Суд відпустив на поруки міністра інфраструктури Володимира Омеляна, підозрюваного у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.

Таке рішення у п’ятницю ухвалила суддя Солом’янського райсуду Києва Ганна Сергієнко.

Поручителя виступили міністр молоді і спорту Ігор Жданов та нардеп від "Народного фронту" Федір Бендюженко.

Урядовця також зобов'язали здати закордонні паспорти.

Обвинувачення просило призначили Омеляну 5 мільйонів застави, наказати йому здати закордонні паспорти та заборонити спілкуватись із певними свідками.

Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентин Мусіяка наполягав, що така сума не є непосильною для міністра, адже на двох з дружиною вони задекларували значно більші кошти.

Також прокурор перелічив ризики, які обумовлюють заставу. На його думку, Омелян може переховуватись за кордоном, бо його діти мають громадянство інших держав, може тиснути на свідків, зокрема, своїх водіїв, впливати на розслідування.

Водночас, захист міністра просив суд взагалі не обирати йому запобіжний захід.

Адвокат долучив до матеріалів, зокрема, характеристику від прем’єра Володимира Гройсмана, рішення Нацагентства з питань запобігання корупції, яке не виявило порушень в декларації Омеляна.

"Жодних прямих показів свідків немає… Є рішення НАЗК, будь-яких зауважень немає", – наполягав захисник.

Він також зауважив, що прокурор не надав доказів існування ризиків, та запевнив, що Омелян зацікавлений у завершенні справи, адже це є питанням репутації для нього.

Сам міністр, виступаючи в суді, сказав, що вважає справу політично вмотивованою та сподівається на об’єктивне рішення суду.

"Сьогоднішнім обвинуваченням я отримав індульгенцію, що я не скоїв жодного правопорушення, перебуваючи на посаді… Якби була бодай тінь підозри, то, я думаю, справа була б набагато гучнішою й цікавішою", – заявив Омелян.

Провадження щодо себе він порівняв із "боротьбою з бабцями в підземних переходах".

13 вересня детективи Національного антикорупційного бюро повідомили Омеляну про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації.

Санкція тяжчої статті (ч.3 ст.368-2 "Незаконне збагачення") передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.