Підняття "планки" капіталу до 120 мільйонів влаштовує банкірів

Парламент збільшив вимоги до статутного капіталу банків з 75 млн. гривень до 120 млн. гривень.

У ході обговорення законопроекту в другому читанні депутати підтримали пропозицію встановити цю планку на рівні 120 млн. гривень.

"Норма у 120 млн. гривень та ще й канікули у 5 років для існуючих банків надзвичайно позитивно були сприйняті всією банківською спільнотою", - сказав в коментарі "Економічній правді" економіст ІГ "Арт Капітал" Олег Іванець.

Законопроект про збільшення мінімального статутного капіталу банків визивав багато нарікань, оскільки в процесі його розгляду цілком серйозно було запропоновано встановити мінімальний капітал банку на рівні 500 млн. гривень.

Спочатку для новостворених банків, але очевидно, що наступним кроком був би тиск на існуючи банки.

"Прийняття такого високого рівня статутного капіталу позбавило б 2/3 українських банків можливості функціонування", - сказав співрозмовник.

"З іншого боку регулятора також можна зрозуміти - необхідно підвищувати надійність банків, але, на мою думку, треба підходити більш комплексно до цієї проблеми. Якщо подивитися, як банки пережили кризу, то одразу видно, що дрібні банки, насправді, у більшості випадків навіть більш надійні, ніж великі", - додав Іванець.

Крім того, за його словами, хоч офіційно в Україні немає жодного спеціалізованого банку, все ж таки багато середніх та дрібних банків мають певну спеціалізацію, завдяки чому вони мають менші ризики, оскільки їхня бізнес-модель простіша.

Також, продовжив експерт, варто брати до уваги, що основною проблемою банківської системи є високий рівень проблемних кредитів, і найбільше від неї постраждали як раз банки з першої тридцятки, у яких статутний капітал перевищує навіть 500 млн. гривень, оскільки саме вони найбільше кредитували населення.

"Отже, зменшення ризиків банківської системи має проводитись за допомогою системи зважених заходів, що не заважала би працювати надійним бізнес-моделям. Але рівень професійності нашого регулятора все ж не дозволяє принаймні поки-що розробити таку систему", - вважає економіст.

"До речі, в цьому контексті варто згадати нещодавно прийнятий закон про "Захист персональних даних", який ставить під загрозу можливість існування баз даних неблагонадійних кредиторів. Подібні кроки значно суттєвіше впливають на ризики банківської системи, а ніж регулювання статутного капіталу", - зауважив Іванець.