Приватизація під час війни. Результати першого року

У вересні 2022 року Фонд держмайна України відновив малу приватизацію. За цей час бюджет отримав від продажу майна на приватизаційних аукціонах 3,8 млрд грн. Процес лише набирає обертів і систематично приносить в бюджет сотні мільйонів гривень.

Окрім прямих доходів від продажу, приватизація допомагає з виплатами боргів збиткових державних підприємств. Нові власники мають виплатити накопичених боргів на суму 732 млн грн, в тому числі перед бюджетом та зарплатні борги перед працівниками.

Ці показники можна додати до прямого позитивного економічного ефекту від приватизації: держава позбувається тягаря, а бізнес готовий додатково заплатити, щоб отримати потрібну будівлю чи майданчик для майбутнього виробництва.

До того ж, покупці також сплачують ПДВ від вартості активу — з моменту відновлення малої приватизації ця сума склала 667 млн грн.

Тобто сумарний економічний ефект від приватизації можна оцінити орієнтовно в 5,2 млрд грн. 

Як відбувалася приватизація та які об'єкти продали найдорожче? Розглянемо детально. 

Приватизація у фактах

За рік приватизації ФДМУ знайшов нових власників для майже 400 об'єктів. Наприклад, вперше в історії України фонд виставив на приватизацію порт. Переможець приватизаційного аукціону сплатив за порт "Усть-Дунайськ" 201 млн грн.

Загалом завдяки конкуренції загальна сума переможних ставок на торгах зросла, у порівнянні зі стартовими цінами, майже в 3 рази. Загалом в середньому в успішних приватизаційних аукціонах беруть участь до п’яти підприємців.

Найдорожчими придбаними об'єктами стали будівлі готелю "Ермітаж" (311 млн грн) та єдині майнові комплекси підприємств "Укроборонресурси" (210 млн грн) і "Рівнеторф" (205 млн грн). 

При цьому, хочу пояснити, що, наприклад, "Укроборонресурси" — це підприємство, яке займалося комплексною переробкою та утилізацією майна концерну "Укроборонпром" і не виготовляло зброю чи боєприпаси. 

Тобто не було стратегічним, але згенерувало за останні роки боргів на 3 млн грн. Тепер воно може стати базою для появи нового приватного бізнесу, який ефективно працюватиме на економіку.

Найконкурентнішими стали торги, в яких брала участь рекордна кількість учасників — 47, 39 і 29. У першому випадку вони змагалися за двоповерхову будівлю в Ужгороді. Такий попит призвів до збільшення ціни з 12,2 тис. грн до 10 млн грн. 

У другому, де пропонувалася столична будівля готелю "Ермітаж", фінальна вартість зросла до 311 млн грн – майже в 15 разів. У третьому, де учасники боролися за окреме майно ДП "Укрспирт" в м. Кременець, ціна піднялася у 12 разів і склала понад 4 млн грн. 

Робота, проведена новою командою Фонду держмайна, вже дає результати. За січень-серпень 2023 року бюджет отримав від приватизації 2,53 млрд грн. Це найбільший показник за аналогічний період протягом останніх десяти років. 

Раніше за 8 місяців найвищими були результати 2021 року (1,91 млрд грн) та 2017 року (1,52 млрд грн). Загалом за останні 5 років Фонд держмайна приніс держбюджету майже 11 млрд грн від малої приватизації.

Рекорд як цифра і сигнал

Такі результати – це не просто цифри. Це посилення обороноздатності України, бо наразі всі кошти від приватизації йдуть саме на цю статтю витрат. Це підтримка економіки загалом та бізнесу зокрема. 

Адже кожен придбаний об'єкт – це сигнал не просто прийнятності, а важливості та необхідності залучення інвестицій в Україну, особливо в такий складний час.

Крім того, приватизація – можливість для релокації бізнесу на безпечнішу територію. Це підтверджує статистика. Найбільше успішних аукціонів протягом останнього року – понад 110 зі всіх 420 – провело Регіональне відділення ФДМУ у Львівській, Закарпатській та Волинській областях. 

Їхній результат переконує в тому, що українські підприємці мають велику потребу в релокації на захід країни, де немає активних бойових дій.

До речі, на другому місці з показником у майже 60 успішних аукціонів, розташувалося Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській (теж західній) та Житомирській областях.

Найпопулярніші активи на приватизаційних аукціонах – об’єкти промислової та адміністративної нерухомості. Наприклад, склади, цехи, майстерні, офіси тощо.

Однією з переваг цих активів – наявність інфраструктури. Це робить такі об'єкти привабливими для реалізації brownfield-проєктів, коли новий інвестор відновлює їх та використовує для запуску нового бізнесу.

Що отримуємо внаслідок малої приватизації? Держава продає занедбані об'єкти, а підприємці отримують шанс для розвитку. Це нові інвестиції, знання, робочі місця та податки.

Продаж держмайна в 2022-23 роках має всі шанси увійти в історію, оскільки невдовзі до малої додасться ще й велика приватизація. Сукупно вони можуть вдихнути життя у давно занедбані підприємства та будівлі, які, нарешті, запрацюють на благо України та нашу перемогу.