Нова адміністративна процедура. Що про неї потрібно знати?

З 15 грудня 2023 року набирає чинності закон "Про адміністративну процедуру", який встановлює новий порядок взаємодії держави та органів місцевого самоврядування з громадянами та бізнесом майже в усіх сферах відносин.

Закон є справді революційним. Процедура ухвалення рішення стає прозорою та зрозумілою. Запроваджуються змагальні правила, подібні до тих, що існують у судовому процесі. І все це на етапі до прийняття рішення. 

Це, безумовно, наділяє приватних осіб реальними можливостями доводити власну позицію під час вирішення питань, що їх стосуються.

Закон застосовуватиметься до проваджень, які виникають під час виконання інспекційних повноважень у сфері контролю та нагляду, наприклад, за наслідками перевірок господарської діяльності, у разі застосування стягнень, а також у сфері надання адміністративних послуг, наприклад, у сфері реєстрації бізнесу, нерухомості, видачі дозволів, сертифікатів, ліцензій тощо.

Початок адміністративного провадження

Адміністративне провадження може розпочинатись як за заявою особи (індивідуальна заява), групи осіб (колективна заява), так і за ініціативою адміністративного органу.

Адміністративний орган може ініціювати адміністративне провадження у таких випадках:

1. під час виконання адміністративним органом його повноважень, наприклад, у разі проведення перевірок у сфері контролю та нагляду, здійсненні інших контрольних функцій тощо;
2. настання події, що є підставою для прийняття адміністративного акту, наприклад, введення карантину, евакуація громадян із небезпечних зон та ін.;
3. виявлення адміністративним органом порушення права особи або публічного інтересу, наприклад, у разі надходження повідомлення про порушення правил забудови, захоплення земельних ділянок, порушення правил пожежної безпеки тощо.

Ключові принципи 

Закон визначає демократичні принципи адміністративної процедури. Серед найбільш цікавих положень можна виділити такі:

1. усі сумніви мають тлумачитися на користь особи. Дії та вимоги особи вважаються правомірними, доки не буде доведено інше;
2. адміністративний орган не має відступати від своїх попередніх рішень у подібних справах. Зміна позиції має бути належно мотивованою. Правові позиції Верховного Суду підлягають обов’язковому врахуванню;
3. адміністративний орган зобов’язаний встановити обставини, що мають значення для справи, та, за необхідності, зібрати для цього докази. Особа має право бути заслуханою та може витребувати та надати документи, що стосуються обставин справи;
4. адміністративний акт має прийматися з дотриманням балансу між правами особи та цілями, для досягнення яких він спрямований. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів мають бути найменшими.

Учасники адміністративного провадження

Учасниками адміністративної процедури можуть бути:

1. заявник, тобто особа, яка для реалізації свого права або виконання обов'язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акту;
2. особа, стосовно якої адміністративним органом ініційоване адміністративне провадження;
3. скаржник, тобто особа, яка звертається до адміністративного органу за захистом свого права із скаргою;
4. заінтересована особа – інша особа, на право або інтерес якої може негативно вплинути адміністративний акт. Така особа залучається за клопотанням учасника провадження, за ініціативою адміністративного органу або може самостійно просити надання їй статусу заінтересованої особи.

До участі в адміністративному провадженні можуть бути залучені також свідок, експерт, спеціаліст та перекладач. Інтереси особи може представляти представник.

Якщо провадження стосується великої кількості осіб, то можуть залучатись їхні представники, а також представники громадських об’єднань. Про початок такого провадження розміщується повідомлення у медіа або на сайті адміністративного органу. 

Для представництва осіб із спільним інтересом адміністративний орган може вимагати призначити спільного представника.

Строки розгляду адміністративних справ

Адміністративне провадження починається з дня отримання заяви, прийняття рішення про початок адміністративного провадження або вчинення першої процедурної дії у справі.

Якщо інше не встановлено законом існують такі строки розгляду адміністративних справ:

1. не більше, ніж 30 днів після надходження заяви;
2. не більше, ніж 45 днів з дня реєстрації заяви у разі проведення слухань.

Такі строки можуть бути одноразово продовжені на 15 календарних днів.

Якщо справу неможливо вирішити колегіальним органом у наведені вище строки, така справа має бути вирішена на його першому засіданні після закінчення зазначеного строку.

