Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям. Що не так з пенсійною системою?

В Україні складно знайти людину, яка б назвала державне забезпечення на старості гідним та справедливим. Це й не дивно, адже за даними Пенсійного фонду середній розмір пенсії 1 квітня становив 5 238 грн або 143 дол.

Більшість громадян на старості вимушені боротися за виживання. Більшість, але не всі.

За роки Незалежності з’явилася низка спеціальних пенсійних режимів, завдяки яким окремим категоріям громадян розмір виплати на старості розраховується за набагато вигіднішими правилами, ніж для більшості пенсіонерів.

Іноді такі виплати нічим не обмежуються і сягають десятків тисяч гривень. До категорій "обраних" належать прокурори, силовики, деякі держслужбовці та судді.

Ба більше, щоразу, коли держава індексує пенсії для найменш соціально захищених громадян, найбільшу користь від цього все одно отримують заможні пенсіонери.

Пенсійна система для необраних

За даними Мінсоцполітики, на початку 2023 року в Україні було 10,68 млн пенсіонерів. Більшість з них, 9,89 млн або 93%, отримували пенсію на загальних підставах, тобто за законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Для таких пенсіонерів розмір виплати розраховується за складною формулою, яка залежить від двох основних елементів: трудового стажу та зарплати, з якої сплачувався ЄСВ.

Якщо максимально спростити, то розмір виплати для людини становить стільки відсотків від її середньої зарплати, скільки років трудового стажу вона має.

Наприклад, якщо при виході на заслужений відпочинок майбутній пенсіонер має 30 років стажу, то виплати становитимуть 30% від його середньої зарплати, з якої сплачувалися внески до Пенсійного фонду.

Наразі мінімальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, становить 30 років, проте він поступово підвищується. Людям, які виходитимуть на пенсію після 2028 року, необхідно буде мати щонайменше 35 років стажу.

На початку 2023 року середній розмір виплат, які розраховуються для 93% пенсіонерів, становив 4 236 грн.

Загалом середня пенсія в Україні нагадує анекдот про середню температуру в лікарні: більшість отримує дуже малі виплати, тоді як незначна меншість – дуже великі.

За даними Пенсійного фонду, три чверті українських пенсіонерів отримували виплати, розмір яких був нижчим за середній. При цьому найчисельнішою групою, майже 39%, були ті, розмір пенсії яких не перевищував 3 тис грн.

Для пенсіонерів держава встановлює обмеження щодо розміру їх виплат.

Згідно з Конституцією, вона не може бути меншою за один прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, а відповідно до закону "Про пенсійне страхування" – більшою за десять таких прожиткових мінімумів.

Тобто розмір пенсій в Україні у 2023 році може коливатися в межах від 2 093 грн до 20 930 грн на місяць.

Проте на практиці, коли держава розраховує розмір пенсії за прописаною в законодавстві формулою, така виплата може становити навіть менше, ніж прожитковий мінімум.

Щоб не порушувати Конституцію, уряд запроваджує різні надбавки, наприклад, за досягнення певного віку.

Проблема надбавок у тому, що вони лише ускладнюють пенсійну систему. Крім того, вони не індексуються, тому збільшувати виплати для найбідніших громадян уряду доводиться за допомогою окремих постанов.

Занадто складною є і сама індексація. Держава індексує не пенсійну виплату людини, а середню зарплату, яка була в Україні в рік призначення пенсії.

Крім того, формула індексації прописана таким чином, що найбільше її відчувають громадяни, які мали високі пенсії й до цього. Тимчасом виплати найменш соціально захищеним пенсіонерам можуть узагалі не змінюватися.

Як працює індексація

З виступів політиків можна зробити висновок, що індексація – це збільшення пенсії на суму, яка відповідає половині зростання середньої зарплати та половині інфляції.

