На шляху до ЄС: що робити з відходами пакування

У квітні Європарламент ухвалив регламент про управління відходами пакування. Документ встановлює обов'язкові заходи для зменшення кількості таких відходів, зокрема шляхом повторного використання та наповнення.

Що з нового документа Україна має взяти до уваги і чому ці норми варто впроваджувати вже зараз?

Головні зміни

Наш попередній аналіз базувався на пропозиціях європейського уряду. Відтепер регламент погоджено, тож можемо глибше дослідити ці нововведення. Серед ключових заходів для виробників пакування та ритейлу в ЄС передбачені:

• заборона деяких видів одноразового пакування, зокрема в готелях, ресторанах та кафе;
• зменшення надмірного та зайвого пакування;
• впровадження багаторазового пакування у сферах, які відзначаються великими обсягами відходів одноразових упаковок і водночас мають потенціал до повторного використання;
• право споживача наповнювати власну ємність напоями та іншими продуктами харчування;
• заборона шкідливих речовин у складі пакування, що контактує з їжею;
• вимога виготовляти пакування, що підлягає переробці;
• запровадження депозитно-поворотних систем для певних видів пакування.

У найближчі п'ять років виробники товарів та пакування в ЄС мають привести свою діяльність у відповідність до перерахованих норм.

На відміну від чинної директиви, норми нового регламенту мають пряму юридичну дію для держав-членів ЄС. Тобто документ не потрібно адаптувати та імплементувати в національне законодавство, держави-члени Євросоюзу зобовʼязані виконувати регламент у поточній редакції.

Після формальних процедур регламент набуде чинності у 2025 році. Відтоді він стане обов'язковим для всіх країн ЄС, а чинна директива буде скасована. Такі нововведення в законодавстві про пакування пов’язані з тим, що мінімальних цільових показників щодо рециклінгу в ЄС виявилося недостатньо.

Кількість відходів продовжує зростати. З 2012 року по 2020 рік збільшилася частка пакування, що не підлягає рециклінгу. З чинною директивою європейським країнам складно досягти принципів та цілей циркулярної економіки.

Що таке ‎циркулярна економіка і для чого це Україні

Цей напрям економіки повʼязаний не лише з турботою про довкілля. Це про сталий, безпечний і ресурсозберігаючий розвиток країн. На відміну від лінійної, в основі якої принцип "зробив, використав, викинув", циркулярна економіка має на меті використовувати матеріали якомога довше, продовжуючи їх життєвий цикл.

При цьому мінімально вичерпуються природні ресурси, а в громадах з'являються нові робочі місця.

Хоча зараз зв'язок не очевидний, та для нас це має стати вагомим сигналом.

• Для уряду

Які норми до виготовлення й обігу пакування слід затвердити в законодавстві, щоб наблизитися до нових вимог ЄС? Почалися активні перемовини про вступ України в ЄС. Привести у відповідність до норм Євросоюзу наше екологічне законодавство – одна з обов'язкових умов угоди про асоціацію з ЄС.

Аналізуючи українське законодавство в частині "‎Довкілля та зміна клімату", представники Єврокомісії заявили: "Україна повинна враховувати нові директиви і регламенти, які нині ухвалюються в ЄС". Імовірно, у процесі реформування системи управління відходами цей регламент і нам поставлять як обов'язковий.

• Для бізнесу

Вживати заходи для запобігання утворенню нових відходів пакування, а з поточними обсягами – тестувати практики повторного використання та заохочувати до цього споживачів. Досвід країн ЄС має стати для нас уроком. Попередні норми щодо запобігання утворенню відходів мали скоріш декларативний характер і не містили конкретних зобовʼязань.

Ускладнила зменшення відходів пакування і відсутність чітких цілей повторного використання, адже були встановлені лише мінімальні цілі щодо рециклінгу пакування. Від цих прогалин у законодавстві Україна може себе застерегти.

Найкращі європейські практики управління відходами варто включити в наше законодавство вже зараз, поки документи в розробці. Враховуючи довгострокові перехідні періоди (10-15 років), є змога впроваджувати ці заходи поступово.

