Торгівля викидами підприємств принесла ЄС 152 млрд євро доходів
Кліматичні зміни – це виклик, який стоїть перед усім світом, і Україна не виняток. Відновлення за "зеленими" стандартами – тепер не вибір, а обов'язок.
Запровадження сталого розвитку в Україні відповідно до європейського "зеленого" курсу – одна з вимог угоди про асоціацію з ЄС. Система торгівлі викидами (СТВ) працює в ЄС з 2005 року і до 2023 року допомогла скоротити викиди європейських енергетичних і промислових установок приблизно на 47%.
СТВ: чому це важливо
Перш ніж перейти до українських реалій запровадження системи торгівлі викидами, варто зрозуміти, що це таке та яким чином це працює в Євросоюзі.
СТВ працює за принципом cap and trade. Cap – це обмеження, встановлене на загальну кількість парникових газів, які можуть викидати установки та оператори, що підпадають під дію системи. Це вуглекислий газ (CO2) від виробництва електроенергії і тепла; енергомісткі сектори промисловості, авіації і транспорту; закис азоту (N2O) з виробництва азотної, адипінової та гліоксилової кислот і гліоксалю; перфторвуглеці (ПФУ) з виробництва алюмінію.
Обмеження зменшується щорічно відповідно до кліматичних цілей ЄС, забезпечуючи зменшення викидів з часом. Обмеження – це дозволи на викиди, де один дозвіл дає право викидати тонну CO2eq (еквівалент вуглекислого газу).
Щороку компанії повинні надавати достатню кількість квот, щоб повністю врахувати свої викиди, інакше накладаються великі штрафи. У разі потреби підприємства мають змогу докуповувати квоти. Купівля-продаж квот здійснюється на первинному або вторинному вуглецевих ринках Євросоюзу.
На первинному ринку дозволи можна отримати через аукціони, які проводяться від імені держави. На вторинному ринку продаються квоти від інших підприємств. Угоди на обидвох ринках точно визначають ціну CO2, яка, на відміну від податку на викиди вуглецю, не є фіксованою і визначається ринком.
Тобто підприємства можуть самі вирішувати, що їм вигідніше: знижувати викиди, купувати квоти або продавати їх у разі надлишку.
З 2013 року СТВ принесла ЄС понад 152 млрд євро доходів, які надходять переважно до національних бюджетів країн-членів. Доходи використовують для підтримки інвестицій у відновлювані джерела енергії та інноваційні рішення. Продаж квот також забезпечує фонди СТВ для низьковуглецевих інновацій та енергетичного переходу, Інноваційний фонд та Фонд модернізації.
Запущена у 2005 році СТВ Євросоюзу працює етапами. Зараз система перебуває на четвертій фазі торгівлі (2021-2030 роки). На впровадження поточної моделі СТВ у Євросоюзу пішли 19 років. Протягом цього довгого шляху були допущені помилки та знайдені найкращі моделі задля вдосконалення системи.
Навіть спираючись на досвід ЄС, який ми не можемо скопіювати повністю, бо перебуваємо на різних економічних рівнях розвитку, Україні знадобиться час, щоб побудувати свою ефективну систему СТВ. Однак, звісно, 19 років на реалізацію в нас немає, наші плани в рази амбітніші, про що поговоримо далі.
Лише СТВ вже не достатньо
Разом з СТВ необхідно розглядати механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Це перший у світі механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні.
Суть така: бізнес, який імпортує товари в ЄС, має звітувати про прямі викиди вуглецю від їх виробництва та оплачувати ці викиди. Збір повинен бути рівноцінним збору, який стягується з європейських компаній за механізмом СТВ.
Таким чином, імпортери та національні виробники мають бути в рівних умовах та грати за спільними правилами. При цьому механізм CBAM передбачає знижки на збори для країн, у яких є внутрішні ціни на вуглець та податок на СО2. Якщо підприємство заплатило за викиди у своїй країні, то цю суму віднімають від збору за CBAM або можуть дозволити ввозити товари без додаткової плати.
До 2026 року механізм CBAM перебуватиме на перехідному періоді: імпортери мають лише звітувати щодо викидів парникових газів при виробництві продукції. Після цього потрібно буде сплачувати вуглецеве мито.
