Для них закон не писаний. Як прокурори та силовики повертають собі надвеликі пенсії

В останні кілька років в Україні розгорівся конфлікт між окремими групами пенсіонерів та державою. Перші за посередництва судів виборюють для себе виплати, розмір яких перевищує законодавчі обмеження. Друга у відповідь вигадує нові креативні способи, аби зменшити розміри цих пенсій.

Наслідок – мільярди гривень додаткових видатків для виплат надвеликих пенсій "обраній" меншості. Крім того, у держави постійно зростає заборгованість за рішеннями судів на користь спецпенсіонерів, яка наразі становить 85 млрд грн.

З початку 2025 року запрацювали обмеження на розміри пенсій, що перевищують максимально дозволені законодавством десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн). Проте і ці обмеження успішно оскаржуються. Хто і як це робить та чи є кінець у баталіях навколо максимальних пенсій?

Прожитковий максимум

Пенсійна система України має три рівні, проте працює лише перший з них – солідарний. Концепція солідарних пенсій передбачає, що нинішні громадяни працездатного віку "скидаються" на утримання пенсіонерів. Розрахунок на те, що так само свого часу робитимуть їхні діти й онуки.

На відміну від накопичувального рівня, у якому розмір майбутньої виплати залежить від обсягу індивідуальних внесків, солідарні пенсії мають менш індивідуальний характер. Солідарний рівень – це більшою мірою про накопичення ресурсу державою та його рівномірний розподіл серед пенсіонерів "тут і зараз".

Для забезпечення справедливішого розподілу пенсійних коштів у солідарній системі існує кілька запобіжників. По-перше, держава встановлює максимальний розмір зарплати, з якої можна здійснити такий внесок. Наразі це 20 "мінімалок" або 160 тис. грн на місяць. Це означає, що особи, чия зарплата перевищує цей показник, будуть робити внесок до Пенсійного фонду лише з цієї суми.

Це не дозволяє робити великі внески, при цьому не претендуючи на пропорційні цим внескам пенсійні виплати, адже коштів на них у майбутньому не буде.

По-друге, держава встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсій – один та десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно. У 2025 році це 2 310 грн та 23 100 грн відповідно.

Це обмеження діє для всіх: і для тих, хто виходить на заслужений відпочинок за загальним законом, і для тих, умови виходу на пенсію яких регулюють спеціальні галузеві закони (прокурорів, суддів, колишніх працівників правоохоронних органів). Проте саме останні навчилися ефективно обходити це обмеження.

ЕП не раз писала, як спецпенсіонери через суд скасовують для себе встановлене законодавством обмеження – десять прожиткових мінімумів. Після цього в деяких випадках розміри їхніх пенсій могли перевищувати 200 тис. грн на місяць, а розмір найвищої виплати, яку отримує колишня суддя, взагалі становить 390 тис. грн.

За даними Мінсоцполітики, на початку 2025 року в Україні було понад 17 тис. осіб, пенсії яких перевищували встановлене законодавством обмеження. Більшість з них – колишні військовослужбовці та працівники правоохоронних органів.

Високий розмір виплат таких осіб досягається завдяки тому, що пенсії, які виплачуються за спеціальним законом, як правило прив'язані до зарплат тих, хто продовжує працювати або служити. Наприклад, пенсія прокурора становить 60% від зарплати людини, яка працює на аналогічній посаді (у деяких випадках прокурори виборюють пенсію в розмірі 90% від зарплати), а пенсія кадрового військового чи працівника правоохоронних органів може становити до 70% від грошового забезпечення того, хто продовжує служити на аналогічній посаді.

Уряд намагається переглянути спеціальні пенсійні режими та відв'язати розміри пенсій від поточних зарплат. Почати вирішили з прокурорів – однієї з найменш численних груп спецпенсіонерів. Проте навіть тут урядовці наштовхнулися на опір змінам не лише з боку прокурорів, а й деяких народних депутатів. Тому наразі відповідний законопроєкт не потрапив до порядку денного парламенту.

Розуміючи, що провести глобальну реформу пенсійної системи швидко не вдасться, в уряді вирішили піти іншим, тимчасовим шляхом.

Хто повертає надвеликі пенсії

На початку 2025 року уряд ухвалив постанову, якою запровадив коефіцієнти до пенсій, розміри яких перевищують максимально допустимі законом. Якщо коротко, то суму пенсії, яка перевищує 23 100 грн, множать на зменшувальний коефіцієнт. Чим більша сума перевищення – тим менший розмір коефіцієнта.

