Локдаун курця і здорової людини

Найгарячіше питання останнього місяця – локдаун. Він запроваджується не тільки щоб знизити захворюваність, але й виграти час для медицини. 

Принаймні так нам каже Уряд. Але ми це вже чули в березні. І є загроза такого ж результату на виході з карантину.

Відсутність заходів боротьби з пандемією, системних змін в медичній галузі, і, як наслідок – економіка на лопатках і новий сплеск захворюваності. 

Прем’єр-міністр заявляв, що європейські країни "переймають український досвід", зокрема щодо адаптивного карантину. Перевірила це на прикладі Німеччини.

Процедура відстеження контактів

Одним з найефективніших заходів у боротьбі з Covid-19, на думку вчених, є відстеження контактів. 

У Німеччині на всіх публічних заходах відбувається реєстрація відвідувачів: на заняттях, спортивних тренуваннях, у кафе та ресторанах – скрізь відвідувачі та учасники надають свої особисті дані. 

Такі анкети потім подаються до місцевого представництва Міністерства охорони здоров’я. Тому порушувати карантин особам, які знаходяться на самоізоляції, дуже важко – це одразу буде виявлено. 

А покарання чималеньке – штраф (25 тис євро) та 2 роки ув’язнення. Ба більше, хворі на Covid-19 заповнюють онлайн-щоденник на сайті "системи управління ланцюжками інфекцій", в якому описують всі свої контакти та місця пересування протягом 48 годин до тестування, зазнаючи ПІБ, адреси, локації та навіть номери маршрутів громадського транспорту. 

Також існує спеціальний додаток, Corona-Warn-App, який фіксує переміщення власників телефонів та повідомляє про контакт з інфікованими. 

Це також допомагає відстежити та розірвати ланцюжок заражень коронавірусом. Мабуть питання "Яка система відстеження контактів в нашому МОЗ" є риторичним. 

Жодних контактів тих, хто хворіє, українська влада не відстежує. Хоча весною через додаток Дія контролювали самоізоляцію тих, хто повернувся з-за кордону.

Локдаун по-німецьки: зачиняється майже все!

Починаючи з осені, європейські країни поступово посилювали карантинні обмеження. Зараз вони досягли піку – рівня весняного локдауну. 

9 грудня Меркель виступила в Парламенті та закликала уряд запровадити більш жорсткі обмеження. На той момент у Німеччині, з 81 мільйонним населенням, загальна кількість тих, хто захворів, складала 1,2 млн. 

Зрозуміли, що "м’який карантин" не спрацював, і голови земель разом з Меркель посилили обмеження на період зимових свят – у період з 16 грудня по 10 січня. Магазини, окрім продуктових, школи, дитячі садки та навіть перукарні – закриваються і не працюватимуть, а на різдвяних ярмарках діє заборона на продаж алкоголю. 

Карантин послабили лише 24-26 грудня, щоб рідні могли відсвяткувати Різдво разом. Проте й тут діяли обмеження: збиратися може не більше, ніж 6 різних домогосподарств і тільки найближчих родичів – батьків, дітей, братів, сестер.

Нового року виняток не стосувався – разом можуть святкувати до 5 осіб з двох домогосподарств.

Цікаво, що німецькі вчені наполягали, щоб перші заходи з обмеження професійних та особистих контактів "до абсолютного мінімуму" були введені ще до "жорсткого локдауну". 

У нас же прямо протилежна логіка у запровадженні локдауну – влада вирішила починати щось робити після максимальних міжособистісних контактів, які припадають на свята.

Локдаун по-українськи: невідомо, що і коли…

Локдаун по-українськи виглядає зовсім інакше, хоча Україна перетнула відмітку в 1 млн виявлених випадків інфікування COVID-19. Ми майже зрівнялися з Німеччиною за кількістю підтверджених випадків на момент ухвалення рішення про локдаун: 1,03 млн в Україні та 1,2 млн у Німеччині. Це при тому, що населення України у два рази менше!

Звісно, вибір між потребою зберегти життя людей і не добивати економіку ще одним локдауном вимагає згуртованого підходу. 

Саме тому канцлер Німеччини Ангела Меркель обговорює всі заходи з головами федеральних земель, і вони виступають одним фронтом, злагоджено. На жаль, українська влада не спроможна досягти консолідованої позиції навіть у кризові часи. 

Так, початково влада повідомляла, що локдаун буде проголошений при 5 тисяч зафіксованих випадків на добу. Пізніше Володимир Зеленський у відеозверненні заявив, що при 9,5 тисячах Україна повернеться до локдауну.

У нас вже було і 16 тисяч нових випадків на день, але локдауну так і немає. Тепер Міністр охорони здоров’я Степанов говорить про цифри 25-30 тисяч. А Міністр кабінету міністрів Немчінов стверджує, що наша економіка здатна витримати навантаження до 32-35 тисяч нових хворих на добу. 

Важко повірити, що міністри, які суперечать один одному своїми заявами, є міністрами одного уряду.

