Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Жорсткий локдаун і закриття магазинів на вихідні принесуть більше шкоди, ніж користі

Лікарні в Україні переповнені пацієнтами з ускладненнями від коронавірусу. Чи має сенс карантин вихідного дня, або ж повне закриття економіки на якийсь час, щоб запобігти зайвим смертям?

Уявімо, що на місяць ми повертаємося в квітень цього року, коли закрито магазини і ТЦ, кафе, громадський транспорт, школи і садочки. Мільйони українців сидять без зарплат, частіше – жінки, які вдома з дітьми, бідні, що не мають власних машин, та малий бізнес.

За цей час влада мала б підготувати в лікарнях ліжка з киснем та систему відслідковування контактів заражених вірусом. Але та сама влада виявилася неспроможною зробити це за сім місяців від березня. Які є підстави очікувати, що за місяць щось зміниться? Підстав немає.

Отже, якщо закрити економіку, наприклад, з 11 листопада до 10 грудня, то ми просто опинимося в ситуації, яка була місяць тому, і кількість хворих почне зростати з тієї самої точки. І відразу після Нового Року та Різдва з сімейними святкуваннями, ми отримаємо холодний січень і ще потужніший спалах епідемії.

Що робити після цього? Закривати всіх по домівках ще на три місяці до весни? Але люди вже і так без грошей після локдаунів навесні та в листопаді. Тоді є два варіанти – або платити за сидіння вдома, або весняна стратегія "денег нет, но вы держитесь". 

Останній варіант призведе до масових протестів і саботажу обмежень. Платити ж надзвичайно дорого.

Класичний приклад — Британія, де паралельно з другим локдауном продовжили до березня програму часткової зайнятості. За неї тим, хто не може працювати, платять 80% зарплати, але не більше 2500 фунтів на місяць, а самозайнятим — до 7500 фунтів на місяць. 

Британські колеги порахували, що в листопаді за програмою отримуватимуть кошти 5,5 млн зайнятих, і вона коштуватиме бюджету 6,2 млрд фунтів на місяць.

Можна порахувати, скільки така сама програма коштувала б українському бюджету. Населення України складає 58% населення Британії, а середня зарплата нижча в 7,5 разів. Виходить 17 млрд грн на місяць. Це приблизно 20% місячних надходжень до держбюджету України.

Отже, щоб по-чесному закрити економіку, а не "вы держитесь", потрібно забрати з інших видатків, або надрукувати 20% бюджету з усіма інфляційними наслідками.

Міністерство охорони здоров’я теж не вірить у повне закриття економіки та пропонує карантин вихідного дня.

Це більш м’який варіант, який передбачає закриття закладів торгівлі, крім продуктових і аптек, кафе і всіх культурних закладів лише в суботу і неділю.

Проблема цього варіанту в тому, що він не спирається хоч на якийсь аналіз.

По-перше, субота і неділя не є більш активними днями споживчої активності. За даними Приватбанку з Трекеру відновлення української економіки, кількість клієнтів, які платять через термінали банку, в неділю є найменшою за тиждень, в суботу – середньою.

По-друге, ризик зараження в магазинах, кафе/ресторанах та культурних закладах кардинально відрізняється. Аналіз британської урядової комісії SAGE, оприлюднений в жовтні, оцінює вплив закриття кафе та ресторанів на поширення вірусу як помірний, спортклубів – як помірно-низький, але магазинів та громадського транспорту – як низький.

Отже, МОЗ пропонує закрити на вихідні більшу частину магазинів, хоча вже очевидно і доведено, що торгівля не є значущим джерелом заражень. Це зрозуміло з точки зору здорового глузду – контакти між людьми в магазинах мінімальні і нетривалі, а масковий режим допомагає ще мінімізувати ризик. 

Що більше, якщо магазини працюватимуть п’ять днів з семи, то в робочі дні зросте кількість покупців та їхня щільність в магазинах, що збільшить ймовірність зараження.

При цьому загалом в роздрібній торгівлі в Україні працює 1,5 мільйони працівників, суттєва частка яких постраждає від таких обмежень за відсутності логічних підстав для них.

По-третє, не має жодного сенсу закриття на вихідні закладів культури, таких як кінотеатри чи театри. Кількість проданих квитків і розсадка регламентується щодня, і ризик в суботу та неділю не вищий, ніж в четвер та п’ятницю.

Отже, що робити, якщо обговорювані варіанти призведуть лише до втрат, а не до очікуваного результат?

По-перше, вся увага влади має бути не на обговоренні обмежень, а на тому, як найшвидше збільшити кількість ліжок з киснем. 

Це було очевидно ще в березні, але зроблено вкрай мало – держава майже не витрачала на це грошей, зваливши все на місцеву владу. Замість будівництва доріг слід негайно спрямувати гроші в лікарні.

По-друге, щороку ми збільшуємо витрати на Національну поліцію, а міністр внутрішніх справ очолює міністерство вже в п’ятому уряді. Поліція має виконувати свою роботу, контролюючи роботу ресторанів, барів та клубів – вечірки та розсадка гостей плече до плеча точно можуть почекати до весни.

Але це все лише згладить проблему, нас все одно очікуватиме важка зима.

Радикальна альтернатива – словацький варіант з суцільним тестуванням громадян швидким та точним тестом на антиген, який коштував сусідньому уряду 4 євро за одиницю. 

Якщо раз на місяць перевіряти все населення і ізолювати їх вдома під контролем поліції, то можна успішно загасити спалахи на всю зиму. Краще ізоляція на 10 днів кількох відсотків громадян, ніж всього суспільства на всю зиму.

Але такий варіант вимагає політичного лідерства, ефективного менеджменту та виконання Нацполіцією своєї роботи, за які ми платимо податки. На жаль, влада весь час схиляється до простих рішень, які не дають хороших результатів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
бізнес криза коронавірус карантин