Де критична точка або Чому зниження доходів Росії на 14% не зупиняє війну
Наскільки ефективними є санкції ЄС проти Росії та як прикрити шляхи обходу, які вона постійно знаходить?
У відповідь на російське вторгнення в Україну, міжнародна спільнота впровадила безпрецедентні санкції проти Російської Федерації, спрямовані на обмеження її економічних та фінансових можливостей.
Ці заходи включали ембарго на імпорт російської нафти країнами ЄС та G7, а також встановлення цінового ліміту на російську нафту та нафтопродукти. Росія втратила через санкції мільярди.
Проте РФ постійно шукає шляхи їх обходу. Тож світовому співтовариству треба зосередитися на пошуку та ліквідації лазівок.
У той час як Україна відзначає трагічну річницю двох років повномасштабного вторгнення, є очевидна необхідність заборонити закрити всі лазівки в санкціях проти російського викопного палива, щоб запобігти подальшій ескалації кремлівської агресії в Європі за межами України.
Зокрема, знизити цінове обмеження на російську нафту та забезпечити його дотримання, запобігти розширенню російського тіньового флоту танкерів, закрити нафтопереробну лазівку, повністю заборонити імпорт російського СПГ і вжити системних заходів для зменшення споживання нафти і газу. Iз таким закликом понад 290 організацій звернулись до лідерів G7 та ЄС.
Санкції та збитки
Головною метою санкцій на російське викопне паливо було зменшення доходів, які могли би підтримувати воєнні зусилля Росії, поряд зі збереженням стабільності на світових енергетичних ринках.
Ці дії стали частиною ширшої стратегії, спрямованої на дипломатичний та економічний тиск на Росію, з метою змусити її припинити агресію і підкоритися нормам міжнародного права.
Санкції, запроваджені проти Росії, націлені на обмеження її доходів від експорту викопного палива, ключового джерела фінансування для Кремля. Ці заходи включали введення цінового ліміту на російську нафту та ембарго на її імпорт з боку країн ЄС і G7.
Перший рік санкцій виявився достатньо ефективним.
За рік після введення нафтових санкцій проти Росії, її доходи від продажу нафти зазнали значного удару, скоротившись на 34 мільярди євро. Коли 5 грудня 2022 року було встановлено ліміт ціни у 60 доларів за барель і заборона на імпорт російської нафти, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що це серйозно вплине на доходи Росії, обмеживши її здатність вести війну в Україні.
Проте, через рік стає зрозуміло, що санкції не зломили рішучість Кремля продовжувати агресію. Дослідження показало, що заборона ЄС на імпорт нафти та обмеження цін G7 зменшили доходи Росії від нафти на 14%, коштувавши країні 34 мільярди євро.
Спочатку санкції мали значний вплив, особливо в першому кварталі 2023 року, коли доходи від продажу нафти знизилися на 180 мільйонів євро щодня.
Втім, неефективний контроль і моніторинг дотримання цінових обмежень з боку країн G7 дозволили Росії компенсувати втрати завдяки збільшенню надходжень від експорту нафти у другій половині року.
Нафтопереробна лазівка
Існування "нафтопереробної лазівки" також дозволило третім країнам імпортувати російську нафту, переробляти її і експортувати нафтопродукти до країн, що ввели санкції.
Це створило суттєві прогалини у санкційному режимі, дозволяючи Росії обходити обмеження і продовжувати отримувати значні доходи.
З грудня 2022 по грудень 2023 року країни коаліції цінового ліміту імпортували нафтопродукти на суму 8,5 мільярда євро, виготовлені з російської сирої нафти, говориться у звіті Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
Цей обсяг імпорту за 13 місяців фінансово еквівалентний 68% річних зобов'язань ЄС щодо допомоги Україні з 2024 по кінець 2027 року.
У 2023 році спостерігалося зростання на 44% за рік обсягу імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти, країнами які запровадили санкції.
