" та напівзруйновані споруди" - нарікають аудитори.
В той же час, у цифровому вираженні наслідки, що описують аудитори менш масштабні.
"Наслідками такої безгосподарності та недостатнього контролю Академії за діяльністю своїх підприємств стали руйнація та фактично втрата державного майна вартістю 8,3 млн грн, продаж майна за борги та передача майна в податкову заставу на суму 1,7 млн грн, неефективне використання бюджетних коштів -1,8 млн гривень" - йдеться у висновку.
У звіті аудитори наводять конкретні приклади занедбаних підприємств. Наприклад, Академія фактично втратила державне підприємство "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України", мета якого проведення наукових досліджень та добування солі морської.
Оскільки підприємство не працює, його будівлі та споруди вартістю 4,1 млн грн майже зруйновані та на землі площею 266,55 га, на яких розташовані соляні озера та саме підприємство, немає правовстановлюючих документів.
"Незабезпечення Академією оформлення правовстановлюючих документів на майно, зокрема на земельні ділянки, призвело до заволодіння державним майном приватними структурами та створення обставин, що можуть призвести до витрат та відчуження майна" - вважають аудитори.
Аудитори також вважають, що Академія Наук досить слабо відстоює свої інтереси перед приватними орендарями їх майна. "Яскравим прикладом є результати судових розглядів щодо витребування у приватного підприємства "ГК "Феофанія" державного майна - будівлі готелю та ресторану "Феофанія" вартістю 39,1 млн грн, яке зазначене підприємство понад десять років безкоштовно використовувало і продовжує використовувати.
Суд залишив майно у користуванні приватного підприємства (із збереженням державної власності), а Академія змушена сплатити останньому 0,9 млн грн судового збору, що є майбутніми втратами бюджету" - йдеться у звіті.
У звіті аудитори зазначають, що академія втратила контроль за діяльністю установ, організацій та підприємств, які перебувають у її віданні, та до цих пір не виконала вимоги Уряду щодо впорядкування майна.
Мережа Академії налічує 415 об’єктів, проте аудит засвідчив, що будь-яких відомостей про 76 таких підприємств взагалі немає, 36 - не працюють, 16 - не виконують своїх статутних завдань, 3 - існують лише на папері, 2 - не здійснюють діяльності, проте продовжують звітуватися, утримувати адміністративний персонал та накопичувати борги. Попри це, зазначені підприємства та установи і досі не ліквідовані та перебувають у мережі Академії.
"Керівництво та наукові працівники Академії вважають, що єдиною проблемою, яка гальмує розвиток української науки, є недостатнє фінансування.
Поряд з цим аудит засвідчив, що НАН України не виконала вимоги статті 28 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" та не провела ефективних заходів щодо оптимізації своїх установ і продовжує неефективно використовувати бюджетні кошти на суму 595,0 млн грн, виділяючи їх підвідомчим установам, які дублюють функції одне одного або інших установ, що утворені центральними органами виконавчої влади" - констатує Служба.
Зазначається також, що замість використання земель у наукових цілях та вирішення житлового питання вчених України Академія віддала свої землі приватним забудовникам.
Стало практикою укладання Академією та підвідомчими установами інвестиційних договорів щодо будівництва на земельних ділянках, на які не оформлені акти постійного користування (не проведено реєстрації прав власності), а також при відсутності дозвільних документів на проведення будівництва, проектної документації.
Загалом на їх думку, неефективне та незаконне використання бюджетних коштів та майна спричинене передусім недосконалою системою управління Академією, структурною одиницею якої є президія.
"Адже така система спрямована не на розвиток підвідомчих установ, підприємств, організацій, а на отримання додаткового заробітку керівництвом" - констатує Служба.
"Також значна частина висновків, що містяться в аудиторському звіті, є безпідставними, носить оцінювальний, суб’єктивний і упереджений характер, не враховує норми чинного законодавства та судову практику.
Так, зокрема,працівники Державної аудиторської служби в окремих випадках беруть на себе не властиві їм функції із науково-технічної експертизи і вказують на дублювання функцій науковими установами НАН України між собою", - йдеться у позиції НАНУ.
"За результатами аудиту понад 93 % від загального обсягу виявлених Держаудитслужбою порушень пов’язано з неефективним використанням Академією бюджетних коштів.
Водночас, вагомою причиною, яка, на думку НАН України, загалом знижує об'єктивність та цінність такого висновку, є те, що на рівні нормативних документів на сьогодні відсутні чіткі критерії для визначення неефективного використання коштів, зокрема, якщо йдеться про наукову і науково-технічну діяльність", - додали в Академії.
"Разом з тим, зрозуміло, що в діяльності Академії в цілому, а також її окремих установ і підприємств безумовно є певні недоліки. Тому НАН України на постійній основі вживає заходів для покращення організації досліджень, посилення зв’язків з виробництвом, вдосконалення системи управління в НАН України, підвищення ефективності фінансового забезпечення, управління об’єктами майнового комплексу.
На сьогодні значну частину виявлених порушень усунуто, а окремі пропозиції Держаудитслужби враховано в діяльності Академії", - йдеться у заяві.
Економічна правда