Що означають результати COP28

Слово "#Actionism" зустрічало пасажирів, що прибували до Міжнародного аеропорту Дубаю, включно з більшістю зі 100 тис учасників кліматичних переговорів, активістів, галузевих лобістів та інших учасників цьогорічної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань зміни клімату COP28 та пов’язаних заходів. 

Це слово миготіло на рекламних оголошеннях у метро, яке з’єднує аеропорт з офіційним місцем проведення COP28, але чомусь дуже мало використовувалось впродовж конференції. 

Це ж саме слово можна було побачити тут і там на білбордах уздовж двох головних доріг, кожна з яких має щонайменше десяток смуг, і які простягаються через усе місто. 

Цим неологізмом організатори хотіли передати не просто дію (action), а "енергійну дію, спрямовану на зміни".

Ця спроба переосмислити буденне слово добре відображає суть COP28 – одного з найбільш сюрреалістичних кліматичних самітів сьогодення. 

У порівнянні з минулими роками, цього року цинізм до цього заходу було набагато легше відчути на тлі показного багатства Дубаю, здобутого викопним паливом, недолуго спланованого міста, ніби побудованого для автомобілів, а не людей, і того факту, що конференцію очолював генеральний директор компанії, що спеціалізується на викопному паливі.

Але цинізм не допоможе в боротьбі з глобальним потеплінням. Учасники COP28 досягли справжнього прогресу, хоч показні "зелені" заяви політиків і заважають його бачити. 

За два тижні до початку конференції в Об'єднаних Арабських Еміратах відкрили найбільшу в світі сонячну електростанцію з панелями потужністю два гігавати на 20 квадратних кілометрів, яка живить майже 200 тис будинків в ОАЕ за ціною 0.0132 дол. за кіловат-годину. Це одна з найнижчих у світі цін на електроенергію, що поставляється в таких масштабах.

Це не єдиний привід для радощів. Прибічники відновлюваної енергетики можуть радіти тому, що 118 урядів взяли зобов’язання потроїти світові потужності відновлюваної енергетики і подвоїти щорічні темпи підвищення енергоефективності до 2030 року. 

Ядерна галузь також має привід для радості: 22 уряди пообіцяли потроїти світові потужності атомної енергетики до 2050 року. Обидва ці зобов’язання – це гарні новини для клімату. 

Світові потрібні як відновлювані джерела енергії, так і ядерна енергетика, щоб швидко скоротити використання викопного палива. Швидке нарощування низьковуглецевих потужностей наразі є дуже важливим – важливіше, навіть, за те, що в угоді COP28 йдеться про "поступову відмову", "поступове скорочення" і навіть про "відмову" від викопного палива. 

Зобов’язання взяте під час COP28 щодо скорочення викидів метану (CH4) оцінити складніше – саме тому, що ми маємо повністю перестати використати викопні види палива. 

Хоча вуглекислий газ (CO2) є найбільшим чинником кліматичних змін. Метан (CH4) є відповідальним за 45% глобального потепління в цьому десятилітті, навіть незважаючи на те, що він залишається в атмосфері на коротший термін, ніж CO2.

Тож коли Агентство з Охорони Навколишнього Середовища США оголосило 2 грудня, на третій день COP28, що воно нарешті розробило довгоочікуване правило щодо скорочення викидів CH4 в нафтогазовому секторі приблизно на 80% протягом 15 років – це було набагато більше, ніж влучний символічний жест. 

Агентство також зобов'язалось виділити 1 мільярд доларів на допомогу іншим – малим – країнам у вирішенні цієї проблеми. Деякі з них внаслідок цього приєднались до глобального зобов'язання щодо метану (Global Methane Pledge, започаткований під час COP26 у Глазго і закріплений на COP27 у Шарм-ель-Шейху), фактично взявши на себе обов’язок скоротити загальні викиди CH4 на 30% до 2030 року. 

