Freedom Finance: чи є світло в кінці санкцій

Санкції часто мають ефект «айсберга». Застосування обмежень до однієї особи спричиняє тяжкі наслідки для сторонніх осіб.

Верхівкою айсберга стало застосування санкцій до українського представника Freedom Finance. Прихований наслідок – блокування декількох мільярдів коштів українських клієнтів компанії.

З одного боку, санкції застосовано на 5 років і припинять дію вже у 2027. З іншого – Держава практикує повторне застосування санкцій після спливу їх строку, а інфляція працює явно не в інтересах інвесторів.

Такий хід подій є очевидно несправедливим до українських інвесторів. У зв’язку з цим, шляхи повернення коштів клієнтам Freedom Finance потрібно шукати вже зараз.

Who’s Freedom Finance?

Freedom Finance – міжнародна компанія, яка надає брокерські послуги в США, країнах Європи, зокрема в Україні, та Азії. Компанія здійснювала діяльність і в росії, однак, в жовтні 2022 повідомила про намір продати російський бізнес.

Засновником Freedom Finance є Тимур Турлов – казахстанський підприємець російського походження.

В Україні Freedom Finance представлена ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

З відкритих джерел відомо, що інвесторами Фрідом в Україні було 12,7 тис. осіб з активами на загальну суму 3,5 млрд грн.

Фрідом не такий вже і «freedom» (з англ. вільний)

У жовтні 2022 до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та його бенефіціара Турлова застосовано персональні санкції.

Підстави офіційно не оголошені, однак, за інформацією із ЗМІ – санкції є наслідком російського коріння компанії.

Серед застосованих санкцій «блокування активів», «зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань».

Обмеження введені на 5 років. При цьому, після спливу такого строку санкції можуть бути застосовані знову.

Особливістю застосування санкцій до фінансової компанії є те, що блокуються активи як самої компанії, так і її клієнтів. Фактично, «підсанкційною» особою стає кожен інвестор.

У зв’язку з цим, одним рядком у списку РНБО під санкції потрапили кошти тисяч українських клієнтів "Фрідом".

До червня 2025 у "Фрідом Фінанс Україна" запровадили тимчасового керівника (аналог тимчасової адміністрації). Одним із його завдань визначають пошук шляхів для повернення активів клієнтів.

Однак, за пів року роботи тимчасового керівника такі рішення не знайдені.

Шанс повернути кошти є. Питання часу і бажання Держави

Зараз активно обговорюється повернення коштів інвесторам за участі НКЦПФР. Зокрема, розглядають варіант ліквідації Фрідом та повернення коштів інвесторам. Однак, НКЦПФР не демонструє зацікавленість у швидкому вирішенні питання.

На наш погляд, Держава має декілька незалежних від НКЦПФР інструментів захисту прав інвесторів Фрідом в поточному законодавчому регулюванні.

1. Внесення змін до санкцій.

Закон про санкції дозволяє вносити зміни до застосованих обмежень.

Відповідне рішення має прийняти РНБО та ввести в дію Президент.

Зміни мають полягати у новій редакції застосованих санкцій до "Фрідом Фінанс". Для захисту прав інвесторів достатньо обмежити дію санкцій «блокування активів» та «зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань». Вказані санкції мають застосовуватись «окрім фінансових операцій на користь інвесторів у фінансові інструменти».

Перевагами такого рішення є можливість реалізації тут і зараз. Процедура внесення змін до санкцій вже застосовується в українській санкційній практиці.

Наприклад, у червні 2024 РНБО внесла зміни в санкції до бенефіціарів гірничих підприємств. Якщо раніше, була зупинена дія всіх дозволів на користування надрами – нова редакція санкцій обмежила дію конкретними дозволами. Таке рішення розблокувало роботу окремих родовищ.

Недоліком такого вирішення у випадку Фрідом є відсутність контролю за інвесторами. На рахунках Фрідом можуть бути інвестиції суб’єктів, пов’язаних з агресором. Розблокування таких коштів дозволить вивести їх за межі України і використати проти нашої Держави.

2. Дозвіл на отримання коштів від Фрідом.

У 2024 році Мін’юст спільно з Інститутом законодавчих ідей запропонували запровадити в Україні спеціальні дозволи на вчинення підсанкційних дій.

Аналіз законопроєкту публікували раніше.

Такий дозвіл пропонують видавати фізичній, юридичній особі, або ж безпосередньо підсанкційному суб’єкту.

У випадку Фрідом, дозвіл мав би передбачати розблокування активу-інвестиції та згоду на проведення фінансової операції з перерахунку коштів на рахунок інвестора.

Водночас, відкритим є питання хто має видавати такий дозвіл, на яких підставах та на яких умовах. У законопроекті пропонують уповноважити Кабмін визначити відповідний порядок.

Видача 12 тис. дозволів вочевидь вимагатиме значних ресурсів, в тому числі, часу. Тому, оптимальним рішенням була б видача дозволів на окремі види підсанкційних дій. Наприклад, за категорію суб’єктів або сумами інвестицій.

Із переваг, «дозвільне» повернення коштів унеможливить розблокування російських інвестицій. Це було б під контролем уповноваженого на видачу дозволів органу.

Однак, строк запровадження дозволів в Україні поки невідомий. Відповідний законопроект ще навіть не зареєстровано у Верховній Раді.

Розгляд законопроєкту, прийняття порядку Кабміном може зайняти від кількох місяців до кількох років. За цей час, мільярди гривень втратили б свою цінність для інвесторів під впливом інфляції.

Проблема українських інвесторів Фрідом виникла через необачне застосування санкцій Державою. Тому, саме Держава має ініціативно виступити на захист прав клієнтів компанії.

Випадок з Фрідом демонструє необхідність суворого дотримання принципів застосування санкцій та послідовного підходу до прийняття рішень. Блокування 3,5 млрд грн українців є сумнівною метою застосування санкцій.