"Постанова є спробою знайти баланс між інтересами всіх пенсіонерів, включно із спеціальними категоріями. За її відсутності може скластися ситуація, коли на виплату пенсій окремим спеціальним пенсіонерам просто не вистачатиме бюджетних ресурсів", – пояснюють в уряді.

Як наслідок, розмір найбільших пенсій все одно перевищує десять прожиткових мінімумів, але з початку року такі виплати стали кратно меншими. Наприклад, до запровадження коефіцієнтів найбільша пенсія, яку в Україні отримував прокурор, становила 251 тис. грн. Тепер вона зменшилася майже вп'ятеро до 51,5 тис. грн.

За даними Мінсоцполітики, обмеження надвеликих пенсій дозволить Пенсійному фонду зекономити у 2025 році 3,4 млрд грн. Ця економія включає зменшення виплат не лише прокурорам, колишнім військовим та правоохоронцям, а й "чорнобильцям", які виборюють доплати за проживання в забрудненій зоні.

Кратне зменшення надвеликих виплат не могло не наштовхнутися на оскарження в судах. Із 17 тис. спецпенсіонерів, які отримують надвеликі пенсії, 4 815 осіб уже оскаржили зменшення державою цих виплат. У більшості випадків суди стають на бік позивачів, визнаючи незаконним рішення держави обмежувати розмір пенсій, які перевищують встановлену законом максимальну межу.

Судові баталії тривають. У 1 424 справах Пенсійний фонд оскаржує рішення судів в апеляції. Для 89 спецпенсіонерів судове рішення вже набрало законної сили і ПФУ відновить їм виплату надвеликих пенсій без будь-яких обмежень.

"Категорії пенсіонерів, які оскаржували рішення про застосування до них обмежувальних коефіцієнтів, – колишні прокурори та військовослужбовці, службовці правоохоронних органів", – повідомили ЕП в Мінсоцполітики.

З часом отримувачів необмежених пенсій ставатиме більше. Не лише тому, що зросте кількість вироків про оскарження дії урядових коефіцієнтів, але й тому, що в суді оскаржують законність самої постанови.

"Наразі триває оскарження самої постанови в судах різних інстанцій, у яких Мінсоцполітики та уряд беруть участь як треті сторони. Юридична дискусія триває, але ми переконані, що постанову ухвалено відповідно до чинного законодавства – з урахуванням висновків Конституційного суду і положень закону "Про державний бюджет на 2025 рік", – додали в Мінсоцполітики.

Що далі

Попри невтішну тенденцію, в уряді не опускають рук та вірять, що їм вдасться обмежити розміри найвищих пенсійних виплат. "На даний час ухвалено 23 судові рішення, у яких позивачам відмовлено в задоволенні їхніх вимог, що свідчить про наявність неоднозначної судової практики", – зазначають там.

Паралельно з цим Мінсоцполітики готує масштабну пенсійну реформу, яка стосуватиметься і спеціальних пенсійних режимів. Адже наразі пенсійна система несправедлива. Вона надає надмірні переваги для обмеженого кола осіб, які оплачуються внесками більшості українців.

"Мета реформи – не забрати гарантії, а перезавантажити систему, зробити її справедливою для всіх. Усі, хто вже набув право на спеціальну пенсію, мають зберегти це право – жодних змін для них не передбачається. Але для майбутніх пенсіонерів ми маємо створити нові, прозорі та збалансовані правила, які відповідатимуть сучасним фінансовим можливостям держави та принципу справедливості", – пояснюють автори ініціативи.

Ще одна підстава для проведення реформи полягає в тому, що поточна система не передбачає реальних пільг для осіб, які захищають країну у війську, а надає пільги лише кадровим військовим та правоохоронцям. В уряді планують винагороджувати пільговими умовами виходу на пенсію не за професійною ознакою, а за фактом участі в боях. Тобто пільги поширять на мобілізованих.

Проте ці благі наміри можуть не втілитися в життя. По-перше, пенсійна реформа не перетворилася на зареєстрований у парламенті законопроєкт, а із зміною уряду та керівництва Мінсоцполітики взагалі невідомо, чи це коли-небудь станеться.

По-друге, будь-яка зміна пенсійних пільг майже автоматично наштовхнеться на опір тих, кому ці пільги надали. Свого часу парламентарі зробили це, аби завоювати прихильність та лояльність окремих держорганів, зокрема прокурорів.

Чи захочуть депутати втрачати цю лояльність після того, як наділили генерального прокурора повноваженнями втручатися в справи навіть незалежних антикорупційних органів, – питання риторичне.