Все це відбувається на тлі ухвалення закону ЄС, який встановлює жорсткі стандарти щодо витоків CH4. Як часто буває з законодавством ЄС, це положення сягатиме далеко за межі європейських кордонів.

Ще одна важлива заява пролунала 2 грудня: 50 найбільших нафтогазових компаній світу, серед яких ExxonMobil, Shell, SaudiAramco та ADNOC (компанія, очолювана Султаном аль-Джабером, президентом COP28), пообіцяли майже повністю ліквідувати свої викиди CH4. 

Це означає вирішення проблеми як викидів, так і рутинного спалювання CH4. Хоча остання практика вже два десятиліття як заборонена в ОАЕ, вона залишається основною причиною постійного туману і забруднення повітря в Дубаї. Будемо сподіватись, що "actionism" нарешті перетворить цю обіцянку на реальність.

Кліматичні активісти ставлять під сумнів мотиви компаній нафтогазової галузі – і мають на це причини. Вони наголошують, що такі обіцянки можуть відволікти увагу від необхідності скорочення викидів як CH4, так і CO2 від використання викопних видів палива, а не лише від їх видобутку. 

Їхній скептицизм підживлюється такими коментарями, як заява генерального директора Occidental Petroleum Вікі Голуб на конференції S&P Global CERAWeek на початку цього року, яка сказала, що купівля Occidental технології прямого уловлювання повітря "дає нашій галузі можливість продовжувати існувати протягом наступних 60, 70, 80 років, протягом яких, на мою думку, [ця галузь] залишатиметься дуже важливою". 

Заява Голуб висвітлила моральні ризики пов’язані з цим питанням краще, ніж будь-хто з кліматичних активістів.

І все ж це не применшує позитивних результатів, що їх надасть скорочення викидів CH4 в цьому десятилітті (або від більш масштабного впровадження технологій видалення вуглецю). 

Але питання чи корисними є конференції COP піднімає ширше, майже філософське питання: Як бути з нібито безкоштовним (а іноді і прибутковим), з вузької технічної точки зору, скороченням викидів CO2 та CH4 (або будь-яких інших викидів), на які поки що ми тільки чекаємо?

Зрештою, нафтогазові компанії зобов’язуються припинити марнувати газ – один з двох основних продуктів цих компаній, який до речі стає все більш важливим і прибутковим. 

В ідеалі, для досягнення таких домовленостей не потрібен спектакль, яким є саміти COP. Проте, як показує зобов'язання по CH4, очевидно, що цей цирк поки що є потрібним.

Проблема полягає в тому, що координація зобов’язань представників нафтогазової промисловості, громадянського суспільства та урядів щодо оцінки, звітування, верифікації та, зрештою, забезпечення дотримання уніфікованого набору стандартів вимагає часу та зусиль. 

Недаремно процес СОР, який рясніє абревіатурами, перетворив "MRV" на дієслово.Тепер завдання полягає в тому, щоб MRV(E): оцінювати, звітувати, перевіряти і забезпечувати виконання зобов'язань щодо відновлюваних джерел енергії, ядерної енергетики та викидів CH4, які були прийняті під час COP28, не забуваючи при цьому про загальний контекст цієї роботи.

Очевидно, є перешкоди, які мають бути подоланими, навіть – чи то особливо – якщо будуть скорочені шкідливі викиди – безкоштовний процес, в якому зацікавлені і самі представники промисловості. 

Ключове завдання міжнародних зустрічей, як і низьковуглецевих технологій, полягає в тому, щоб зосередитися на якнайшвидшому зниженні вартості, причому якнайшвидше. З огляду на це, COP28 може виявитися щонайменше такою ж важливою сходинкою у глобальній гонці за чисту енергію, як і будь-який з попередніх кліматичних самітів ООН.

Copyright: Project Syndicate, 2023.
www.project-syndicate.org
Accompanying this commentary is a video from Project Syndicate’s Is COP28 Delivering? Video series, which you can watch here.