ESG як ключ до зеленого та стійкого повоєнного відновлення України
За офіційними підрахунками Світового банку, на початок 2023 року внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації до України було спричинено збитки на понад 400 млрд дол. США (The World Bank, 2023).
Кожен день війни додатково приносить в середньому 5-6 млрд грн додаткових втрат (DW, 2022).
Обсяг фінансових потреб є відчутним і, вочевидь, потребує залучення приватних ресурсів для відновлення країни після війни. Яким чином Україна зможе залучити приватний сектор до процесів повоєнного відновлення?
Які ко-бенефіти можна буде отримати в результаті створення привабливих умов для залучення приватного капіталу? Ці та інші питання потребують системної відповіді та узгодженого плану дій.
Трансформація світової фінансової системи
Сучасний фінансовий ринок знаходиться на завершальній стадії формування умов для переходу на принципи стійкого фінансування. Кінцева мета – забезпечити стійкість фінансової системи (англ. financial sustainability) шляхом стимулювання фінансів сталого розвитку (англ. sustainable finance).
Фактично, починаючи з 2004 року відбувалося тестування принципів фінансів сталого розвитку (англ. Environmental, Social and Governance Principles, ESG; укр. Екологічні, Соціальні та Управлінські Принципи), перевірка необхідних інституційних змін, які вже з 2020 року стали частиною стратегічних документів на національному рівні та почали проникати в законодавство найбільших економік світу (наприклад, Зелена Угода ЄС, XIV П’ятирічний план КНР тощо).
Наразі, світові фінансові центри активно борються за можливість перенаправити "зелені потоки" у свій бік та зберегти провідні позиції. Дуже ймовірно, що разом із закінченням війни, Україна стикнеться із зовсім новим світом та умовами ведення бізнесу.
Чи повинні ми чекати припинення війни для того, щоб розпочати необхідні реформи? Чи не можемо ми використати такі реформи для підтримки зеленого і сталого повоєнного відновлення – залучити приватний капітал?
Фінансовий ринок шукає нові можливості
Ресурси світового фінансового ринку вже давно перевищують реальні активи, де тільки ринок похідних фінансових інструментів на порядок більший за світовий ВВП (BIS, 2023).
В додаток до цього, нові умови на фінансовому ринку спрямовують діяльність банківських та небанківських установ в бік зелених та стійких проєктів, які або повинні відповідати добровільним вимогам посередників (див. Sustainability Stock Exchanges Initiative), або законодавчо визначеним приписам.
Зокрема, найбільший торговельний та фінансовий партнер України – ЄС, узгодив Стратегію розвитку фінансів сталого розвитку, відповідний План дій та План фінансування (ЄС, 2020).
У практичній площині передбачені зміни відбуваються за трьома напрямками: формування нових фінансових продуктів (Директива 2014/65, Директива 2016/97, Регламент 2016/2011); здійснення інвестицій (Директива 2016/2341, Регламент 2020/852, Делегований Регламент 2021/2139); оцінка нефінансових ризиків та підготовка відповідної звітності (Директива 2022/2464, Директива 2014/95, Регламент 2019/2088, Делегований Регламент 2023/363, Делегований Регламент 2021/2178, Делегований Регламент 2022/1214, Регламент 2019/2089).
В результаті, фінансові установи активно перебудовують свою діяльність відповідно до нових вимог, шукаючи можливості для поступового зростання фінансових результатів в нових умовах.
Окрім фінансової складової, зовнішня торгівля є сьогодні й залишатиметься важливим каналом для залучення фінансових ресурсів до України. В цьому напрямку ЄС, як найбільший торговельний партнер, також веде активну законотворчу діяльність.
Так, переваги й недоліки прикордонних обмежувальних заходів, спрямованих на врегулювання вмісту викидів парникових газів в імпортованій продукції (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism, Carbon Farming initiative), вже активно обговорюються.
Водночас соціальні та управлінські аскети незабаром також будуть врегульовані на рівні ЄС та вже є частиною законодавства Німеччини (Lieferkettengesetz, 2021). Навіть попри неготовність німецьких компаній до розкриття нефінансових ризиків в межах ланцюгів постачання (більше чверті опитаних підприємств Німеччини готові припинити торговельні відносини з постачальниками з "проблемних країн", WiWo, 2023), вже з 2024 року відповідні контрагенти будуть змушені надавати подібну інформацію.
Висновки
Враховуючи значні обсяги руйнувань та пов’язаних збитків, залучення приватного капіталу до повоєнного відновлення є необхідним. При цьому світовий фінансовий ринок активно запроваджує ESG принципи до своїх бізнес-процесів.
Особливо активними ці процеси є в ЄС, де формування фінансових продуктів, здійснення інвестицій, а також оцінка ризиків (як і підготовка різних звітів) вже відбувається з урахуванням цих вимог.
Саме тому необхідним є врахування цих вимог в процесі підготовки як стратегічних планів, так і конкретних проєктів повоєнного відновлення. Це дасть можливість не тільки залучити необхідні ресурси, а й значно прискорить процеси інтеграції вітчизняного бізнесу до європейського ринку.
Співавтор: Раймунд Шварце, Центр дослідження довкілля імені Гельмгольца (Німеччина)