Однією з причин такої непослідовності може бути збільшення кількості ліжок у лікарнях. Але варто розуміти, що збільшення кількості ліжок не означає пропорційне збільшення кількості лікарів. Бо за хворими на цих ліжках не буде кому доглядати.

Бізнес на межі колапсу

Жахлива непослідовність стосувалася і дати запровадження локдауну. Інформація варіювалася щодня. ЗМІ рясніли заголовками, починаючи від "Уряд поки не розглядатиме питання локдауну", та "Уряд розглядає запровадження інтелектуального локдауну", до "Стало відомо коли уряд запровадить тритижневий локдаун". 

Непрогнозованість – це найгірше для бізнесу. В таких умовах неможливо планувати закупівлі, продажі, замовляти рекламу чи прогнозувати витрати. Звісно, новорічні свята можна було б пройти без локдауну, якщо він був би запроваджений раніше, або якщо б в нашого уряду була стратегія. 

У Німеччині дії уряду координуються з розрахунками і прогнозами інституту Роберта Коха; в Україні ж рішення уряду не базуються на науково-обгрунтованих прогнозах, а влада вводить чи скасовує карантинні заборони та обмеження за принципом "пальцем в небо". 

Крім того, Німеччина планує схвалити черговий пакет заходів для допомоги постраждалим від "жорсткого локдауну". Він передбачає надання виплат власникам малих підприємств і самозайнятим, пільгові кредити для більших фірм, компенсації при скороченні робочого часу і різні податкові пільги. Наша ж економічна ситуація цього дозволити не може.

У Німеччині приймають непопулярні, проте дієві заходи для того, щоб здолати пандемію. А пріоритетом нашої влади є власний імідж. 

Зокрема, рішення про карантин з 8-24 січня є суто політичним, оскільки розрахунків, що підтверджують доцільність такого рішення, немає. Схоже, що політики вирішили не виступати у непопулярній ролі "викрадачів Різдва" і дати можливість народу відсвяткувати новорічні свята. А далі – будь-що буде.

Скоріше за все, влада вкотре перегляне дату "січневого" локдауну в Україні. Вже з’явилися тривожні повідомлення від очільника МОЗ Степанова, мовляв, якщо карантину в січні не буде, то "гарантовано екстрено" запровадять його в лютому 2021. 

Зимові забави не обмежуватимуть

Хоча уряд обіцяє локдаун, Президент повідомив, що обмеження не торкнуться зимових відпусток та подорожей за кордон. 

Так, забороняється проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних) заходів, крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових). 

Хто контролюватиме дотримання протиепідемічних заходів у Буковелі та наскільки ефективно?

Здається, що цілковитий карантин невідворотній, проте головне, щоб обмеження не стали простою імітацією карантинних заходів. А зараз, на жаль, все вказує на це. 

Що має зробити влада, щоб локдаун не саботували та дотримувались обмежень? Які помилки нам треба виправити та як ефективно підготуватися до вакцинації?

Традиції святкування несуть найбільшу загрозу

Невизначеність увійде з нами у Новий рік, бо зараз з легкістю можна спрогнозувати тільки одне – як пройдуть Новорічні свята. Влада називає свята "природним локдауном", оскільки "люди і так не працюють" у цей період. 

Зустрічі з друзями та знайомими, ярмарки, прогулянки Новорічним маршрутом, великі сімейні святкування та застілля – невідворотно призведуть до сплеску хвороби. У цей період ризик захворіти для людей старшого віку є найбільшим. 

І саме ці люди, скоріше за все, претендуватимуть на ліжко-місця з киснем, а з цим у наших лікарнях проблеми. Єдиний позитив відкладених обмежень у тому, що грудень – час надзвичайної активності у секторі роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Бізнес не може розраховувати на ефективну підтримку влади, тому хоча б у цьому місяці зможе допрацювати без "нововведень".

Отже, в Німеччині та Україні прямо протилежні підходи:

• Німецький уряд не допускає виходу ситуації з-під контролю шляхом мінімізації контактів та запровадження жорстких карантинних обмежень, Україна ж починає вживати певних заходів, тільки коли ситуація стає катастрофічною;
• Німеччина розробила і успішно використовує систему відслідковування контактів, а українська влада не відстежує жодних контактів;
• У Німеччині дії уряду координуються з прогнозами та розрахунками провідних науковців, в Україні – рішення приймаються за принципом "аби було";
• Для допомоги постраждалим Німеччина затверджує комплексний пакет заходів, який включає одноразові виплати, пільгові кредити, компенсації за скорочені години роботи та податкові послаблення, а вітчизняна економіка цього собі дозволити не може.
• У Німеччині вживають непопулярні, однак дієві заходи, а уряд діє злагоджено, в той час як українська влада піклується більше про власний імідж та суперечить сама собі різними заявами.

А тому Україні бажано переняйти та адаптувати німецький досвід, а не вважати себе чемпіонами з вірусної боротьби.