За підрахунками Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), якщо ціна за тонну викидів CO2 у Євросоюзі становитиме 44 дол, то вартість українських товарів на ринку ЄС унаслідок застосування СВАМ може змінитися через додаткові ввізні мита. Ціна на алюміній зросте на 5,3%, метал та сталь – на 9,2%, цемент – на 18,7%, добрива – на 10,8%, електроенергію – на 15,6%.
У випадку зростання ціни за тонну викидів СО2 до 88 дол вартість товарів пропорційно збільшиться удвічі. Вони стануть неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках, унаслідок чого скоротяться валютні надходження, ослабне курс гривні та комплексно погіршиться макрофінансова ситуація в Україні.
Уникнути сплати додаткового мита у зв’язку із запровадженням механізму CBAM можна буде завдяки використанню гарантій походження (ГП) електричної енергії, виробленої з ВДЕ. ГП – це електронний документ, сформований на основі відомостей з реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з ВДЕ.
Реєстр підтверджує, що визначена кількість електричної енергії вироблена з ВДЕ, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов’язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з ВДЕ. Користувачі реєстру можуть здійснювати випуск, обіг (перехід права власності на ГП шляхом купівлі-продажу, дарування, міни) та погашення гарантій походження.
Чудовою новиною є недавний запуск роботи електронного реєстру в Україні. На сайті регулятора є доступ до нього, затверджені форми заяв про створення облікового запису та інструкції щодо їх заповнення. Тобто заявники подають заяви в НКРЕКП, а регулятор ухвалює рішення про створення облікових записів.
Відповідно електронний реєстр починає функціонувати, що дозволить учасникам здійснювати обіг ГП. У вересні очікується запуск аукціону з продажу ГП.
Однією з перших компаній, яка отримала запис у реєстрі, стало ПрАТ "Укргідроенерго". Відповідне рішення НКРЕКП ухвалила 21 серпня.
Таким чином підприємство підкреслює свою прихильність до чистої енергії та робить рішучі кроки на шляху до "зелених" стандартів. За підрахунками експертів "Укргідроенерго", частка ГП компанії становитиме 50%, решта 50% будуть поділені між Гарантованим покупцем, ДТЕК та іншими ВДЕ.
Якщо Україна отримає можливість безпосередньої реалізації ГП на ринку Євросоюзу, то з урахуванням прогнозів зростання цін на ГП, що ґрунтуються на зареєстрованих пікових цінах, 8-10 євро за МВт-год, щорічний обсяг реалізації ГП від "Укргідроенерго" в Євросоюз може становити 40-50 млн євро.
Якщо питання рівноправного виходу на ринок ЄС не буде вирішене, обсяг реалізації становитиме 0-2 млн євро. Отримані кошти будуть інвестовані у відновлення, модернізацію та розвиток діяльності підприємства.
Визнання в Євросоюзі та міжнародна торгівля гарантіями походження, виданими в Україні, будуть можливі лише після набуття НКРЕКП членства в Асоціації органів емітентів (AIB). 30 травня 2024 року за рішенням загальних зборів AIB Україна в особі НКРЕКП набула офіційного статусу члена асоціації. НКРЕКП передбачає, що повноправне приєднання до AIB відбудеться у 2025 році.
Отже, попри складні часи, Україна має рухатися до низьковуглецевої економіки та допомагати бізнесу у впровадженні ESG-принципів. Це не лише внесок у глобальну боротьбу із зміною клімату, а й можливість підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу на міжнародних ринках.
Абревіатура ESG включає три ключові аспекти: environmental (екологія, довкілля), social (соціальна сфера) та governance (корпоративне управління), які інвестори, кредитори та інші зацікавлені сторони використовують для оцінки та вимірювання сталого розвитку і суспільного впливу інвестицій у компанію або бізнес.
Екологічні принципи включають такі чинники: викиди вуглецю, управління відходами, енергоефективність та збереження природних ресурсів. Відповідність ESG-стандартам стає ключовим складником виживання та розвитку бізнесу. У майбутньому відповідність ESG-принципам стане не перевагою, а необхідністю.
СТВ – це інфраструктура, яка має виникнути і в Україні. Доходи від СТВ можуть стати інструментом фінансування ESG-цілей та рушійною силою розвитку ВДЕ.
Вартість впровадження відновлюваних джерел енергії знижується, а інвестиційна привабливість зростає. У 2023 році світові інвестиції у відновлювані джерела енергії та енергетичні мережі вперше перевищили витрати на викопне паливо. Глобальні інвестиції в технології чистої енергії у 2024 році зростуть до 2 трлн дол.