Тобто якщо в якийсь рік інфляція становить 10%, а середня зарплата зросла на 18%, то індексація повинна становити 14% (5% + 9%). Проте це не зовсім так. Щоб зрозуміти, як вона працює, слід розглянути такий приклад.

Пенсіонер Микола вийшов на пенсію у 2017 році. Усе життя він працював у селі та отримував зарплату, на 20% нижчу, ніж у середньому в країні. Його коефіцієнт заробітку становить 0,8.

На пенсію Микола вийшов, маючи 35 років стажу, коефіцієнт стажу – 0,35. Середня зарплата в Україні у 2017 році становила 3 764,4 грн. Пенсія Миколи до індексації – 1 732 грн.

Коли у 2023 році держава індексувала пенсію Миколи, то вона індексувала показник середньої зарплати в Україні у 2017 році.

Вона збільшуватиме цей показник на відсоток, що відображав по половині інфляції та зростання середньої зарплати. Тому у 2023 році 3 764,4 грн перетворилися на 7 405,03 грн.

Розмір проіндексованої пенсії Миколи – це добуток проіндексованої середньої зарплати (7 405,03), коефіцієнта заробітку (0,8) та коефіцієнта стажу (0,35). Він становить 2 073 грн. Сума збільшення пенсії за такою формулою – 340 грн порівняно з 2022 роком.

Якби зарплата Миколи дорівнювала середній зарплаті в Україні (коефіцієнт заробітку 1), то проіндексована пенсія становила б 2 591 грн (сума індексації – 425 грн).

Якби ж зарплата завжди була вдвічі вища, то проіндексована пенсія у 2023 році становила би 5 183 грн (сума індексації – 852 грн).

Коли держава проводить індексацію, то розмір виплати завжди більший для тих, у кого коефіцієнт заробітку вищий за одиницю. Ті ж, хто отримували маленькі зарплати, можуть претендувати лише на незначну надбавку до пенсії.

Інколи ця надбавка становить лише кілька десятків гривень, тому уряд встановив мінімально можливу суму індексації – 100 грн.

Водночас для деяких пенсіонерів розмір виплат після індексації може збільшитися на кілька тисяч гривень, тому максимальну суму індексації держава обмежила 1 500 грн.

Формула, за якою держава індексує пенсії, прописана так, що найбільше зростання виплат відчувають ті, хто і до цього отримував високі пенсії.

Тож наразі Мінсоцполітики вирішує, як реформувати систему і зробити її більш спрямованою на підтримку тих категорій громадян, які найбільше потребують допомоги від держави.

Пенсії для обраних

Поки уряд розмірковує, як удосконалити пенсійну систему для більшості, в Україні продовжує існувати пенсійна система "для меншості".

За роки Незалежності в країні утворилися спеціальні пенсійні режими. Вони діють для окремих категорій громадян, для яких виплати розраховуються не за загальними правилами, а за набагато вигіднішими.

Часто такі люди отримують право на більш ранній вихід на пенсію, який може не залежати від віку. За даними Мінсоцполітики, в Україні діє кілька спеціальних пенсійних режимів:

• для колишніх військових та силовиків;
• для "чорнобильців";
• для колишніх прокурорів;
• для колишніх держслужбовців;
• для колишніх суддів.

ЕП вже писала про особливості нарахування пенсій для військовослужбовців, а також про соціальні гарантії, які держава надає мобілізованим учасникам бойових дій, кадровим військовим та колишнім представникам низки силових структур, які можуть бути не пов’язані із захистом країни.

Для колишніх військовослужбовців та працівників силових органів передбачили більш ранній вихід на пенсію (у деяких випадках – у 45 років) та пільгові умови розрахунку її розміру (може становити 65-70% від грошового забезпечення).

Колишні військові та силовики не лише отримують на старості вищий відсоток від свого допенсійного доходу. Їх пенсії індексуються за кількома схемами: за загальною, описаною вище, а також щоразу, коли держава підвищує оплату праці військовослужбовцям.

