Українська правда

Запрацював "Клуб білого бізнесу". Що отримають і чим ризикуватимуть підприємці?

Як стати членом "Клубу білого бізнесу" та що зміниться у відносинах із податковою?

Законодавці продовжують роботу над податковим адмініструванням. Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11084 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства", який в народі вже прозвали "законом про клуб білого бізнесу".

Закон набрав чинності 1 жовтня 2024 року та передбачає створення та ведення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Фактично процедура ведення такого Переліку почне діяти з моменту його створення. 

Передумови 

У грудні 2023 року Міжнародний валютний фонд оприлюднив оновлений Меморандум з Україною про економічну та фінансову політику в межах програми розширеного фінансування. 

Документ передбачав низку зобов‘язань перед Україною щодо отримання майбутніх траншів в рамках розширення економічної та фінансової політики. 

В межах дії Меморандуму є створення Україною національної стратегії доходів. Зокрема ця стратегія повинна буде включати розробку заходів у сфері податкової політики та адміністрування. В теорії це повинно підвищити внутрішні доходи України та скоротить дефіцит бюджету. 

Новий закон 

Серед базових нововведень, які диктує новий закон, слід відмітити введення поняття "Платник податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства". Це поняття існуватиме до 31 грудня того року, в якому в Україні буде припинено дію воєнного стану. 

Сама суть нормативно-правового акту та введення нового податкового терміну передбачає запровадження особливого режиму зборів, платежів та адміністрування податків, що здійснюється відповідними контролюючими органами в рамках пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України. 

Закон також передбачає створення та адміністрування спеціального Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Обов‘язок зі створення Переліку покладено на Державну податкову службу України і публікуватиметься на сайті ДПСУ починаючи з п’ятнадцятого робочого дня з дня його затвердження.

Таким чином, українські підприємці співпрацюватимуть не з фіскально-орієнтованим контролером, яким раніше був податковий інспектор із супроводу сплати податків, а фактично з клієнтоорієнтованим менеджером, який повинен буде всіляко сприяти дієздатності українського бізнесу в умовах дії воєнного стану в нашій країні. Принаймні наразі так декларується. 

Слід також зазначити, що нормативно-правовий акт передбачає супровід та коригування податкових дій вітчизняних підприємців на зміну стратегії виявлення та покарання за помилки у сплаті податків. 

Закон передбачає наступні нововведення:

  • Розробку та адміністрування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Саме це і отримало назву "Клубу білого бізнесу". Всі платники податків, віднесені до такого списку, отримають право на низку пільг та переваг у податковому адмініструванні на час дії воєнного стану в Україні.
  • Потрапити до такого списку членів "Клубу білого бізнесу" платники податків зможуть лише після того, як вони почнуть відповідати ряду сформованих критеріїв контролюючих органів.
  • Відносно таких платників податків контролюючі органи не будуть розпочинати фактичні перевірки з питань ліцензування та зберігання пального для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
  • На таких платників податків буде поширюватися дія мораторію на документальні позапланові перевірки, хоча передбачені і винятки з правил. 
  • Кожному платнику податків будуть надаватися фахові консультації з системи оподаткування. Термін надання таких консультацій ДПС України визначений протягом 15 календарних днів з дня отримання відомством звернення від підприємця. 
  • Кожен платник податків матиме змогу за запитом отримати від контролюючого органу розширену інформацію про можливі податкові ризики у майбутній діяльності підприємця. Крім того, платник податків зможе отримати консультації стосовно усунення таких ризиків. 
  • За кожним платником податків, який буде членом "Клубу білого бізнесу", закріплюється комплаєнс-менеджер, яким буде посадова особа територіального органу ДПС України. Такий менеджер відповідатиме за взаємодію з платником податків та надання консультацій для нього. 

Інформація, що зазначається про платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства:

  • Для фізичних осіб-підприємців слід надати прізвище, ім’я, по батькові, а для юридичних осіб – найменування. 
  • Податковий номер або серію та номер паспорту, – у разі відмови від першозгаданого коду.

Кожен платник податків може відмовитися від оприлюднення даних про себе, для чого потрібно буде подати до ДПС України відповідну заяву. Після цього контролюючий орган не буде викладати таку інформацію на своєму сайті. 

В будь-якому випадку про факт включення чи виключення з Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платника буде повідомлено через особистий електронний кабінет.

Вимоги до платників податків для потрапляння до "клубу":

  • Відсутність заборгованості з оплати ЄСВ. 
  • Відсутність порушень податкових обов'язків щодо подання звітності.
  • Відсутність податкових повідомлень-рішень (ППР), які стосуються порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями.
  • Відсутність розпочатої процедури припинення підприємницької діяльності.
  • Відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство тощо.

Реакція на закон

Очевидно, що не всі одностайно виступили за прийняття такого нормативно-правового акту. Певні політичні сили притримуються думки, що наразі некоректно проводити поділ українського бізнесу на доброчесний та не дуже. 

На думку критиків, закон тільки підвищить градус несправедливості в частині ідеї презумпції невинуватості платників податків. Мова йде про чітко розділений бізнес на білий та ні, що не може бути правильним в нинішніх умовах. 

Окремо був відмічений інвестиційний клімат України, який може суттєво погіршитися внаслідок дії закону. На думку противників "Клубу білого бізнесу", його створення викличе додаткове навантаження на бюджет та ускладнить процес надходження податків до державної казни. 

Ризики 

Текст закону передбачає, що потрапляння до "Клубу білого бізнесу" ще нічого не означає. Те, що такі платники потрапили до відповідного Переліку, ще не значить, що вони зможуть там утриматися. Критерії перебування у списку доволі суворі і за відсутності неузгодженого податкового зобов’язання, якому має відповідати бізнес, як результат, покинути "клуб" можна швидко. 

Тут слід зазначити, що норми нормативно-правового акту диктують можливість неприйняття контролюючим органом цього моменту, адже факт неузгодженого зобов’язання вже має місце.

Як підсумок

Певні позитивні зрушення потенційно можливі, як-от більш оперативна консультаційна підтримка й клієнтоорієнтований підхід з боку ДПС та менший тиск при перевірках. Втім, подібних ініціатив можна згадати чимало (наприклад, "інвестиційні няні", офіси великих платників податків тощо), які, на жаль, істотно не вплинули на бізнесове середовище. 

Тому важливо спостерігати, як фактично ідеї, привнесені законом, будуть реалізовані на практиці. 

Крім того, дискримінаційний характер закону цілком очевидний. Чому інші добропорядні платники, які діють за законодавством, але зіштовхнулися із певною податковою проблематикою (яка легко може виникнути у будь-якого підприємства, наприклад, ППР, яке, до речі, в разі судового оскарження, не набирає чинності до остаточного судового рішення), мають бути позбавлені більш лояльного ставлення ДПС України? 

Справедливішою все ж таки вбачається повна рівність суб’єктів господарювання й відсутність ділення платників податків на "гарних" і "не дуже". 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство податки Податкова