Українська правда

Чому ІТ-галузь може бути драйвером післявоєнного відновлення економіки України

Які напрямки в ІТ активно розвиваються під час війни і яка роль індустрії у повоєнному відновленні?

Велика війна вплинула на всі сфери української економіки. Однак, навіть у таких умовах тех-галузь у 2022 році показала високий рівень адаптивності. 

Індустрія продовжує розвиватися, наймати нових спеціалістів та залучати інвестиції. Звичайно, через півтора роки темпи сповільнилися, накопичений за попередній період потенціал зростання поступово, на жаль, вичерпується. 

Утім попри усі виклики, роль IT в експорті та українській економіці є безсумнівною. Зважаючи на це, галузь має всі передумови відіграти ключову роль у повоєнному відновленні економіки України. 

Уже в перші місяці після вторгнення росії, IT-компаніям вдалося досить швидко адаптуватися під нові реалії та відновити роботу. Згідно з дослідженням IT Research Resilience, вже у травні 2022 року 85% з них повністю або майже повністю відновили бізнес-активність. 

При цьому 63% з них відзначили позитивний фінансовий результат, а 13% — зростання доходу. Про високу адаптивність індустрії свідчить і дослідження проведене компанією-учасницею Кластера GlobalLogic. 

Згідно з їхніми даними, продуктивність українських IT-компаній під час воєнного стану становить 80-90% від довоєнного.

Це відобразилося і на експортних показниках: ІТ стало єдиною сферою експорту, яка виросла попри повномасштабну війну. За минулий 2022 рік експортна виручка IT-послуг зросла на 5,85% і принесла економіці рекордні $7,3 млрд

Звичайно цей ріст міг би бути значно вищим, щонайменше на рівні попереднього ще ковідного року. Тоді галузь виросла на 38%. Такий результат в умовах повномасштабної війни є новим бенчмарком для складання гілки сценаріїв розвитку і залишає місце для обережного стриманого оптимізму за настання додаткових сприятливих подій.

Потенційна точка росту не була б можливою без талановитих фахівців, які працюють на українському тех-ринку. Ми маємо сформований пул висококваліфікованих спеціалістів. Понад 83% усіх фахівців мають рівень Middle, Senior та Lead, а 42 % загальний досвід роботи в ІТ понад 6 років. 

Минулоріч Україна увійшла до першої десятки країн в рейтингу технологічних навичок Global Skill Report, зайнявши восьме місце. Це дослідження, яке щороку проводить освітня платформа Сoursera. 

Характерною ознакою тех-галузі серед іншого є те, що її розвиток та додана вартість залежить у більшій мірі не від природних ресурсів чи техніки, а від інтелектуального потенціалу конкретних спеціалістів. 

На відміну від інших ключових галузей для української економіки, як от аграрний сектор чи металургія, IT не потребує такого значного обсягу засобів виробництва, хоча належна інфраструктура все ж потрібна. 

Ще однією точкою відновлення та зростання для повоєнної економіки України може стати розвиток стартап-екосистеми. Нові розробки це і залучення інвестицій в Україну, і робочі місця, і безпосередні технологічні рішення для відбудови. 

Особлива увага зараз прикута до military-tech. За словами Віце-прем'єр-міністра, Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Україна може стати першою у світі за розвитком цієї галузі. 

Тож для розвитку Defense Tech був запущений кластер Brave1. Не менш важливими є розробки і в HealthTech секторі. Розробки в галузі здоров’я стали актуальними ще за часів пандемії, інтерес інвесторів до них не пропадає і зараз. 

Зокрема, актуальними є напрями, як от диджитал-терапія та В2В-платформи для підтримки ментального здоров’я. Про це свідчить мапа від Ukrainian Startup Fund. На ній позначені напрями стартапів, у які найбільш охоче інвестуватимуть в Україні. 

Не менш важливими є розробки, які допомагають відновити фізичне здоров’я військовим та цивільним, які постраждали внаслідок російської агресії. Активно розвиваються українські компанії, які працюють над біонічними протезами високотехнологічними штучними кінцівками, які можуть частково повернути людині можливість руху. 

Будуть мати вплив на відновлення країни і сучасні рішення для будівництва й промисловості: наприклад Digital Twins та IoT. На думку експертів GlobalLogic застосування ІТ для відбудови може скоротити витрати ресурсів та пришвидшити відбудову щонайменше на 20%.

Водночас, більше 70% компаній в Україні сервісні. Тобто не виробляють власний продукт, а надають послуги клієнтам. Значна частина замовників — це іноземні компанії. 

Наразі ми вже бачимо, що іноземні компанії почали обережніше укладати контракти з українськими вендорами. Не сприяє ситуації і той факт, що наразі досі немає врегульованого механізму виїзду за кордон для чоловіків, ключових спеціалістів компанії. 

А без особистого контакту топменеджерами складно переконати іноземних замовників у підписанні контрактів. Крім цього, варто вже думати, як ми будемо приваблювати нових клієнтів в Україну після перемоги. 

А ще — як повертати спеціалістів, що виїхали за кордон (загальнонаціональна call back кампанія) та стимулювати IT-фахівців залишитись в країні після відкриття кордонів. При цьому не застосовуючи ніби-то простих рішень, які лежать на поверхні, але є шкідливими у довгостроковій перспективі. 

Безумовно, IT-індустрія має потенціал для стимулювання післявоєнного відновлення економіки і ми, як найбільша спільнота технологічних компаній докладаємо всіх зусиль, щоб підвищувати спроможність галузі із нашими партнерами. 

Український тех-ринок має висококваліфікованих спеціалістів та унікальний досвід адаптивності. Однак, тех-сектор потребує більше точкової підтримки держави, яка відповідала б особливостям галузі. 

Щоб краще розуміти над чим варто працювати, які є виклики та який стан галузі щороку Львівський IT Кластер проводить дослідження індустрії. Цьогоріч ми масштабували наш проєкт IT Research у велике дослідження IT Research Ukraine

Це повноформатне всеукраїнське дослідження усіх підконтрольних Україні областей, яке стане основою для прийняття владних та бізнес рішень. Наразі ми завершуємо збір анкет спеціалістів, проводимо опитування СЕО ІТ-компаній, а вже у грудні оприлюднимо результати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ІТ-ринок технології ІТ