За даними Мінсоцполітики, в Україні 1 січня було 550 тис військових пенсіонерів (5,1% від усіх пенсіонерів). Середній розмір їх пенсій становив 9 463,1 грн на місяць.

Оскільки розмір цих пенсій прив’язаний до грошового забезпечення військових, які служать зараз, то щоразу, коли держава намагається мотивувати захисників більшими виплатами, вона автоматично має збільшувати видатки на утримання військових пенсіонерів та колишніх силовиків.

Індексація за такою схемою відбулася двічі: у 2008 та 2018 роках. Уряд не ухвалював рішення про перерахунок пенсій, зокрема через дефіцит коштів.

Це стало причиною шквалу судових позовів проти держави, які уряд переважно програвав. Наразі заборгованість перед військовими пенсіонерами, які виграли суди, становить 24 млрд грн.

Загальний розмір заборгованості уряду перед усіма пенсіонерами, які виграли суди, сягає 47 млрд грн.

Для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава також передбачила низку пільгових умов виходу на пенсію. Правила, за якими розраховуються такі пенсії, прописані в окремому законі.

Зокрема, ліквідатори аварії, евакуйовані із забруднених територій або особи, які живуть у зонах посиленого радіологічного контролю, мають право на більш ранній вихід на пенсію.

Також встановлені окремі мінімальні розміри пенсій за інвалідністю для осіб, інвалідність яких настала внаслідок аварії на ЧАЕС. З 1 січня мінімальна пенсія за інвалідністю для "чорнобильців" становить:

• для першої групи інвалідності – 8 187,48 грн;
• для другої групи інвалідності – 6 549,98 грн;
• для третьої групи інвалідності та дітей з інвалідністю – 5 048,95 грн.

В Україні "чорнобильські" пенсії отримують 94,1 тис осіб – 0,9% від усіх пенсіонерів. Середній розмір їх пенсій становить 11 422,53 грн.

Донедавна спеціальні пенсійні правила діяли і для держслужбовців. У новому законі про держслужбу ці правила скасували і тепер пенсії для держслужбовців розраховуються за загальними правилами, які діють для всіх громадян.

Проте частина чиновників все ж мають право на пенсії за спеціальними правилами, які були прописані в попередньому законі.

Це стосується тих, хто 1 травня 2016 року працював у держорганах і мав десятирічний стаж роботи на держслужбі, а також тих, хто тоді ж працював будь-де, але мав 20 років досвіду роботи на державу.

Ключова особливість розрахунку пенсій для таких ексдержслужбовців полягає в розмірі виплати.

Він залежить не від зарплат, які отримувала людина за роки праці, а від зарплати, яку отримує держслужбовець, що зараз працює на аналогічній посаді і має аналогічний ранг. Така пенсія становить 60% від зарплати.

Щоразу, коли держава підвищує зарплати держслужбовцям, вона автоматично має підвищувати пенсії колишнім чиновникам. Не дивно, що від такої норми вирішили відмовитися.

На початку 2023 року в Україні було 22,8 тис пенсіонерів, які отримували пенсію на підставі старого закону про держслужбу – це лише 0,2% від загальної чисельності пенсіонерів.

Середній розмір виплат для колишніх держслужбовців, розрахований за спеціальним законом, становить 7 498,94 грн.

Спеціальні умови виходу на пенсію діють для прокурорів та працівників прокуратури. Вони прописані в законі "Про прокуратуру".

Перша пільга, яку надає закон, стосується пенсійного віку. Прокурорам дозволено виходити на пенсію незалежно від віку за наявності 25 років вислуги, з яких хоча б 15 років – на посадах прокурорів.

За відсутності 25 років вислуги прокурори можуть виходити на пенсію у 55 (жінки) та 57 (чоловіки) років за наявності 30/35 років страхового стажу, з яких щонайменше 15 років – в органах прокуратури.

