Реформування біржового ринку. Що змінилося?

Три роки тому організований товарний ринок отримав нові можливості для законної та прозорої торгівлі, а Україна отримала новий регульований сегмент.

Цей процес запустив закон №738-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів", який вніс зміни в низку законів.

Які результати реформи і трирічної роботи ліцензованих товарних бірж?

Створення ефективного підґрунтя

Реформа заклала проєвропейський курс уніфікованого підходу до державного регулювання та організації торгівлі продукцією, адже закон №738-ІХ розроблено на виконання зобов’язань за угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

З липня 2021 року законодавство передбачає, що вся торгівля стандартизованими товарами (зерно, деревина, пальне) перейшла на ліцензовані біржові майданчики. Це значить, що стандартизовані товари почали торгуватися лише на ліцензованих біржах.

За ліцензування бірж відповідає регулятор – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а біржі здійснюють моніторинг торгів для запобігання маніпулюванню та інсайдерській торгівлі.

Для повноцінної роботи закону №738-ІХ регулятор розробив та привів у відповідність до законодавства 75 нормативно-правових актів. Серед них – нові нормативні акти для товарних майданчиків:

• порядок видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках (рішення №275 від 13 травня 2021 року);
• ліцензійні умови провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах (рішення №276 від 13 травня 2021 року);
• положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах (рішення №380 від 10 червня 2021 року);
• положення про порядок складання, подання та оприлюднення товарними біржами звітних даних (рішення №3 від 13 січня 2022 року).

Також комісія налагодила співпрацю з державними інституціями та міжнародними партнерами задля ефективності реалізації реформи. Зокрема, були підписані:

• угода про взаємодію та співпрацю між НКРЕКП та НКЦПФР;
• меморандум про співпрацю між Держлісагентством та НКЦПФР;
• меморандум про взаєморозуміння між урядом України, ЄБРР, Американською торговельною палатою в Україні та Агентством США з міжнародного розвитку щодо створення національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Держава створила належну законодавчу та нормативну бази для прозорого функціонування організованого товарного ринку, але ринок формують самі учасники, попит та пропозиція на певні товари.

Що говорять цифри

Наразі на товарних ринках працюють чотири ліцензовані товарні біржі: Українська енергетична біржа, Українська універсальна біржа, Українська торгова платформа та Українська ресурсна біржа.

За три роки від запуску ринку на товарних біржах було укладено угод на понад 829 млрд грн. Ці цифри показують не лише великі обсяги торгів на біржах, а й свідчать про збільшення обсягів надходжень до держбюджету.

За останні роки на біржах найчастіше торгувалися електроенергія – 61,3% від загального обсягу, нафта і дистиляти – 14,4% та необроблена деревина – 8,8%.

Розподіл обсягу торгів на товарних біржах за видами товарів, 2023-2024 роки

Загальний обсяг торгів на товарних біржах, 2023-2024 роки, млрд грн

Традиційно найбільшу частку біржових торгів утримує електроенергія. Ринок активно розвивається попри виклики війни і Україна впевнено рухається до впровадження найкращих європейських практик у цій галузі.

Улітку 2023 року в Україні був ухвалений закон про REMIT, який є основою для підвищення прозорості та здорової конкуренції на енергетичних ринках і для запобігання зловживанням. Навколо закону про REMIT свої сили та фахову експертизу об’єднали НКРЕКП, НКЦПФР та Антимонопольний комітет, які працюють задля ефективного результату та успішної реалізації норм закону.

Загальний обсяг торгів електроенергією на товарних біржах, 2023-2024 роки, млрд грн

Ринок деревини вийшов з тіні

Закон дозволив поставити ринок деревини на прозорі та конкурентоспроможні рейки. Рівний доступ учасників, конкуренція між покупцями, конфіденційность, відсутність дискримінації, протидія зловживанням зменшують обсяги тіньового ринку та створюють умови для додаткових надходжень у держбюджет.

Учасники ринку позитивно оцінюють результати біржової торгівлі деревиною за останні три роки і відзначають високий рівень роботи ліцензованих товарних бірж.

За три роки на біржах було укладено угод на понад 24 млн куб м необробленої деревини та лісоматеріалів на понад 63 млрд грн. Лише у 2023 році цей показник становив 28,8 млрд грн. У першому кварталі 2024-го обсяг угод порівняно з третім кварталом 2021 року збільшився на 122%, а вартість укладених угод – на 86%.

Протягом останніх пʼятьох кварталів збільшувалися обсяги (на 35%) і вартість (на 36%) укладених угод з деревиною та лісоматеріалами фізособами. Це свідчить про прозорість, доступність та відсутність дискримінації в придбанні деревини.

Військова агресія та введення воєнного стану позначилися на деревообробній галузі, логістичних послугах та енергопостачані. Навіть у таких умовах регулярні торги дозволяють підтримувати економіку, оскільки чимало підприємств таким чином зберігають робочі місця і можуть вчасно сплачувати зарплату і податки.

Простежується тенденція збільшення обсягів та вартості укладених угод з деревиною. Це дозволяє стверджувати, що нинішній підхід, який полягає в реалізації деревини винятково на організованому товарному ринку, операторами якого є ліцензовані НКЦПФР товарні біржи, довів свою ефективність.

Найближчі перспективи

Україна впевнено тримає європейський курс, тож на організованих товарних ринках буде з’являтися дедалі більше європейських механізмів та практик.

У найближчих планах регулятора – реалізація нових фінансових інструментів, розбудова тісної співпраці з усіма партнерами та створення зручних умов для бізнесу щодо збільшення асортименту товарів. Прозоре ціноутворення та законна торгівля формують конкурентоспроможний та інвестиційно привабливий ринок.