Що з нововведень ЄС слід узяти до уваги

• Те, що не потребує додаткових коштів, а навпаки – заощаджує гроші

Передусім – запобігати утворенню відходів на етапі розробки дизайну продукції. Наприклад, зменшувати обʼєм пакування, не використовуючи зайвих матеріалів.

Також краще виготовляти пакування, придатне для переробки чи повторного використання. Наприклад, скляна тара ідеально підходить для повторного наповнення напоями й економить чимало енергоресурсу на процесі переробки.

У реформуванні системи управління відходами важливо сфокусуватися на запобіганні утворенню відходів. Саме тому тара, яку можна повторно використати, відіграє критично важливу роль.

Ще один спосіб – надати споживачам змогу наповнювати свою ємність чи контейнер напоями та їжею, які пропонують заклади харчування та магазини. Це те, що бізнесу точно нічого не коштує і не є зайвим навантаженням.

Адже не забуваймо: у період воєнного стану наші підприємці буквально виживають. Бізнеси відновлюються навіть у прифронтових областях, але про заробіток подекуди взагалі не йдеться. Зараз хоча б "вийти в ‎нуль".

Це і просвітництво для споживачів. Люди дізнаються, яка тара придатна для повторного використання, коли такі ємності вважаються безпечними для зберігання їжі та напоїв і що лише необхідно забезпечити їхню чистоту.

З таких кроків починається культура раціонального використання ресурсів. Це один із принципів циркулярної економіки, який застосовують і до пакування.

Для ритейлу такі заходи перспективні з точки зору скорочення витрат на купівлю одноразових ємностей. Тільки вдумайтеся: лише на одну людину за умови щоденної купівлі кави на рік необхідно 365 стаканчиків.

Заощаджені кошти можна спрямувати на розвиток бізнесу: впроваджувати нові потужності та сучасні технології, покращувати клієнтський сервіс, а в реаліях великої війни – ще й регулярно донатити.

Забезпечуючи право споживача на повторне наповнення ємностей, ви робите внесок у захист довкілля, у збереження чистоти громади. Поки що, на жаль, одноразовий посуд та пакування забруднюють наші вулиці, а згодом – і довкілля.

• Те, що вимагає інвестицій, і воно того варте

Запровадження депозитно-поворотної системи (Deposit Return System, DRS). Вона передбачає, що покупці товарів у пакуванні сплачують депозит або заставу, які повертаються їм після здавання пакування в приймальному пункті. DRS забезпечує багаторазове використання пакування та ємностей.

Цей інструмент також допоможе налаштувати роздільне збирання відходів пакування для рециклінгу. З нинішнім обсягом відходів упаковки для країн ЄС це єдиний спосіб досягти цілі – 90% роздільного збору одноразових пластикових пляшок. Таку умову до 2029 року визначає директива. Вочевидь, в Україні маємо не менші виклики з відходами пакування, тож DRS актуальна і для нас.

У новому регламенті згадується, що до 2029 року європейські виробники одноразових пластикових пляшок і металевих контейнерів об'ємом до трьох літрів повинні забезпечити роздільне збирання такого пакування шляхом створення депозитно-поворотних систем.

Наявність такої системи стимулює споживачів повертати відходи пакування у визначене місце, а не викидати в смітник. При купівлі продукції, на яку поширюється DRS, люди платять додаткові кошти (у Німеччині – 0,2 євроцента).

Важливо забезпечити покупцям зручну інфраструктуру, зокрема встановити автомати для тари в продуктових точках. Для початку можна спробувати простіший формат: ввести в цю схему приймальні пункти для тари.

DRS заохочує розробників екодизайну шукати ефективні рішення для зовнішнього вигляду товарів, а саме – робити їх придатними для повторного використання та перероблення (принцип bottle-to-bottle recycling). До речі, у ЄС з 2030 року можна буде виготовляти тільки таке пакування.