Друга пільга стосується розміру виплат, яка закріплена на рівні 60% від зарплати колишнього прокурора за останні пʼять років. 1 січня було 5 979 "прокурорських" пенсіонерів – 0,05% від загальної кількості.

Обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами поширюється і на пенсії експрокурорів. Тобто у 2023 році максимальна пенсія прокурора мала б становити 20 930 грн на місяць.

Однак прокурори часто оскаржують ці обмеження через суди та вимагають від держави перерахувати розмір виплат у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення.

Через це на початку 2023 року середня пенсія прокурорів становила 21 571,87 грн на місяць – на 641 грн більше за максимально дозволену.

Судді охоче підтримують вимоги про перерахунок пенсій прокурорів, адже й самі витискають з держави максимум.

Відповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів", після відставки колишні служителі Феміди можуть обирати: або отримувати пенсію на загальних підставах, або отримувати довічне грошове утримання судді у відставці.

Довічне грошове утримання не є пенсією. Його суддя може отримати навіть не досягнувши пенсійного віку. Розмір довічного утримання становить 50% від винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Цей розмір збільшується на 2% за кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років. Відпрацювавши 30 років, суддя може отримувати грошове утримання в розмірі 70% суддівської винагороди.

При цьому законодавство не обмежує максимальний розмір грошового утримання суддів, хоча для інших українців ця сума обмежена 20 930 грн на місяць.

Не дивно, що колишні судді в Україні отримують чи не найбільші виплати від держави. Їх середній розмір становить 96 195,61 грн на місяць. 1 січня на довічному утриманні держави перебували 3 594 колишні судді.

Такі виплати мали б стати гарантією незалежності та неупередженості суддів, тому загальна логіка законодавчого встановлення для них пенсійних привілеїв до певної міри логічна.

Однак навіть попри це судді часто фігурують у корупційних скандалах. Востаннє це сталося з колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, якого спіймали на хабарі 2,7 млн дол.

Що робити

Україна не унікальна в тому, що встановлює спеціальні пенсійні режими для окремих категорій громадян. Така практика поширена у світі.

"Більшість країн ЄС використовують спеціальні умови для призначення пенсій, але поступово відмовляються від таких схем, інтегруючи їх із загальною системою.

У ЄС недавні спеціальні пенсійні реформи стосувалися переважно сил безпеки та оборони, а також державних службовців", – зазначають у Центрі аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.

Розвинені країни відмовляються від спецпенсій через демографічну кризу.

В умовах падіння народжуваності частка людей пенсійного віку в загальній структурі населення зростатиме, тому витрачати кошти на привілеї для окремих категорій громадян не лише нераціонально, а й політично недоцільно.

Наприклад, у Боснії та Герцоговині наявність пільгового пенсійного режиму для колишніх військовослужбовців призвела до зростання соціальної напруги та проблем з виплатою пенсій для непривілейованих категорій населення.

Через війну демографічна ситуація в Україні набагато складніша, ніж у більшості країн світу. Уряду важко фінансувати навіть ті мізерні пенсійні виплати, які гарантує основний пенсійний закон.

Якщо Україні після перемоги у війні не вдасться повернути назад мільйони біженців, то державі доведеться вживати непопулярні заходи в системі пенсійного забезпечення: підвищувати пенсійний вік або зменшувати розмір пенсій.

Затягнути паски доведеться й отримувачам спецпенсій.

"Пенсійне забезпечення за статусом потребує перегляду та оновлення. Такі пенсії можуть бути замінені на адресні виплати соціальної допомоги, які залежать від сукупного доходу особи або домогосподарства", – зазначають у КШЕ.

Запровадження другого рівня пенсійної системи полегшить тягар для державних фінансів лише в перспективі. Зрештою, навіть після пенсійної реформи уряду доведеться підтримувати українців, які вийшли на пенсію раніше.

Чи знайде держава для цього ресурси без зміни способу розрахунку пенсій – питання відкрите.