Що з СТВ в Україні
Система СТВ включає два етапи: налаштування системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів і створення ринку торгівлі квотами на викиди на основі даних системи МЗВ. Перший етап в Україні частково втілений.
У грудні 2019 року був ухвалений закон №377-IX "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів". Через суттєві затримки із схваленням підзаконних актів запустити систему вдалося лише в кінці 2021 року.
Відповідальним органом щодо налаштування системи МЗВ визначили Міндовкілля. Перші такі звіти від операторів установок планували отримати у 2022 році, однак через велику війну їх подання стало добровільним. Звітування стане обов’язковим для операторів установок лише через три місяці після закінчення воєнного стану. Відповідно зібрати дані зараз украй важко.
Позиція уряду доволі оптимістична: національна система торгівлі викидами в пілотному режимі має запрацювати у 2025 році. Цьогоріч повноцінно запустять систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
Міндовкілля дооцифровує останній важливий її елемент: подання звітності операторами установок. Отже, бізнесу залишається готуватися до нововведень.
Прогресом для України з питань екології стало отримання у 2023 році статусу спостерігача в Севільському процесі. Після повноцінного приєднання до Євросоюзу Україна отримає право голосу в Севільському процесі.
Севільський процес започаткувала Єврокомісія для оновлення екологічних норм та зменшення промислових викидів. У рамках процесу представники влади та бізнесу переглядають найкращі технології та методи управління, обмінюються досвідом та передовою практикою імплементації 75 директиви ЄС, вивчають процедури складання НДТМ та впровадження інтегрованого довкільного дозволу.
Це позитивно впливає на національну політику у сфері запобігання та контролю промислового забруднення у воєнний час та "зеленого" повоєнного розвитку.
У 2024 році має зміцнитися співпраця з Швейцарією та Японією в рамках шостої статті Паризької угоди щодо викупу українських надлишкових квот цими країнами. Це стане додатковим джерелом "зелених" інвестицій для відбудови України.
Чого слід очікувати
При впровадженні СТВ потрібно усвідомлювати важливі питання.
Розподіл квот. Згідно з директивою №2003/87/ЄС квоти можуть розподілятися безплатно або шляхом продажу на аукціонах. Уряд повинен усвідомлювати економічний стан країни і важкі умови ведення бізнесу в умовах війни.
Для України використання безплатних квот дуже важливе. В іншому випадку ми не лише не досягнемо прогресу, а "вб’ємо" середній бізнес та спричинимо "витікання вуглецю" (перенесення діяльності в інші країни).
Продаж квот. Після розподілу безплатних квот варто перейти до продажу квот на аукціонах. У ЄС аукціони проводяться на базі European Energy Exchange (EEX). Держави мають право проводити аукціони окремо. Задля мінімізації корупційних факторів Україні доцільно проводити аукціони і торги на європейській біржі.
Використання доходів. Європейська практика надає свободу ухвалення рішень про використання надходжень від торгівлі квотами, враховуючи їх кліматичну спрямованість. Україні необхідне чітке регламентування: відбудова країни на базі "зеленого" енергетичного переходу.
Побудувати ефективну систему СТВ в Україні буде нелегко. Викиди CO2, пов'язані з війною, перевищують 150 млн тонн, а промисловість втратила понад 30 великих підприємств. З кожним днем цифри тільки ростуть.
Тимчасом у Євросоюзі у 2023 році викиди вдалося знизити на 15,5% порівняно з 2022 роком. Найважливішим драйвером рекордного скорочення викидів СТВ в ЄС став енергетичний сектор. Це стало можливим завдяки збільшенню виробництва електроенергії з відновлюваних джерел замість вугілля та газу.
СТВ – відносно новий, але привабливий та величезний ринок, який може слугувати нашим порятунком. Разом з досягненням кліматичних цілей у країні у нас є чудова можливість за прикладом ЄС акумулювати кошти для розвитку "зеленої" енергетики та пришвидшити перехід бізнесу до ESG-стандартів.
Необхідно бути активними в екологічному експертному середовищі, щоб підготувати якісну законодавчу базу для успішного запуску реформи. За "зеленою" енергетикою і новітніми технологіями майбутнє, яке в наших руках.