Українська правда

84 мільярди причин, чому Росія має заплатити за втрати українських банків

Господарський суд м. Києва постановив стягнути з Росії майже пів мільярда гривень за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це вже друге позитивне судове рішення за позовами Фонду до країни-агресора.

У цій справі об’єднано п'ять банків, у яких достеменно встановлено втрати внаслідок російської збройної агресії, починаючи з 2014 року. Це "Грін Банк", "Ерде Банк", "Укргазпромбанк", "Банк "Таврика" та "Фортуна-банк".

84 мільярди гривень

У стільки обійшлася українським банкам, що пішли у ліквідацію, окупація Росією українських територій лише за час "гібридної" війни з 2014 по 2022 рік. За час повномасштабної війни втрати рахуються окремо і про це далі.

Тим часом навіть ці 84 млрд грн – ще не фінальна цифра. Фонд гарантування вкладів, який виводить банки з ринку, продовжує підраховувати збитки від приходу росіян. Проводяться детальні дослідження та прискіпливо вивчається, що втратив кожен конкретний банк та його кредитори.

На сьогодні встановлено, що мало не кожен банк з понад ста, що були передані під управління Фонду гарантування вкладів, з 2014 року втратив на окупованих територіях як нерухомість (заставну або безпосередньо на балансі), так і кредити, що були видані суб’єктам господарювання, які вели бізнес на цих територіях до окупації, а також цінні папери зареєстрованих там емітентів тощо.

Просто списати такі активи означало б позбавити кредиторів банків та державу шансів на відшкодування, а крім того, це стало б свідченням безкарності Кремля. Тому Фонд гарантування не збирається змиритися з втратою українських активів. Ми уже подали п’ять позовів проти агресора, два з них виграли, нові позови на підході.

Перспективи позовів

Першою виграною справою у цій категорії став позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків донецького банку "УФС" на 1,9 млрд грн.

За цими цифрами стоять драматичні події. На початку літа 2014 року російські бойовики захоплюють низку населених пунктів у Донецькій та Луганській областях. Україна розгортає антитерористичну операцію. У цих умовах керівництво банку "УФС" ухвалює рішення про перевезення до Києва з центрального офісу у Донецьку документації, що стосується діяльності банку, печаток, штампів тощо.

Однак авто з частиною документації так і не доїжджає до столиці – у дорозі його перехоплюють озброєні люди і документи втрачено.

За кілька місяців буде захоплений контрольованими Росією збройними формуваннями і центральний офіс банку. Під окупацією опиняться і майже все заставне та іпотечне майно, більшість боржників – поза доступом. У серпні 2014-го банк "УФС" буде віднесено до категорії неплатоспроможних.

За даними, які вдалось зберегти і верифікувати та на основі яких було сформовано ліквідаційну масу, Фонд встановив, що через російську агресію банку та його кредиторам було завдано доведених збитків на 1,9 млрд грн.

На початку 2024 року суд підтвердив справедливість претензій Фонду до країни-агресора, виніс рішення на користь Фонду, після чого останній звернувся до державної виконавчої служби для його примусового виконання.

Нещодавно, в липні 2025 року, суд також задовольнив вимоги Фонду у першому груповому позові Фонду за збитками "Грін банку", "Банку "Таврика", "Ерде Банку", "Укргазпромбанку", "Фортуна-банку" на 498 млн грн.

Крім того на розгляді судів першої інстанції наразі перебувають ще три справи: позови Фонду проти Росії за збитками "Промекономбанку" на 651 млн грн. Другий груповий позов за збитками банків "Київська Русь", "Актив-Банк", "Енергобанк" та "Петрокоммерц" на понад 920 млн грн та 8 серпня ми подали позов за збитками "Південкомбанку" на суму понад 2,8 млрд грн. Паралельно триває підготовка нових позовних заяв проти Росії.

Отримані позитивні рішення судів можуть бути виконані в юрисдикціях, де зберігаються заморожені російські активи, за рахунок яких планується відшкодувати збитки.

Що стосується втрат, завданих банкам російською агресією уже під час повномасштабної війни, то їх відшкодування є частиною загальнодержавної політики. Як відомо, Україна разом з партнерами розробили міжнародний інструмент компенсації втрат, завданих після 2022 року, – результатом стало створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України (RD4U).

На сьогодні Реєстр поки приймає заяви лише від фізичних осіб. Тільки-но буде відкрито прийом від юридичних осіб, Фонд передаватиме відповідні матеріали щодо неплатоспроможних банків.

На жаль, правосуддя не завжди швидке, але має бути невідворотним. Фонд гарантування вкладів не припинятиме роботу зі стягнення з агресора багатомільярдних втрат українських банків та їхніх клієнтів.

Рахунок за захоплені та знищені Росією активи вже виписується. Спершу – в українських судах, далі – у міжнародній системі правосуддя.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ФГВФО Росія банки збитки