Створення "розширеної" ЗВТ з Європою є суттєвим стимулом для проведення реформ в Україні

Україна і ЄС у липні остаточно завершили технічний процес погодження розділу Угоди про асоціацію щодо створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

Як нагадав у коментарі "Економічній правді" молодший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Артур Ковальчук, порядок денний асоціації Україна - ЄС є документом, який дозволяє Україні підготуватись до впровадження майбутньої Угоди про асоціацію з ЄС шляхом наближення законодавства країни до європейських стандартів.

Зокрема, документ містить перелік напрямків діяльності сторін за всіма розділами майбутньої УА, спрямованих на здійснення секторальної інтеграції України.

"Оскільки сьогодні не йдеться про набуття членства в ЄС, відносини будуються на формулі "економічна інтеграція та політична асоціація", що лежить в основі Угоди про асоціацію", - відзначив експерт.

Зокрема, за його словами, передбачене УА створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ+) між Україною та ЄС вимагає від України значних перетворень на секторальному рівні, а також покращення економічного середовища в цілому.

Тому перспектива створення ЗВТ+ є суттєвим стимулом для проведення реформ в Україні як у сфері торгівлі, так і в інших секторах економіки.

"Проаналізувавши стан виконання тих завдань економічної частини ПДА, що були визначені сторонами в якості пріоритетів на 2011-2012 рр., експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій відмічають помірний прогрес у здійсненні необхідних реформ", - відзначив Ковальчук.

Водночас, за його словами, впровадження реформ часто відстає від запланованих строків зокрема через недостатню інституційну спроможність центральних органів влади.

Експертами було проаналізовано хід виконання передбачених пріоритетів за 48 напрямками діяльності влади.

З них 42 пріоритети були оцінені як такі, що перебувають на стадії виконання.

В основному це зумовлене тим, що виконання пріоритетів є досить тривалим процесом, пов'язаним із впровадженням реформ в різних секторах економіки.

По 13 пріоритетах дії влади були оцінені як недостатньо ефективні.

Виконання деяких пріоритетів ПДА свідомо блокується, відзначив експерт.

"Зокрема, це можна пояснити лобістським впливом з боку бізнес-кіл, наближених до центрів прийняття рішень", - зазначив він.

Яскравою ілюстрацією такого припущення експерт називає затягування процесу щодо підписання Угоди про Спільний авіаційний простір (САП).

Як відомо, відповідно до Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2012 рік цей процес мав бути завершений до 2 липня.

Основною офіційною перешкодою стали невирішені технічні питання невідповідності системи сертифікації літаків в ЄС та Україні.

Водночас на рівні Міністерства інфраструктури неодноразово заявляли, що Угода про САП не може бути підписана без послаблення візового режиму.

Аргументація про те, що спрощений візовий режим збільшить пасажиропотік з України до країн ЄС і тим самим дозволить зберегти робочі місця в авіакомпаніях є зрозумілою, але не переконливою, відзначає експерт.

Адже завдяки САП на ринок прийдуть європейські перевізники, в тому числі дедалі популярніші бюджетні авіакомпанії, так звані "лоу кости".

В результаті збільшиться конкуренція на ринку, що сприятиме зниженню вартості перельотів та збільшенню якості відповідних послуг.

Ще однією загальною проблемою української влади на євроінтеграційному напрямі експерт називає брак політичної волі.