Еволюція та нові можливості "інвест-нянь"

Співавтор: Ігор Марчук – Народний депутат України, Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку

У серпні Верховна Рада підтримала у другому читанні урядовий законопроєкт №8138 та внесла зміни до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні". 

Цій важливій для залучення інвестицій в Україну події передувала багатомісячна злагоджена робота Міністерства економіки, Комітету економіки ВРУ та уповноваженої державної установи UkraineInvest, спрямована на доповнення закону положеннями, продиктованими реаліями сьогодення. 

Законопроєкт покликаний вдосконалити систему надання інвестиційних стимулів, а також розширити доступ до неї завдяки зниженню вимог до порогового обсягу інвестицій (12 мільйонів євро замість 20) та кількості робочих місць (від 10 до 50 робочих місць замість 80), наданню дозволу на початок впровадження проєктів до підписання спеціального інвестиційного договору з державою, введенню нових форм підтримки та багатьом іншим важливим змінам. 

Чому закон матиме ключове значення для відбудови України за участі приватного сектору та як його прийняття змінює інвестиційний ландшафт України?

"Інвест-няні" до війни

Закон про "інвест-нянь" набув чинності в лютому 2021 року і став першою повноцінною системою стимулювання інвестицій в Україні – на кшталт схожих систем, що передбачені законодавством більшості країн-сусідів. 

Ухвалення Кабміном у червні – серпні того ж року відповідних підзаконних актів дало "зелене" світло для доступу інвесторів до передбачених законом інвестиційних стимулів. 

Характерно, що попри значну увагу медіа до передбаченої законом можливості отримати від держави інвестиційного менеджера, який забезпечить супровід реалізації проєкту (так звана "інвест-няня", функції якої колективно виконує команда UkraineInvest), увагу бізнес-спільноти привернула насамперед можливість отримати державну підтримку до 30% від капітальних інвестицій у новий проєкт, зокрема, шляхом побудови інженерно-транспортної інфраструктури, звільнення від сплати податку на прибуток до 5 років, а також від ПДВ та імпортного мита при ввезенні нового обладнання. 

Ці та інші стимули "інвест-няні" врешті-решт допомогли UkraineInvest залучити до розробки станом на лютий 2022 року 28 нових інвестиційних проєктів на загальну суму близько 2,29 млрд доларів США. 

2 проєкти на суму 96 млн доларів США із супроводжених установою подали заявки до Мінекономіки за одержанням стимулів у грудні 2021 р. та пройшли всі передбачені процедури погодження до лютого 2022 р. 

Проте війна стала на заваді запланованому на березень 2022 року підписанню інвестиційних угод: власники прийняли рішення призупинити реалізацію проєктів, деякі об’єкти були фізично пошкоджені. Станом на зараз UkraineInvest супроводжує 10 інвестиційних проєктів на суму 1,25 млрд доларів США у відповідності до закону про "інвест-нянь". 

Адаптація до нових реалій

Із початком повномасштабного вторгнення постало питання напрацювання комплексного рішення для приведення закону у відповідність до нових економічних реалій. Почались консультації за участі широкого кола стейкхолдерів щодо того, як "інвест-няні" можуть стати дієвим механізмом залучення приватних інвесторів до післявоєнної відбудови різноманітних галузей економіки. 

Попередньо напрацьований UkraineInvest та комітетом економіки ВРУ пакет пропозицій став відправною точкою цієї роботи, заклавши кілька векторів майбутніх змін до закону:

Зниження порогових вимог. Двома основними вимогами першої ітерації закону було вкладення інвестором щонайменше 20 мільйонів євро, а також створення принаймні 80 високооплачуваних робочих місць. 

Законопроєкт №8138 виходив із потреби надати доступ до системи, по-перше, меншим інвестиційним проєктам, а по-друге – проєктам у менш трудоємних і більш технологічних галузях. 

У результаті Парламент підтримав зниження інвестиційного порогу до 12 мільйонів євро, а також запропонований підкомітетом взаємодії держави і бізнесу та інвестицій перехід на ступінчасту систему вимог до кількості робочих місць (понад 10, 30 або 50), які залежатимуть від рівня заробітної плати та яка на 50, 30 або 15% має бути вищою ніж середня заробітна плата за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проєкт. 

Такі зміни не лише дозволять збільшити доходи працівників та врахувати курсові коливання 2022 року, а й загалом розширять доступ до стимулів для середнього бізнесу та для високотехнологічних підприємств.

Нові форми підтримки. Система "інвест-нянь" передбачає набір інвестиційних стимулів, що мають універсальний характер та є актуальними для підприємств різних галузей економіки. Водночас, практика взаємодії з інвесторами, зацікавленими в реалізації проєктів в рамках цієї системи, показала, що деякі стимули можна зробити більш гнучкими. 