В Україні невдовзі встановлять цілі з рециклінгу і відповідальність за їх невиконання. Тож виробникам товарів та ритейлерам слід впроваджувати депозитні системи та заохочувати покупців повертати тару у відповідні місця.

Трохи лікбезу

Варто розрізняти депозитно-поворотну систему, reuse (повторне використання) та refill (повторне наповнення ємностей). Реюз – широке поняття. Депозитно-поворотна система може бути одним з різновидів реюз-систем.

Новий регламент передбачає обов'язкові цілі щодо повторного використання для певних секторів, які визначені як такі, що продукують найбільше відходів. Для різних суб'єктів господарювання встановлюються різні кількісні показники. Для когось з 2030 року буде 20%, для когось – 10%, а з 2040 року – 80%.

Наприклад, з 2030 року виробники великої побутової техніки повинні забезпечити для 90% своїх товарів пакування, придатне для повторного використання.

Передбачені і винятки. Наприклад, цілі повторного використання не будуть застосовуватися до мікропідприємств і до тих суб'єктів ринку, які утворили не більше 1 тис кг пакування за рік. Якщо ж це кінцеві дистриб’ютори, то для них норми не обов'язкові, якщо їх торговельна площа не перевищує 100 кв м.

Зараз у ЄС активно впроваджують багаторазове наповнення та повторне використання тари, щоб забезпечити обіг ресурсів. Як це працює? Пакування не відразу йде на переробку (про смітник навіть не згадуємо, оскільки це не належить до циркулярної економіки), а проходить максимально допустиму та безпечну кількість циклів використання. Для цього і запускають DRS.

Депозитно-поворотні системи успішно працюють

За оцінками Global Plastics Policy Centre, до 2025 року у світі працюватимуть 59 DRS для збору та повторного використання багаторазового пакування, а також для переробки одноразових ємностей для напоїв. Очікується, що DRS будуть доступні 0,5 млрд людей. У кожній країні – свої особливості функціонування DRS: різні структури та управління системою, різні суми депозитів і типи пакування.

Україна може скористатися іноземним досвідом. Контекст життя в кожній країні чи громаді може впливати на попит на ті чи інші екологічні рішення і на те, як їх потрібно вдосконалити з урахування потреб та можливостей мешканців. Більше про вигоди від впровадження DRS – у посібнику Zero Waste Alliance Ukraine.

Чи зросте фінансове навантаження на бізнес

На старті без витрат не обійтися. Кошти підуть на закупівлю ємностей, мийних потужностей, налагодження логістики. Однак чим більш розгалужена система, тим менше інвестицій вона потребує, а отже, швидше окупиться.

Це внесок у зміни, які все одно чекають на ритейлерів. Для будь-яких змін законодавство пропонує перехідний період. У випадку з DRS у Євросоюзі – це п'ять років. В Україні, може, не в такі близькі терміни, а, скажімо, упродовж десяти років для певних секторів цілком можливо перейти до багаторазового пакування.

Поки є змога робити це поступово, виховуючи серед людей культуру повторного використання. Реюз-рефіл-практики слід вводити великим гравцям споживчого ринку. Бізнес може протестувати різні рішення й обрати те, що найбільш пасує його сегменту товарів та послуг, те, що відгукнеться цільовій аудиторії.

Захист довкілля на часі

Громадськість повинна активно долучатися до екологічного процесу. Малими кроками творяться великі зміни. Потрібно починати із себе: зменшувати кількість відходів у власних оселях. Спробуйте одноразові речі замінити на багаторазові, а якщо відходи утворюються, сортуйте їх і віддавайте на рециклінг.

Громади спільно з бізнесом мають забезпечити роздільне збирання відходів пакування. Паралельно слід підвищувати екологічну свідомість населення, пояснювати, чому реюз та рефіл – це в тому числі про економію наших коштів.

Тільки об'єднавши зусилля, держава, бізнес та громадськість реформують систему поводження з відходами в найдоцільніший спосіб. Безпечно, економічно й екологічно вигідно для всіх.