Українська правда

Топ-скіли команди: що змінилось у другий рік війни

Як змінилися вимоги до навичок працівників за період війни?

Іде другий рік великої війни, яка змінює географічний, культурний, бізнесовий, демографічний і багато інших ландшафтів. В HR-площині також є суттєві зміни, і одна з них – нові вимоги до навичок людей, які працюють в українських компаніях. 

На додачу до звичних hard i soft скілів додаються такі, які ми навіть не сподівались побачити в списку затребуваних ще пару років тому. Які саме навички виходять нині на перший план?

Емоційний інтелект

Тепер розуміння емоційного інтелекту виходить значно далі за традиційне розпізнавання своїх і чужих почуттів, а його важливість – за поліпшення контакту між людьми. 

Нині емоційний інтелект має допомогти впоратись із тією епідемією втоми, в якій ми живемо, і підтримувати себе в адекватному емоційному стані. І це стосується і керівника, і працівника. "Спочатку вдягніть кисневу маску на себе, потім – на інших", – саме так мають поводитись менеджери, дбаючи про психоемоційний стан себе і команди. 

Адже тільки емоційно стабільний керівник з тверезим мозком може працювати за непередбачуваних обставин і впливати на настрій і ефективність команди. А підлеглі, повірте, чудово "зчитують" настрій свого шефа. 

На жаль, ми помічаємо, що на сімнадцятому місяці повномасштабної війни починають "сипатись" ті, хто раніше вважалися стресострійкими. У кожного з нас є своя склянка, і зараз останні краплі переповнюють її. 

Ми бачимо, що внутрішній ресурс і змога триматись наразі вичерпуються. Також, за узагальненими даними по зверненням наших співробітників до страхової розуміємо, що загострюються хронічні хвороби, повʼязані із психосоматикою. 

Тому зараз емоційна стабільність команди, яку формує емоційний інтелект кожного її члена, є ледь не найважливішим питанням, що стоїть перед HR-ами. А вміння залишатись позитивним і випромінювати оптимізм, незважаючи на складнощі, - необхідна навичка для руху вперед.  

Здатність до самоорганізації і самомотивації

Цей скіл набув особливого значення ще з часів COVID, але війна додала йому ще більшої ваги. Бо найбільше зараз виграють ті команди і менеджери, які можуть працювати віддалено чи гібридно, без постійного нагляду, самостійно ставити собі задачі, виявляти слабкі місця, виправляти помилки і рухатись далі, звіряючись з керівником тільки по реперним точкам. 

Так, навіть у нашої HR-команди був страх "працівники без контролю", але він не виправдав себе. Ті, хто не справляється із задачею із селф-менеджменту, як правило, відколюється і продовжує працювати з іншими бізнесами в режимі "задача-рішення" в офісі 5 днів на тиждень. 

А ті, хто має сильні навички із самоорганізації, має не забувати про своє фізичне та ментальне здоровʼя. І тут компанії повинні допомогти забезпечити працівникам час для фізичного і психологічного відновлення. Бо це вже не про тренди, а про життєздатність і ефективність.  

Знання та вдосконалення мов 

Якщо ще якийсь час тому ми говорили про англійську як А must, то вже зараз, із глобальною експансією українського бізнесу, постає питання і про інші мови. 

Польща стала для нас ближчою, ніж була будь-коли, за різними оцінками, там працює 25 тисяч українських компаній. Наші підприємці підкорюють і інші країни, тож однієї англійської вже замало, потрібно ще знання локальних мов. 

Українці тут поки що зазвичай пасуть задніх. Досвід NovaPay у Литві показує, що середньо статичний європейський менеджер 25-45 років добре володіє мінімум трьома іноземними мовами, тоді як наші люди ледь можуть опанувати півтори. 

Навіть оператор служби підтримки європейського банку має говорити трьома-чотирма мовами. Тож, надважлива навичка нині – знання і вдосконалення мов. Але починати, безумовно, треба з покращення української.  

Ефективність у спілкуванні

Здається, що тут нового, але насправді комунікація на дистанції, яка переважає в нинішніх умовах, вимагає більш відточених вмінь спілкуватись. В офісі можна усміхнутись, похитати головою, потиснути руку колезі і таким чином висловити свою думку, а от в Zoom цього не зробиш. 

Тримати увагу слухача в телефоні і під час відеонарад значно важче, ніж вживу, так само, як і знайти підхід до людини. Іноді треба перебивати, щоб бути почутим і відстояти своє бачення або позицію компанії. 

Прийнято вважати, що 80% успішної комунікації формує те, ЯК ми говоримо, і лише 20% – ЩО саме. Тож тепер, в часи онлайн, ця пропорція змінюється, цінність слова підвищується, а невербаліка іде на другий план. Тому короткі листи, вміння чітко донести суть, переконати і "запалити" навіть у Zoom – нова потрібна риса. 

Вміння аналізувати і оцифровувати

Кожна компанія завжди рахує гроші, а зараз – тим паче, тому єдиний спосіб довести доцільність того чи іншого проєкту чи навіть існування команди – розказати про свою ефективність методом цифр і аналітики. 

Нині немає функції, де б не працювали інструменти аналітики, навіть якщо ми говоримо про такі суто гуманітарні напрями, як юридичний і комунікаційний. 

В сьогоднішньому цифровому світі аналітичне підґрунтя потрібне і для реалізації цілей, і для демонстрації результатів, а аналітичні скіли потрібні кожному, хто прагне бути ефективним для своєї компанії і країни. 

Робота для українців продовжує залишатись однією із життєвих опор. Тому, щоб бути успішним у цьому плані, варто і говорити про нові навички, і набувати їх.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
працевлаштування ринок праці робота