Українська правда

Україна на бездоріжжі

Фахівці шокували городян: проїжджа частина може зруйнуватися будь-якої миті. Ситуація погіршується тим, що одночасно вийшли з ладу ще два мости. Тепер мегаполіс буде поділений на дві автономні частини.

Втекти від комунального апокаліпсису і енергетичного колапсу вдасться небагатьом. Багато політиків ділять Україну на Правобережну та Лівобережну за культурними та мовними ознаками, але все набагато простіше - нас незабаром розділить Дніпро у прямому, географічному розумінні.

Сьогодні в Україні нараховується 30 тисяч мостів, мостових переходів та шляхопроводів. З 16 тисяч мостів, що перебувають у віданні "Укравтодору", більше 400 вже не підлягають ремонту, і на їх місці треба будувати нові.

Не менше 70% шляхопроводів потребують капітального ремонту. За словами Володимира Продивуса, власника столичного "Мостобуду", зношення мостів в Україні складає 73%.

У Києві нараховується 150 мостів, однак нові зводяться надто повільно. Збудований на третину залізнично-автомобільний міст через Дніпро на грані руйнації. В опорах утворюються тріщини, і вони починають рухатися. Винуватих не знайти. Тимчасом у міст вкладено близько 4 мільярдів гривень.

Для нормального розвитку Києва у найближчі 15 років необхідно ще п'ять мостів та декілька десятків мільярдів доларів, але як витрачаються уже виділені кошти?

Будівництво Дарницького залізнично-автомобільного моста - "моста Кирпи" - нагадує анекдот. Початкова вартість проекту - 4,7 мільярда гривень, прогнозна кінцева - 15 мільярдів гривень. Для порівняння: підвісний міст довжиною 36 кілометрів з міста Шанхай у Нінгбо коштував Китаю 1,8 мільярда доларів.

Зведення "моста Кирпи" почалося у квітні 2004 року та було пов'язане з багатьма проблемами і скандалами. Невдовзі після початку будівництва на несучих опорах були виявленні тріщини глибиною до метра. Наступна проблема виникла недавно: одна з опор моста змістилася.

Центральна столична артерія - міст метро - може бути зруйновано, якщо його найближчим часом не почнуть будувати. Про це свідчать результати перевірок "МіськдорНДІ".

Столична влада поки обмежилася малим: заборонила рух вантажівок та готує косметичний ремонт. За словами начальника глави транспорту КМДА Станіслава Гвоздікова, міст проектували тільки для метро, а тепер по ньому їздять і легковики, і вантажівки.

При спорудженні використовували опори моста Боша, який стояв на цьому місці з 1925 року. Оскільки ці опори були ширші, ніж треба для тунелю, вирішили пустити ще й автотранспорт. Нових опор у 1960-х роках ніхто не будував, тож міст залишився стояти на старих "ногах".

З тих часів перехід ніхто серйозно не ремонтував. Однак спрямувати в обхід вантажний транспорт замало, міст треба терміново ремонтувати, інакше йому залишилось жити три роки, стверджують у "ДерждорНДІ".

Автодорожній переїзд через греблю Дніпрогесу реконструювали 1978 року: проїжджу частину розширили до чотирьох смуг - по дві в обидва боки. Строк експлуатації цієї частини греблі вичерпався у 1998 році.

Через нестачу коштів у держбюджеті на ремонт греблі Дніпровської ГЕС, що перебуває в аварійному стані, перераховано 300 тисяч гривень з необхідних 7,4 мільйона гривень. На збільшення фінансування у Запоріжжі не розраховують, тому вже у березні 2010 року греблю перекриють для руху транспорту.

За 70 років існування Дніпрогесу його підривали, рятували, ремонтували і добудовували. Грандіозна конструкція гідроелектростанції, котра до того ж є кілометровим мостом, здавалося, простоїть століття.

Проте нещодавно фахівці шокували запорожців повідомленням: проїжджа частина греблі може зруйнуватися у будь-який момент. Ситуація погіршується тим, що одночасно вийшли з ладу ще два запорізькі мости. Місто з майже мільйонним населенням буде поділене на дві автономні частини.

В останні декілька років експерти систематично обіцяють, що стояти греблі залишилося недовго, і катастрофи не уникнути.

На грані повної руйнації єдиний міст через Дніпро у Черкасах. Розрахований на 2,5 тисячі авто на добу, зараз перехід пропускає 11 тисяч машин. Через потужний автотранспортний потік шляхопровід у катастрофічному стані. Там слід замінити більше сорока залізобетонних плит та асфальтобетонних покриттів.

Повністю зруйнована залізобетонна коробка, якою проходять комунікації. На щастя, у 2009 році міст лагодили, проте замість капітального ремонту зробили лише косметичний.

З дорогами і залізницею теж не все гаразд. Урядовці та топ-менеджери "Укрзалізниці" визнають, що зношеність основних фондів у галузі сягає 80%. Також потребує ремонту близько 80% шляхового покриття автодоріг, причому майже 20% - термінового.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
інфраструктура Укрзалізниця