З моменту введення цінового ліміту і до грудня 2023 року США імпортували нафтопродукти, виготовлені з російської нафти, на суму 1,6 мільярда євро. На виготовлення цих продуктів для США було закуплено російської сирої нафти на суму 807 мільйонів євро.
Сукупно країни коаліції цінового ліміту імпортували дизельне паливо, виготовлене з російської сирої нафти, на суму 2,4 мільярда євро.
Це призвело до того, що імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти, сформував значні податкові надходження для Кремля, що склали приблизно 1,7 мільярда євро з грудня 2022 по грудень 2023 року.
Незважаючи на зусилля зі зниження доходів Росії від експорту нафти, використання "нафтопереробної лазівки" і недостатній контроль дотримання цінового ліміту ускладнили досягнення цієї мети.
Цінова стеля та її подолання
Коаліція країн, що запровадили ціновий ліміт, включає Європейський Союз, країни G7 та Австралію. Норвегія та Швейцарія також дотримуються політики цінового ліміту. Зусилля цих країн спрямовані на обмеження доходів Росії від продажу нафти та нафтопродуктів, але виявлені лазівки вимагають додаткових заходів для забезпечення ефективності санкцій.
Санкції мали за мету значно обмежити її доходи від експорту нафти. Однак, введення цінового ліміту та ембарго на імпорт не досягли повної ефективності через існуючі лазівки. Незважаючи на це, заходи мали певний вплив на фінансовий стан Росії.
Рекомендації щодо посилення їх ефективності включають запровадження заборони на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти, та підсилення контролю за дотриманням цінового ліміту, щоб мінімізувати можливості для обходу санкцій і зменшити фінансову підтримку Кремля.
У грудні 2023 року, якби було встановлено ціновий ліміт у 30 доларів за барель, доходи Росії могли б знизитися на 2,65 мільярда євро або на 24% в місячному вимірі. Якби такий ліміт був застосований з грудня 2022 року, коли санкції були введені вперше, зниження експортних доходів могло б скласти 25% або 37 мільярдів євро. Таке зниження доходів вказує на потенційну ефективність санкцій, якщо б вдалося уникнути лазівок у їх застосуванні.
Загалом, застосування цінового ліміту та ембарго призвело до зниження експортних доходів Росії приблизно на 14%. Цей результат підкреслює значні втрати для російської економіки, хоча і не досяг повного потенціалу через лазівки, як-от переробка нафти третіми країнами та подальший експорт нафтопродуктів до країн, що ввели санкції.
Лазівки та їх перекривання
Потенціал для додаткового зменшення доходів Росії існує, зокрема, через заборону на імпорт нафтопродуктів, отриманих з російської нафти, та посилення контролю за дотриманням цінового ліміту.
Ці заходи можуть значно збільшити тиск на російську економіку та обмежити можливості фінансування воєнних дій.
Ключові рекомендації щодо посилення контролю дотримання санкцій проти російської нафти включають:
- вимогу до морських страховиків перевіряти банківські виписки, щоб підтвердити, що ціна на нафту була нижчою за встановлений ліміт;
- запровадження більш суворих штрафів для суб'єктів, які порушують політику цінового ліміту;
- введення програми перевірки страхування на випадок розливу нафти для суден, які прямують через води країн, що ввели санкції, аби виключити "тіньові" танкери без страховки від проходження через ключові маршрути.
Якщо реалізувати ці заходи, можна значно покращити дотримання санкцій, зменшити доходи Росії від експорту нафти та посилити економічний тиск на країну.
Однак, для цього потрібна скоординована діяльність на міжнародному рівні та готовність до впровадження більш жорстких заходів з боку країн, що входять до коаліції цінового ліміту.
Ці кроки дозволять зробити санкції більш ефективними, обмеживши економічну спроможність Росії фінансувати воєнні дії в Україні та гібридну агресію по всьому світу.