Якою є процедура доказування?

З огляду на принципи адміністративної процедури, права учасників та повноваження адміністративного органу, процедура доказування є подібною до судового процесу. 

Обставини справи встановлюються на підставі пояснень учасників, документів, даних реєстрів, результатів обробки даних в автоматичному режимі, речей, пояснень свідків, висновків експертів, консультацій та роз’яснень спеціалістів. Може здійснюватися огляд приміщень та територій. 

Учасник провадження в будь-який момент до прийняття рішення має можливість подати свої пояснення та докази. Подання таких доказів є обов’язком учасника.

Також учасник справи може клопотати про витребування документів, призначення експертизи, вчинення інших дій, які не суперечать закону, просити про залучення інших учасників справи тощо. Такі клопотання розглядаються не пізніше трьох робочих днів.

Адміністративний орган зобов’язаний дослідити як сприятливі, так і несприятливі для учасників адміністративного провадження обставини. За необхідності самостійно зібрати для цього документи та докази. 

У разі, якщо для вирішення справи необхідно отримати погодження іншого органу, адміністративний орган звертається для цього до такого органу. Якщо протягом установленого строку не надійшла відмова в погодженні, то погодження вважається отриманим. 

Чинність адміністративного акту

За загальним правилом адміністративний акт набирає чинності для учасника провадження з дня його доведення до його відома та діє до часу втрати ним чинності.

Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок: його виконання; закінчення строку дії; відкликання правомірного адміністративного акту органом, що його прийняв; визнання недійсним протиправного адміністративного акту органом, що його прийняв; скасування акту в порядку адміністративного оскарження або судом; з інших причин, які визначені законом.

Закон вводить поняття нікчемності адміністративного акту, тобто такого, який не набирає чинності. Нікчемним є адміністративний акт, якщо він містить очевидні недоліки, наприклад, якщо акт прийнятий органом, який немає на це відповідних повноважень, якщо виконання акту є об’єктивно неможливим, відсутні відомості про орган, який прийняв акт, та ін.

За певних умов правомірний адміністративний акт може бути відкликаний адміністративним органом, а протиправний – може бути визнано недійсним.

Адміністративне оскарження

Як адміністративний акт, так і деякі процедурні рішення, дії або бездіяльність адміністративного органу можуть бути оскаржені особою, права якої порушуються.

Скарга розглядається адміністративним органом вищого рівня, якщо інший орган не визначений законом. У такому органі може бути утворена комісія з розгляду скарг, рішення якої має рекомендаційний характер та враховується адміністративним органом, що розглядає скаргу.

За клопотанням скаржника подання скарги зупиняє дію адміністративного акту, що оскаржується.

За результатом розгляду скарги, орган оскарження може, зокрема: скасувати акт, зобов’язати адміністративний орган видати новий акт, прийняти новий акт, зобов’язати адміністративний орган відшкодувати шкоду, завдану протиправним адміністративним актом та ін.

Виконання адміністративного акту

Адміністративний акт є обов’язковим до виконання. Адміністративний орган може визначити порядок його виконання, зокрема відстрочити його виконання.

Якщо адміністративний акт добровільно не виконано його адресатом, то адміністративний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, якими можуть бути: накладення грошового стягнення, вчинення дій за рахунок зобов’язаної особи, безпосередній вплив. 

Накладення грошового стягнення здійснюється за постановою адміністративного органу, якою одночасно встановлюється новий строк для виконання акту. Розмір грошового стягнення складає:

1. 1190-9010 грн – для фізичних осіб;
2. 2975-30005 грн – для юридичних осіб, громадських об’єднань та ФОП.

Грошове стягнення може бути подвоєне, якщо акт не виконано у новопризначений строк.

Якщо виконання акту доручено іншій особі за рахунок його адресата або його такий акт виконаний адміністративним органом, то адміністративний орган звертається до суду з вимогою про відшкодування шкоди.

Безпосередній вплив як крайній захід може полягати у застосуванні фізичного впливу до особи, її майна та ін. Наприклад, безпосередні вплив може здійснюватися під час знесення самочинного будівництва, виселенні особи тощо. 

Якщо особа під час заходів впливу чинить опір, то до неї можуть бути застосовані примусові заходи. Для цього адміністративний орган може звертатися до відповідних правоохоронних органів для забезпечення заходів безпеки.