Схеми приховування кінцевих бенефіціарів стануть дорожчими

Схеми приховування кінцевих бенефіціарів, хоча в цілому і можливі, але стануть більш дорогими і більш складними в реалізації.

Таку думку "Економічній правді" висловив, адвокат, партнер юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Максим Копейчиков.

За його словами, власники банків намагаються не афішувати свій зв'язок з фінустановою з різних причин.

"Хтось боявся того, що у нього "відіжмуть" банк, хтось не хотів витрачати гроші на узгодження в НБУ і Антимонопольному комітеті", - сказав Копейчиков.

Він також зазначив, що досі власники використовували різні лазівки для того, щоб приховати свій зв'язок з банком.

"Найбільш поширеною практикою було володіння через нерезидентські структури з закритою інформацією про бенефіциарних власників або "розкидання" акціонерного капіталу між 11-12 міноритарними власниками", - заявив юрист.

"Настрої нової команди в НБУ достатньо серйозні - крім роботи з нормативною базою співробітники Нацбанку копітко вивчають документи, що подаються, і використовують весь свій професіоналізм для забезпечення єдності підходів і забезпечення достатньої прозорості структури власності українських банків", - сказав Копейчиков.

На думку експерта, схеми приховування кінцевих бенефіціарів, хоча в цілому і можливі, але стануть більш дорогими і більш складними в реалізації.

Він також зазначив, що санкції передбачені постановою НБУ за порушення прозорості структури власності банків, є достатніми для того, щоб задуматися про доцільність збереження колишніх моделей.

Як відомо, 22 травня Національний банк прийняв постанови № 328 та № 332, якими посилив вимоги до прозорості структури власності банків.