Поряд із вже передбаченою можливістю інвестора отримати від держави чи громади побудований їхнім коштом об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури (наприклад, під’їзні дороги та колії, інженерні комунікації (електро– газо– водо- постачання), лінії зв’язку тощо), парламентарії погодили можливість інвестора побудувати інженерний об’єкт самостійно, отримавши згодом компенсацію. 

Такий підхід стане в нагоді для реалізації масштабних інвестиційних проєктів – в першу чергу при побудові виробничих та логістичних кластерів. Законопроєкт також не обійшов стороною загальновідому проблематику підключення до електромереж. 

У разі підписання закону Президентом, інвестор отримає можливість не лише включити плату за приєднання до загального обсягу інвестицій (збільшивши тим самим базу нарахування 30-відсоткового обсягу держпідтримки), а й скористатись можливістю отримати компенсацію витрат на приєднання до інженерно-транспортних мереж. 

На кінець, до переліку стимулів додається звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, покриваючи ще один історично непростий аспект впровадження інвест-проєктів в Україні.

Можливість розпочати внесення інвестицій до підписання угоди з Урядом. Одним із питань, яке турбувало представників зацікавленої інвестиційної спільноти – чи можливо зарахувати до 20-мільйонного обсягу CAPEX (капітальні інвестиції), понесені до підписання спеціального інвестиційного договору? 

Актуальна редакція закону не дає такої можливості, що на практиці не дозволяє, наприклад, придбати земельну ділянку або розпочати на ній підготовчі роботи до моменту отримання проєктом "зеленого світла". 

Важливо, що законопроєкт вирішує це питання, зберігаючи при цьому дух закону, а саме – інвест-проєкт, який на цьому етапі заявник розпочав реалізовувати та який передбачає отримання державної підтримки має бути реалізований виключно як новий інвест-проєкт із значними інвестиціями, хоча інвестор матиме змогу звертатись за держпідтримкою, якщо проєкт було розпочато не пізніше, ніж за 18 місяців до подання відповідної заявки до Мінеку. Характерно, що обсяг попередньо внесених інвестицій не має перевищувати 30% запланованого обсягу інвестицій у проєкт.

Інші підтримані народними депутатами зміни вводять точкові поліпшення системи держпідтримки в цілому, посилюючи конкурентоздатність України в боротьбі за інвестора. Серед них:

Можливість реалізувати інвест-проєкт із значними інвестиціями у сфері електронних комунікацій. Такий крок відповідає загальній державній політиці у цій сфері, яка за останні роки суттєво сприяла поліпшенню конкуренції на відповідному ринку. 

Відбудова вимагатиме відновлення телефонного та інтернет покриття звільнених територій України, а закон зможе бути для цього додатковим інструментом стимулювання.

Спрощення процедури погодження проєктів. Проєкт усуває вимогу здійснювати аналіз так званих "економічних" показників проєкту за аналогією з процедурою аналізу державних інвестиційних проєктів. Від інвестора не вимагатиметься розрахунку показника ENPV при подачі пакету документів, а Мінекноміки про проведенні оцінки зосереджуватиметься натомість на фінансовій складовій.

Усунення потреби створювати додаткову юридичну особу для реалізації проєкту. Законопроєкт дає можливість інвестору реалізувати проєкт без обов’язкового створення додаткового "special purpose vehicle" якщо існуюча компанія утворена виключно для реалізації проєкту із значними інвестиціями. Усунення цієї вимоги спрощує процес корпоративного структурування для інвестора. 

Можливість переговорного процесу між Урядом і інвестором. Відхід від практики "однобічного" спілкування з інвестором, коли останній добивається зворотного зв’язку від державних структур, дозволить обом сторонам гнучко взаємодіяти на етапі узгодження нюансів угоди між інвестором і державою. 

Приватний сектор, відбудова і "інвест-няні"

Система інвестиційних стимулів хоч і не єдиний, проте надзвичайно важливий елемент загальнодержавної інфраструктури залучення та підтримки інвестицій. Із прийняттям законопроєкту №8138, постійним вдосконаленням системи підтримки індустріальних парків та запуском механізмів стимулювання МСБ Україна поступово посилює своє позиції для залучення приватного сектору до післявоєнної відбудови. 

UkraineInvest відзначає високу зацікавленість інвесторів до реалізації проєктів у найбільш важливих для відбудови виробничих секторів, зокрема у сфері виробництва будівельних матеріалів. 

Більшість із тих, хто звертається до уряду за підтримкою в процесі вивчення можливостей України і порівняння з роботою в інших країнах, звертає увагу на систему "інвест-нянь" як вагому перевагу для прийняття рішення на користь України. 

Запрошуємо українських та іноземних інвесторів до співпраці – Україна зробила "домашню роботу" і має, що запропонувати тим, хто готовий вкладати свої кошти у відбудову.